Справа № 2-246/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

14 квітня 2010 року.                                                                        м. Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді Усенко С.І.,

при секретарі  Бородіній І.А.,

за участю: прокурора Волик О.Г., Бенденжук Л.О.,

відповідача ОСОБА_1,

представника В/Ч А-1352 ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третої особи ОСОБА_5,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А 1352 м. Балаклія до ОСОБА_6, за участю третьої особи Балаклійської міськради  про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки ,-

В С Т А Н О В И В :

            14.01.2010 року військовий прокурор Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якої є військова частина А 1352 в м. Балаклія, звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_6, в якій просить зобов"язати відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні військової частини А 1352, привести зайняту ним земельну ділянку під гаражем до попереднього стану, а також повернути її у користування МО України в особі військової частини А 1352.

          04.03.2010р. військовий прокурор Харківського гарнізону змінив свої позовні вимоги та просить зобов"язати відповідача звільнити самовільно зайняту ним земельну ділянку, що перебуває у постійному користуванні військової частини А 1352, шляхом знесення розташованого на ній гаражу особистого користування.

 В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що згідно державного акту №170 від 23.03.2000р. в/ч А-1352 в постійне користування було надано земельну ділянку військового містечка №1, розташованого в м.Балаклія по вул.Арсенальній, 1, загальною площею 667,4га.. жодних змін у зазначений державний акт на право постійного користування землею №170 не вносилось, зазначені земельні ділянки до теперішнього часу перебувають на обліку квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова.

Проведеними військовою прокуратурою Харківського гарнізону перевірками цільового використання землі встановлено, що на території військової частини А 1352, без належних дозволів, самовільно зайнята земельна ділянка відповідачем, яким на цій земельній ділянці збудовано металевий гараж. Що ОСОБА_6 без відповідного дозволу землекористувача - Міністерства оборони України та військової частини А 1352  використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Командування військової частини А 1352 нікому не передавало ні в оренду, ні за іншими договорами земельну ділянку, котра знаходиться в її користуванні.

            В судовому засіданні військовий прокурор підтримав заявлені в позовній заяві вимоги і пояснив, що під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства було встановлено, що на території військової частини А 1352 використовується не за цільовим призначенням земельна ділянка площею 17,6 кв.м., на території якої розташован гараж відповідача. Побудован гараж без погодження з відповідними службами, за відсутності проектної документації, без проекту відведення земельної ділянки під забудову, чим порушуються права військової частини А 1352.

            В зв"язку з цим просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

 Представник в/ч А 1352 в судовому засіданні пояснив, що земельна ділянка, на якій встановлений гараж відповідача відноситься до земель Міністерства Оборони України, і передана військовій частині А 1352 у постійне користування. Військова частина нікому не надавала дозволу на встановлення та будівництво гаражів на даній земельній ділянці. У відповідача ОСОБА_6 відсутні будь які правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою під гаражем. В зв"язку з цим просив задовольнити позовні вимоги прокурора.

Відповідач  у судовому засіданні позовні вимоги прокурора не визнав і пояснив, що  його металевий гараж знаходиться в військовому містечку більше 30років, монтувався він за згодою командира частини на той час. Данний гараж він придбав в 1995р.. Земельну ділянку він самовільно не займав і нічого не будував. На час придбання металевий  гараж уже стояв на земельній ділянці.

Представник третьої особи – Балаклійської міськради в судовому засіданні пояснив, що в/ч А 1352 знаходиться поза межами м.Балаклія, тому відповідно до п.12 перехідних положень ЗК України, розпорядження землями за межами населеного пункту здійснює Балаклійська РДА.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог прокурора з наступних підстав.

            В судовому засіданні встановлено, що військова частина А 1352 являється суб"єктом господарської діяльності у Збройних Силах і розташована за адресою: м. Балаклія, Харківської області, вул. Арсенальна, 1.

            Копією державного акта на право постійного користування змелею від 23 березня 2000 року підтверджується  / а.с.5-9 /, що  в користуванні військової частини А-1352 знаходиться земельна ділянка площею 667,4 га.

Також в судовому засіданні встановлено, що на території військової частини А 1352 гр.ОСОБА_6 використовується земельна ділянка площею 17.6 кв.м. не за цільовим призначенням, і на яку відсутня будь-яка  земельно-облікова документація, що підтверджується копією протоколом огляду від 26 листопада 2009, яка є в матеріалах справи. /а.с.10-24/.

І про це також пояснили в судовому засіданні прокурор та представник в/ч А-1352, цього не заперечував в судовому засіданні і відповідача по справі.

            Відповідно до ч.1 ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

            Відповідно до ч.2 ст.125 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.  

            Ч.3 ст.125 ЗК України передбачено, що приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі /на місцевості/, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

            У ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною  земель" від 19 червня 2003 року самовільне зайняття земельних ділянок визначено як будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі / на місцевості /, до одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації.

            А оскільки відповідач ОСОБА_6 фактично використовує не надану йому спірну земельну ділянку, без одержання документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації, тому його слід вважати таким, що самовільно зайняв земельну ділянку і своїми неправомірними діями порушує право в/ч А 1352 використовувати спірну земельну ділянку відповідно до її цільового призначення.

            Суд не може взяти до уваги, як належний доказ правомірності користування земельною ділянкою ОСОБА_6 під гараж на те, що будівництво гаражу відбувалось зі згоди колишнього командира військової частини, оскільки ним не були представлені суду докази правомірності використання відповідачем спірної земельної ділянки, а саме документи на право власності чи право постійного користування відповідачем спірною земельною ділянкою, що передбачено ст. 125, 126 ЗК України.

      Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов"язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

            П. "б" ч.3 ст.152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав.

            Відповідно до ч.2 ст.212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

            Керуючись ст. 3, 4, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 125, 152, 211, 212 ЗК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

             Позовні вимоги військового прокурора Харківського гарнізону задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку на території військової частини А 1352 в м. Балаклія, на якій розміщений належний йому металевий гараж площею 17,6кв.м., шляхом знесення розташованого на ній гаражу особистого користування.

            Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

                        Суддя :

Справа №2-246/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

14 квітня 2010 року.                                                                        м. Балаклія

Балаклійський районний суд Харківської області

в складі: головуючого-судді Усенко С.І.,

при секретарі  Бородіній І.А.,

за участю: прокурора Волик О.Г., Бенденжук Л.О.,

відповідача ОСОБА_1,

представника В/Ч А-1352 ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третої особи ОСОБА_5,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А 1352 м. Балаклія до ОСОБА_6, за участю третьої особи Балаклійської міськради  про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки ,-

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, пов”язаного з потребою у обгрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст. 3, 4, 209, 213-215, 218 ЦПК України, ст. 125, 152, 211, 212 ЗК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги військового прокурора Харківського гарнізону задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_6 звільнити земельну ділянку на території військової частини А 1352 в м. Балаклія, на якій розміщений належний йому металевий гараж площею 17,6кв.м., шляхом знесення розташованого на ній гаражу особистого користування.

            Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. 00 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя