|
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
|
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
|
"08" серпня 2006 р. |
Справа № 17/391-05-11981 |
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,
Суддів: Бєляновського В. В., Шевченко В. В.,
(згідно розпорядження Голови Одеського апеляційного господарського суду Балуха В. С. №63 від 04.07.2006 р., склад колегії суддів змінений з колегії суддів у складі суддів: Разюк Г. П., Петрова М. С. та Колоколова С. І. на колегію суддів у складі суддів: Мирошниченко М. А., Бєляновського В.В. та Шевченко В.В.),
при секретарі - Волощук О.О.,
за участю представників:
від заступника прокурора Суворовського району м. Одеси -не з'явився,
від позивача за первісним позовом - Виконавчого комітету Одеської міської ради - Горголюк - Місюра О.С.,
від відповідача за первісним позовом - фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1 - не з'явився,
від 3-ї третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеської міської ради - Горголюк - Місюра О.С.,
від відповідача за зустрічним позовом - Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційне подання Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси
на рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року
у справі № 17/391-05-11981
за позовом Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради, м. Одеса
до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1, м. Одеса
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Одеської міської ради, м. Одеса
про знесення самочинного будівництва та повернення земельної ділянки
та за зустрічним позовом фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності -ОСОБА_1, м. Одеса
до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, м. Одеса
про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні майном,
ВСТАНОВИЛА:
28.12.2005 р. (вх. 14557) Заступником прокурора Суворовського району м. Одеси (далі -Прокурор) в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради (далі -Виконком) у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі -СПД ОСОБА_1) про знесення самочинно побудованого СПД ОСОБА_1 бару -павільйону на території КП „Гідропарк „Лузанівка” за його рахунок (а.с. 2-4), оскільки вказаний об'єкт був побудований самовільно, за відсутністю проектної документації, без дозволу на будівництво, без дозволу інспекції ДАБК на початок будівельних робіт і без здійснення відведення земельної ділянки. В обґрунтування свого позову Прокурор послався на ст. 121 Конституції України, ст. 376 ЦК України, ст. 18 ЗУ „Про основи містобудування”, ст. 24 ЗУ „Про планування і забудову територій”, ст. 9 ЗУ „Про архітектурну діяльність”, п.2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, Правила забудови міста Одеси, затверджені рішенням Одеської міськради №1716-ХХІУ від 26.09.2003 р., ст.ст. 20,36-1 ЗУ „Про прокуратуру”.
27.03.2006 р. (вх. №6347) Прокурором надано уточнення до позову (а.с. 32-35), в якому він просив суд винести рішення про знесення самочинно побудованого СПД ОСОБА_1 бару „ІНФОРМАЦІЯ_1”, загальною площею 93,5 кв.м. на території КП „Гідропарк „Лузанівка” за рахунок цього відповідача; зобов'язати СПД ОСОБА_1 повернути самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 311,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, КП „Гідропарк „Лузанівка”, за належністю Одеській міськраді. Прокурор також просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи на стороні Виконкому - Одеську міськраду.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2006 р. (а.с. 40) залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Одеську міськраду.
10.05.2006 р. (вх. №5332) СПД ОСОБА_1 у господарському суді Одеської області пред'явлено зустрічний позов (а.с. 56-59) до Виконкому та Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” (далі по тексту - КП) про визнання за ним (СПД ОСОБА_1) права власності на павільйон -бар „ІНФОРМАЦІЯ_1” з літньою площадкою, розташований на території гідропарку „Лузанівка”, у Суворівському районі м. Одеси, загальною площею 311,4 кв.м.; зобов'язання КП зареєструвати право власності Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1. на павільйон -бар „ІНФОРМАЦІЯ_1” з літньою площадкою, розташований на території гідропарку „Лузанівка”, у Суворівському районі м. Одеси, загальною площею 311,4 кв.м., оскільки ПП ОСОБА_1. набув права власності на павільйон на підставі нотаріального засвідченого договору купівлі-продажу, будівництво, а в подальшому і реконструкція об'єкту здійснювалися за наявності усіх необхідних документів, тобто з дотриманням вимог чинного законодавства. Також, СПД ОСОБА_1 просив суд заборонити будь-яким особам на період розгляду справи вчиняти будь-які дії щодо павільйону -бару „ІНФОРМАЦІЯ_1” з літньою площадкою, розташованого на території гідропарку „Лузанівка”, у Суворівському районі м. Одеси, загальною площею 311,4 кв.м.. В обґрунтування зустрічного позову СПД ОСОБА_1. послався на ст.ст. 4,48 ЗУ „Про власність”, ст.ст. 15,16,319,321,392 ЦК України.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.05.2006 р. (а.с. 55) вказану зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та об'єднано позовні вимоги СПД ОСОБА_1 зі справою №17/391-05-11981.
Рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2006 р. у задоволенні позову Прокурора відмовлено; зустрічний позов СПД ОСОБА_1 задоволено, а саме, визнано за СПД ОСОБА_1 право власності на павільйон -бар „ІНФОРМАЦІЯ_1” з літньою площадкою, розташований на території гідропарку Лузанівка м. Одеси на земельній ділянці, загальною площею 311,4 кв.м.; зобов'язано КП зареєструвати право власності за Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1. на павільйон -бар „ІНФОРМАЦІЯ_1” з літньою площадкою, розташований на території КП „Гідропарк „Лузанівка”, у м. Одеса, на земельній ділянці, загальною площею 311,4 кв.м. (а.с. 187-189). Рішення в частині відмови у позові Прокурору суд обґрунтував тим, що вимоги Прокурора є необґрунтованими та не підтверджені матеріалами справи. Задовольняючи зустрічний позов СПД ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що СПД ОСОБА_1 прибав цей об'єкт на законних підставах, тобто не будував його самочинно, реконструкція спірного об'єкту проводилась відповідно до технічних умов. В обґрунтування свого рішення суд послався на ст.ст. 21,49 ЗУ „Про власність”, ст.ст. 11,12,15,16,202,209,328,334,391,392,655 ЦК України.
Не погоджуючись зі вказаним рішенням, Прокурор звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить його скасувати та ухвалити нове, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного -відмовити, з тих же підстав, що були викладені ним у своєму позові та уточненні до нього, в тому числі з тих підстав, що СПД ОСОБА_1 не отримав у встановленому законом порядку дозволу на реконструкцію, на початок будівельних робіт, не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розміщений павільйон.
Розгляд справи було призначено на 08.08.2006 р., про що Прокурор, сторони та 3-я особа, згідно приписів ст.98 ГПК України, були належним чином повідомлені, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення їм ухвали суду про призначення справи до розгляду.
СПД ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Від нього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на три тижня для витребування ним доказів.
Представники Прокурора та КП у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не заявили.
Судова колегія відхилила клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для витребування ним доказів, оскільки, по-перше, він мав можливість надати докази своєчасно при зверненні до суду із зустрічним позовом та розгляду справи у суді першої інстанції, по-друге, з клопотання не зрозуміло, в кого саме і які докази він хотів витребувати і яке вони мають значення для розгляду справи, тобто не довів необхідність відкладення розгляду справи.
Представник Виконкому та Одеської міської ради в усних поясненнях наданих апеляційному суду підтримав подання і просив його задовольнити.
Заслухавши усні пояснення представника Виконкому та Одеської міської ради, ознайомившись з доводами апеляційного подання, дослідивши фактичні обставини та наявні у матеріалах справи докази, відповідність викладеним в рішенні висновкам цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.
Задовольняючи зустрічний позов СПД ОСОБА_1 та відмовляючи прокурору в позові, місцевий суд виходив з того, що СПД ОСОБА_1 придбав спірний об'єкт на законних підставах, тобто не будував його самочинно, реконструкція цього об'єкту проводилась відповідно до технічних умов і він є власником цього об'єкту.
Проте з вищевказаним висновком погодитись не можна, виходячи з такого.
Так, матеріали справи свідчать, що СПД ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 05.01.1999 року придбав у власність у ОСОБА_2. металевий павільйон розміром 8,0 х 4,6 м., розташований на території паркової зони пляжу „Лузанівка” (а.с.73).
Зазначений павільйон попередній власник, тобто -ОСОБА_2, як вбачається з вищезазначеного договору, придбав за рахунком - фактурою у „Спецелеватормельпонтаж” і після цього здійснив його реконструкцію, узгодивши її проведення з відповідними державними органами, що підтверджується актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкту площею 36,8 кв.м. до експлуатації (а.с.72), висновком Головного управління архітектури та містобудування №НОМЕР_1 від 08.05.1998р. (а.с.74) та дозволом Інспекції ДАБК (а.с.75).
На думку судової колегії, вищезазначені документі дійсно свідчать і підтверджують, що СПД ОСОБА_1 на законних підставах став власником вищезазначеного об'єкту.
Однак, зі змісту цих документів вбачається, що вказаний об'єкт на момент придбання його ОСОБА_2 та після здійснення ним вищевказаної реконструкції та продажу його СПД ОСОБА_1, був не капітальною, а тимчасовою спорудою.
Під реконструкцією будівлі або споруди законодавець розуміє комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень будівлі або споруди, шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови, з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог.
З наданих СПД ОСОБА_1 документів, а саме, висновку Головного управління архітектури та містобудування №НОМЕР_2 від 10.12.2002р. (а.с.76), проекту реконструкції (а.с.77), технічного висновку (а.с.117) та акту форми №НОМЕР_3 (а.с.155), вбачається, що СПД ОСОБА_1 фактично здійснював не реконструкцію (прибудову, добудову, перепланування...) вищезазначеного об'єкту ( придбаної ним тимчасової будівлі), а зніс його і збудував замість нього на земельній ділянці площею 311,4 кв.м нову, при цьому капітальну, будівлю -бар „ІНФОРМАЦІЯ_1” загальною площею 93,5 кв.м. з літньою площадкою.
З викладеного вбачається, що об'єкт, який придбав у власність СПД ОСОБА_1, було ним знесене, тобто знищено, і тому відповідно до ст.349 ЦК України у СПД ОСОБА_1 припинилось право власності на цей об'єкт.
Місцевий суд не дав оцінки зазначеним фактичними обставинам, хоча вони мають важливе значення для вирішення цього спору.
Слід зазначити, що законодавець також розмежовує правовий порядок розміщення та /або будування тимчасових та капітальних будівель та споруд.
Відповідно до ст.24 Закону України „Про планування і забудову територій” фізичні і юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування (тобто капітальних будівель або споруд) на земельних ділянках, повинні отримати у відповідних виконавчих органів дозвіл на таке будівництво. Однак, надання такого дозволу не надає права на початок виконання робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю. Здійснення будівельних робіт об'єкта містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт згідно ст.29 цього Закону вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно законодавству. Такі ж положення містяться у п.5.1. Положення „Про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт”, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури і житлової політики України від 05.12.2000р. №273, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.12.2000р. за № 945/5166.
Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно ст.126 ЗК України, право власності і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до ст.376 ЦК України, самочинним будівництвом визнається будівля або споруда, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети або без належного дозволу на будівництво чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Матеріали справи свідчать, що територія КП „Гідропарк „Лузанівка”, на якій СПД ОСОБА_1 збудував спірний об'єкт, входить до складу земель комунальної власності міста Одеси.
З матеріалів справи також вбачається, і цю обставину не оспорював у суді першої інстанції СПД ОСОБА_1, що земельна ділянка, на якій він збудував спірний об'єкт та обладнав літній майданчик, йому у власність, користування, оренду або суборенду власником землі не надавалась і він не придбав її на підставі інших цивільно-правових угод.
Матеріали справи також свідчать, що СПД ОСОБА_1 мав лише дозвіл на розробку проекту „реконструкції” і такий проект було розроблено. Проте, цей дозвіл, згідно вищезазначених норм чинного законодавства, не надає йому права здійснювати будівництво, а дозвіл на виконання будівельних робіт цієї капітальної будівлі СПД ОСОБА_1 не отримував.
З викладеного вбачається, що СПД ОСОБА_1, у порушення вищевказаних норм права, здійснив самочинне будівництво капітальної будівлі, у розумінні ст.376 ЦК України. Враховуючи викладене, у СПД ОСОБА_1, відповідно до ч.2 цієї статті, не виникло права власності на цю будівлю, а тому застосування місцевим судом до цих відносин положень ст.ст. 328, 391 та 392 цього Кодексу та посилання на них є необґрунтованим та помилковим.
Відповідно до ч.3 зазначеної статті право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може бути визнане за рішенням суду за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
З позиції Виконкому та Одеської міської ради вбачається, що вони не мають наміру надавати СПД ОСОБА_1 земельну ділянку, на якій він збудував цей об'єкт, у користування і заперечують проти визнання за ним права власності на цей об'єкт, а тому правових підстав для застосування до відповідача цієї норми немає. Відповідно до ч.4 зазначеної статті, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянки, це майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво або за її рахунок.
Стаття 152 ЗК України, ст.387 і ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України передбачають, що власник земельної ділянки (майна) має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, в тому числі шляхом витребування земельної ділянки (майна) з чужого незаконного володіння, припинення дій, які порушують його право, та відновлення становища що існувало до порушення.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги Прокурора з посиланням на зазначені ним у позові норми матеріального права обґрунтовані, а місцевий суд дав неправильну оцінку фактичним обставинам справи, невірно застосував норми чинного законодавства і дійшов помилкового висновку недоведеності та необґрунтованості цих вимог. Висновок місцевого суду про те, що СПД ОСОБА_1 набув права власності на цей об'єкт та визнання за ним права власності на нього не відповідають встановленим судовою колегією фактичним обставинам справи та спростовуються ними на вищезазначених підставах.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що апеляційне подання Прокурора підлягає задоволенню, рішення місцевого суду, відповідно до ст.ст. 103 та 104 ГПК України, - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову Прокурора та відмову СПД ОСОБА_1 у задоволенні його зустрічного позову.
Приймаючі до уваги, що Прокурора звільнено від сплати судових витрат при зверненні до суду з позовом та апеляційним поданням, а його позов і апеляційне подання задовольняються судом апеляційної інстанції, ці витрати відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з СПД ОСОБА_1.
Крім того, відповідно до вимог ст.84 ГПК України, судова колегія вважає за необхідне встановити СПД ОСОБА_1 строки, в межах яких необхідно і можливо реально здійснити дії пов'язані зі знесенням будівлі та звільненням земельної ділянки.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
ПОСТАНОВИЛА:
1) Апеляційне подання Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси - задовольнити.
2) Рішення господарського суду Одеської області від 29 травня 2006 року у справі № 17/391-05-11981- скасувати.
3) Позов Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Одеської міської ради - задовольнити.
Фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності - ОСОБА_1(свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_4, місце проживання: м. Одеса, вул. АДРЕСА_1) у строк до 10.09.2006р.:
- знести самочинне збудований ним (фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1) бар - „ІНФОРМАЦІЯ_1” загальною площею 93.5 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 311,4 кв.м. на території КП „Гідропарк „Лузанівка” у м. Одеса , за його рахунок;
- звільнити самовільно зайняту ним (фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності - ОСОБА_1) земельну ділянку загальною площею 311,4 кв.м., що розташована за адресою м. Одеса КП „Гідропарк „Лузанівка”.
4) Фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності -ОСОБА_1в зустрічному позові до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Комунального підприємства „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості”, м. Одеса про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії та усунення перешкод у користуванні майном - відмовити.
5) Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - ОСОБА_1:
- до державного бюджету України - 85,00 грн. та 42,50 грн. - державного мита;
- на користь ДП „Судовий інформаційний центр” (р/р № 26002014180001 у ВАТ „Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) 118,00 грн..
6) Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.
Постанова, згідно ст.105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий: Мирошниченко М. А.
Судді: Бєляновський В. В.
Шевченко В. В.