Судове рішення #8678735

                                          

Справа № 2-а-1340/10

                                                        ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                   02 квітня  2010 року Приморський районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого судді                              Кічмаренко С.М.

при секретарі                                      Науменко Г.О.                          

за участю позивача                              ОСОБА_2

                                     

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та інспектора ДПС Другого взводу ВДАІ м. Одеси УДАІ ОСОБА_1 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2009 року ВН №  496080,

                                                            В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та інспектора ДПС Другого взводу ВДАІ м. Одеси УДАІ ОСОБА_1 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2009 року ВН №  496080, як таку, що не відповідає фактичним обставинам справи.

    Свої позовні вимоги позивач  обгрунтовує наступним. Інспектором ДПС Другого взводу ВДАІ м. Одеси 11 грудня 2009 року о 10 годині 30 хвилин, у відношені позивача було винесено постанову № ВН 496080 по справі про адмістративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення п. 16.2 Правил дорожнього руху, а саме не надав дорогу пішоходу, який переходив проїздну частину, на яку повертав.

    Позивач вважає, що дана постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону. А також пояснив, що 11 грудня 2009 року він керував автомобілем «Ніссан» дн ВН 1263СМ, рухаючись по вул. Італійський бульвар здійснив поворот праворуч на вул. ОСОБА_4, в момент безпосереднього проїзду пішохідного переходу з протилежної (автомобілю позивача)  сторони вулиці почав рух через проїздну частину пішохід, позивач вважає, що ніякої перешкоди для безпечного руху пішохода не здійснював.    

    Також позивач вказує на те, що вказана постанова винесена за результатами відеофіксації за допомогою спеціального технічного засобу, але не вказано в якому режимі працював прилад відеофіксації, при яких погодних умовах та які налаштування застосовувались при здійснюванні фото і –відеофіксації.  

Інспектор ДПС Другого взводу ВДАІ м. Одеси УДАІ ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Одеській області в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином та надіслав письмові заперечення проти позову з проханням розглядати справу за його відсутності, а також виклав свою позицію обгрунтовуючи її наступним.

11.12.2009 року позивач, керуючи транспортним засобом «Ніссан», дн ВН 1263СМ, не надав перевагу в русі пішоходу, який переходив проїзну частину дороги, чим порушив вимоги п. 16.2 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст.122 КУпАП. Відповідно до п.16.2 Правил дорожнього руху України, на регульованих і не регульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які перходять проїзну частину, на яку повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

Представник відповідача УДАІ України в Одеській області посилається на те, що вина позивача у порушенні правил дорожньго руху зафіксована за допомогою технічного приладу з відеофіксацією.Використовування заначенного приладу передбачено п. 28.9 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби ДАІ МВС, затвердженої наказом МВС України  27.03.2009  № 111.          

Відповідно до ст. 251 КУпАП,   доказами в справі про адміністістративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність данної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
    Так, доказом встановлення вини позивача у порушенні правил дорожнього руху являється складенний співробітником ДАІ протокол про адміністративне правопорушення, а також подальше винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача.

          Вислухавши пояснення, позивача, дослідивши заперечення представника відповідача УДАІ України в Одеській області, оцінивши досліджені докази, представлені сторонами і наявними у справі, на підставі всебічного, повного та об’єктивного принципів розгляду справи - суд прийшов до наступних висновків.

    11 грудня 2009 року о 10 годині 30 хвилин, у відношені позивача було винесено постанову № ВН 496080 по справі про адмістративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП України та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за порушення п. 16.2 Правил дорожнього руху, а саме не надав дорогу пішоходу, який переходив проїздну частину, на яку повертав.

    Вивчивши матеріали справи, вислухавши позицію позивача, взявши до уваги заперечення проти позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
      Аналогічно ці положення Конституції України розповсюджуються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.    

Як слідує із змісту ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із матеріалів справи не вбачається, а відповідач не надав жодного доказу у підтвердження того, що позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Згідно п. 10.1 Правил дорожнього руху, перед  початком  руху,  перестроюванням  та будь-якою зміною  напрямку  руху  водій  повинен  переконатися,  що  це буде безпечним і не створить перешкод  або  небезпеки  іншим  учасникам руху.

За вказаних обставин, суд прийшов до висновку про відсутність належних та достатніх доказів для констатування факту порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, відповідно, і вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню у повному обсязі.  

     

На підставі наведеного, відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху, ст.ст.122 ч.2, 247 ч.1 п.1, 288, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.71, 159, 161, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

                            В И Р І Ш И В:  

    Позов ОСОБА_2 до УДАІ ГУМВС України в Одеській області та інспектора ДПС Другого взводу ВДАІ м. Одеси УДАІ ОСОБА_1 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2009 року ВН №  496080 – задовольнити.

    Постанову про адміністративне правопорушення від 11 грудня 2009 року ВН № 496080 інспектора ДПС Другого взводу ВДАІ м. Одеси ОСОБА_1 – скасувати.

    Справу про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються через Приморський районний суд м. Одеси.

Суддя:                                     С.Н. Кічмаренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація