ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

26 травня 2020 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/2803/16-ц

Головуючий у першій інстанції - Криворучко Д.П.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/648/20

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Іванової Г.П.,

суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.

секретар: Кривопиша Я.О.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області в складі судді Криворученка Д.П. від 12 квітня 2018 року (повний текст рішення складений 19 квітня 2018 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування приміщеннями житлового будинку та використання земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , та з урахуванням уточнених позовних вимог просив визначити між ним та відповідачкою порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою площею 0,25 га, на якій розташований вказаний будинок, відповідно до варіанту №2, визначеного висновком судової будівельно-технічної експертизи від 11.10.2017 року №1786/17-24, і стягнути з ОСОБА_2 на його користь матеріальну компенсацію за неможливість користуватися майном у відповідній його частці площі в сумі 15927 грн.

Позивач зазначав, що будинок та земельна ділянка є спільною частковою власністю сторін, і кожен з них є співвласником по 1/2 частині вказаних об`єктів нерухомості.

Оскільки домовитися про порядок користування спільним майном сторони не можуть, а виділення йому в користування площі, яка відповідає його частці, неможливе, з урахуванням висновку експертизи просив визначити встановлений у варіанті № 2 порядок користування, згідно з яким йому в користування визначається площа менша, ніж 1/2 частина, а тому він має право на відповідну матеріальну компенсацію.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року позов задоволено частково:

- виділено в користування без поділу в натурі ОСОБА_1 відповідно до варіанту №3, визначеного висновком судової будівельно-технічної експертизи від 11 жовтня 2017 року № 1786/17-24, як другому співвласнику 1/2 частки нерухомості, а саме: приміщення в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 : приміщення 1-3 площею 13 м2; приміщення 1-4 площею 21,6 м2;

- виділено в користування без поділу в натурі ОСОБА_2 відповідно до варіанту № 3, визначеного висновком судової будівельно-технічної експертизи №1786/17-24 від 11 жовтня 2017 року, як першому співвласнику 1/2 частки, такі приміщення в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 : веранда площею 14,2 м2 ; приміщення 1-1 площею 19,5 м2; приміщення 1-2 площею 11,8 м2; котельня 1-5; гараж; погріб;

- установлено порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . відповідно до варіанту № 3, визначеного в додатку № 6 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 11 жовтня 2017 року №1786/17-24:

1) виділено ОСОБА_1 як другому співвласнику в користування, без поділу в натурі, земельну ділянку площею 1250 м2, в тому числі: під будинком 46 м2; під двором та садом 450 м2; під городом 754 м2, яка обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 3-4-5-6-7: від точки 3 до точки 4 довжиною 44,8 м; від точки 4 до точки 5 довжиною 10,1 м; від точки 5 до точки 6 довжиною 26,9 м; від точки 6 до точки 7 довжиною 67,2 м; від точки 7 до точки 3 довжиною 10,5 м;

2) виділено ОСОБА_2 як першому співвласнику в користування, без поділу в натурі, земельну ділянку площею 1250 м2, в тому числі: під будинком 77 м2; під будівлями 57,1 м2; під двором та садом 258,9 м2; під городом 857 м2, яка обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 1-2-3-4-5: від точки 1 до точки 2 довжиною 50,8+8 м; від точки 2 до точки 3 довжиною 20,7 м; від точки 3 до точки 4 довжиною 44,8 м; від точки 4 до точки 5 довжиною 10,1 м; від точки 5 до точки 1 довжиною 10,1+4+6,7 м.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що спірні правовідносини не стосуються розподілу майна для припинення права спільної часткової власності, й такий правовий режим майна зберігається, тому суд виділив в користування сторін частки, що відповідають їх розміру у праві спільної часткової власності.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення на користь позивача грошової компенсації в розмірі 15927 грн, суд першої інстанції виходив із того, що така компенсація можлива лише у випадку поділу будинку в натурі, а не при встановленні порядку користування приміщенням житлового будинку, який перебуває у спільній частковій власності.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошової компенсації за отримання надлишку приміщень і споруд житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , в сумі 34203,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.

Згідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зміст апеляційної скарги дає підстави для висновку, що судове рішення оскаржуються лише в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення компенсації, а в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржується.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права; вважає, що суд безпідставно та без посилання на норми закону відмовив у стягненні грошової компенсації за отримання відповідачкою у користування більшої частини житлового будинку із надвірними спорудами (70/100 замість 50/100) відповідно до варіанту № 3, визначеного висновком судової будівельно-технічної експертизи №1786/17-24 від 11 жовтня 2017 року.

Позивач вказує, що виділена йому у користування частка (30/100) значно менша за належну йому ідеальну частку (50/100), за площею ця частка менша на 2,65 м2, а за вартістю - на 34203,00 грн , і тому відповідно до положень ст.358 ЦК України він має право на отримання грошової компенсації у вказаному розмірі.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Апеляційне провадження у даній справі відкрито ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 01 червня 2018 року (том 2 а.с.143).

Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 02 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року залишено без змін (том 2 а.с.158-161).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 02 липня 2018 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за недоотриману частку в праві спільної часткової власності скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том 2 а.с.189-192).

23 березня 2020 року справа надійшла до Чернігівського апеляційного суду (том 2 а.с.193).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 23 березня 2020 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Іванова Г.П., судді Бечко Є.М., Євстафіїв О.К. (том 2 а.с.194).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 24 березня 2020 року задоволено заяву судді Бечка Є.М. про самовідвід з підстав, передбачених ч.3 ст.37 ЦПК України, оскільки він брав участь у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі і 02.07.2018 колегією суддів у складі Онищенко О.І., Бечко Є.М., Шарапової О.Л. ухвалено постанову, яка скасована постановою Верховного Суду від 03.03.2020 (том 2 а.с.195-196).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 24 березня 2020 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Іванова Г.П., судді Євстафіїв О.К., Онищенко О.І. (том 2, а.с.198).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 25 березня 2020 року задоволено заяву судді Онищенко О.І. про самовідвід з підстав, передбачених ч.3 ст.37 ЦПК України, оскільки вона брала участь у розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 у цій справі і 02.07.2018 колегією суддів у складі Онищенко О.І., Бечко Є.М., Шарапової О.Л. ухвалено постанову, яка скасована постановою Верховного Суду від 03.03.2020 (том 2 а.с.199-200).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 25 березня 2020 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Іванова Г.П., судді Євстафіїв О.К., Скрипка А.А. (том 2 а.с.202).

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду у складі колегії суддів Іванової Г.П., Євстафіїва О.К., Скрипки А.А. від 26 березня 2020 року дану справу прийнято до провадження суду у цьому складі суддів, і призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 10-00 год. 28 квітня 2020 року (том 2 а.с.203).

28 квітня 2020 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Іванової Г.П. у короткочасній відпустці (том 2 а.с.210).

Розгляд справи відкладено на 13:00 год 26 травня 2020 року, про що учасників справи повідомлено телефонограмами (том 2 а.с.208-209) та судовими повістками, врученими сторонам під розписку 30.04.202 року.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначений статтею 371 ЦПК України, продовжується на строк дії такого карантину.

Строк дії карантину продовжено до 22 червня 2020 року, тому строки розгляду справи є продовженими.

Оскільки належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони не з`явились в судове засідання на 13:00 год 26 травня 2020 року, та не подали заяви (клопотання) про відкладення слухання справи, їхня неявка не перешкоджає розглядові справи.

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині, що оскаржується, з наступних підстав.

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

Суди встановили, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 03 лютого 2015 року визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині житлового будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині земельної ділянки, загальною площею 0,25 га, за адресою: с. Клочків, Чернігівський район, Чернігівська область.

На підставі зазначеного судового рішення за ОСОБА_1 зареєстровано спільну часткову власність на 1/2 частку в житловому будинку та на 1/2 частку земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 7425589500:02:000:0067 із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/2 частка в зазначеному житловому будинку та земельній ділянці зареєстрована за ОСОБА_2 .

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 11 жовтня 2017 року № 1784-1786/17-24 ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , становить 169 064 грн, а земельної ділянки за цією ж адресою - 126 500 грн. Загальна вартість домоволодіння становить 295 564 грн.

Експертом запропоновано три варіанти розподілу житлового будинку та земельної ділянки відповідно до часток співвласників.

Відповідно до варіанту № 3, визначеного висновком судової будівельно-технічної експертизи від 11 жовтня 2017 року, який сторони та суд першої інстанції вважали найбільш прийнятним, розподіл нерухомості здійснюється шляхом:

- виділення в користування без поділу в натурі ОСОБА_1 як другому співвласнику 1/2 частки нерухомості, а саме: приміщення в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 .: приміщення 1-3 площею 13 м2; приміщення 1-4 площею 21,6 м2;

- виділення в користування без поділу в натурі ОСОБА_2 як першому співвласнику 1/2 частки такі приміщення в житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 : веранда площею 14,2 м2 приміщення 1-1 площею 19,5 м2; приміщення 1-2 площею 11,8 м2; котельня 1-5; гараж; погріб.

Порядок користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 . відповідно до варіанту № 3, визначеного в додатку № 6 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 11 жовтня 2017 року №1786/17-24 запропоновано встановити шляхом:

- виділення ОСОБА_1 як другому співвласнику в користування, без поділу в натурі, земельну ділянку площею 1250 м2, в тому числі: під будинком 46 м2; під двором та садом 450 м2; під городом 754 м2, яка обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 3-4-5-6-7: від точки 3 до точки 4 довжиною 44,8 м; від точки 4 до точки 5 довжиною 10,1 м; від точки 5 до точки 6 довжиною 26,9 м; від точки 6 до точки 7 довжиною 67,2 м; від точки 7 до точки 3 довжиною 10,5 м та

- виділення ОСОБА_2 як першому співвласнику в користування, без поділу в натурі, земельну ділянку площею 1250 м2, в тому числі: під будинком 77 м2; під будівлями 57,1 м2, під двором та садом 258,9 м2, під городом 857 м2, яка обмежена лініями розподілу, які проходять через точки 1-2-3-4-5: від точки 1 до точки 2 довжиною 50,8+8 м; від точки 2 до точки 3 довжиною 20,7 м; від точки 3 до точки 4 довжиною 44,8 м; від точки 4 до точки 5 довжиною 10,1 м; від точки 5 до точки 1 довжиною 10,1+4+6,7 м.

Відхилення від ідеальної частки другого співвласника складає по площі на 2,65 м2 менше, по вартості - на 34 203 грн менше.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

Частиною першою статті 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов`язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно.

Тлумачення частини третьої статті 358 ЦК України свідчить, що право співвласника на компенсацію може виникати як в разі повної неможливості задоволення вимог співвласника на одержання у користування частини спільного майна, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (наприклад, частка співвласника в спільній частковій власності є незначною і надання йому її у володіння та користування неможливо), так і в тому випадку, якщо співвласнику надається у володіння і користування частина майна, яка є меншою за його частку в праві спільної часткової власності.

Установивши, що в користування позивача виділена частка на 2,65 м2 менша від належної йому 1/2 частки в праві спільної часткової власності, суд неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку, що ОСОБА_1 не має права на передбачену законом матеріальну компенсацію.

Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 березня 2020 року, якою задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 02 липня 2018 року в частині позовної вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за недоотриману частку в праві спільної часткової власності та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (том 2 а.с.189-192).

Відповідно до частини 5 статті 411 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

Отже, виходячи зі змісту положень статей 317, 356 та 258 ЦК України, ОСОБА_1 має права на передбачену законом матеріальну компенсацію у тому випадку, якщо йому як співвласнику надається у володіння і користування частина майна, яка є меншою за його частку в праві спільної часткової власності.

Відповідно до варіанту № 3 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 11 жовтня 2017 року № 1784-1786/17-24, який суд першої інстанції використав в ухваленому по суті спору рішенні, арифметична частка, що виділена ОСОБА_1 , становить 30/100 замість 50/100, а арифметична частка, що виділена ОСОБА_2 , становить 70/100 замість 50/100; відхилення від ідеальної частки співвласника складає по площі на 2,65 м2 менше, по вартості - на 34 203 грн менше, і тому один співвласник 1/2 частки повинен сплатити другому співвласникові 1/2 частки компенсацію в розмірі 34203,00 грн.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення компенсації за частку у нерухомому майні належить задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 34203 грн за переотриману частку у нерухомому майні.

В іншій частині рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року не оскаржується.

Розподіл судових витрат

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в суд апеляційної інстанції в сумі 826 грн. 50 коп. відповідно до приписів статті 141 та підпункту в) пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України.

Керуючись статтями 141, 367, 368, 374 п.2 ч.1, 376 п.4 ч.1, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсації за переотриману частку у нерухомому майні скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі 34203 (тридцять чотири тисячі двісті три) грн 00 коп. за переотриману частку у нерухомому майні.

В іншій частині рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2018 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в сумі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів, що обчислюються з дати, наступної після дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами).

Повна постанова складена 01 червня 2020 року.

Головуючий: Судді: