№2-164/07
р і ш е н н я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ /заочне/
12.03.2007р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Литвинова Р.А., при секретарі Довбань СМ.,
з участю позивачаОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вільногірську цивільну справу -за- позовом
ОСОБА_1до ТОВ «Завод цирконових вогнетривів» про стягнення компенсації в зв'язку з ростом Індексу інфляції І моральну шкоду, завдану невиплатою заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення компенсації в зв'язку з ростом індексу інфляції і моральної шкоди, завданої невиплатою заробітної плати, з якому зазначає наступне.
З 2002 по 2005 рік зік працював на підприємстві відповідача головним механіком, був звільнений через скорочення штатів. Після його звільнення з ним не було своєчасно проведено розрахунок відповідачем, тобто не виплачена заробітна плата, з результаті чого йому довелось кілька разів звертатись до суду за її стягненням (за різні періоди).
Розмір заборгованості складає 4233.30 грн. На підставі судових рішень ця заборгованість була стягнута, але до теперішнього часу судові рішення не виконано і заборгованість йому не виплачено. Зазначена сума втратила свою цінність в зв'язку із зростанням індексу інфляції.
За його підрахунком з результаті за час існування заборгованості індекс інфляції виріс на 114,1% і сума заборгованості знецінилась на 596.90 грн. (14.1 % від суми заборгованості).
В результаті протиправних дій відповідача на протязі більше року йому також завдано моральну шкоду, яка полягає : в тому, що в результаті неотримання належної йому заробітної плати під час роботи на" підприємстві відповідача йому доводилось докладати додаткових зусиль для вирішення питань по, утриманню своєї сім'ї.
Крім того, він терпить душевні страждання від того, що; відповідач на протязі тривалого часу порушує трудове законодавство, не виконує .судових рішень. Через це він змушений звертатись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів, займатися незвичними для нього справами, що потребує
-.2-
додаткових зусиль та часу. Моральну шкоду позивач оцінює в 5000.00 грн., яку просить стягнути з відповідача, також він просить стягнути компенсацію в зв'язку із зростанням індексу інфляції в розмірі 596.90грн.
Представник відповідача з судове засідання не з'явився, про дату та місце розгляду справи , відповідач був повідомлений належним чином, в ; матеріалах справи є підтвердження про отримання ним судових повідомлень.
. У відповідності до ст.224 ЦПК України, з врахуванням зазначених вище обставин, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивачка не заперечує.
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав і пояснив суду, що раніше з нього була хороша робота, але його запросили на підприємство відповідача, де він працював кілька років, але потім його звільнили за скороченням штатів,
: Після звільнення йому своєчасно не виплатили заробітну плату, довелось подавати до суду, Винесено судові рішення, але вони не виконуються. В результаті інфляції еуми5 які стягнуто на його користь, втратили колишню цінність. Через невиплату зароблених ним коштів він потерпав приниження, доводилось ходити по знайомим, щоб позичити грошей, оскільки в той час йому потрібно було готуватись до операції.
Позивач просить задовольнити його позов з повному обсязі.
Свідок ОСОБА_2 суду показав, що він також працював на підприємстві відповідача. Дійсно їх звільнили за скороченням штатів, а розрахунок не провели у встановленому законом порядку. їм довелось звертатись до суду, але судові рішення до цього часу не виконано. Йому відомо, що через неотримання позивачем своєї зарплати його матеріальне становище було скрутним, йому в той час були необхідні ліки, також в той час він поховав свою маму.
СвідокОСОБА_3 суду показав, що вони разом з позивачем працювали на підприємстві відповідача, позивач працював головним механіком. Після травми він потребував лікуванню тому він неодноразово позичав у нього гроші.
Матеріалами справи встановлено наступне.
Як видно з наданого позивачем витягу з трудової книжки, він дійсно працював на підприємстві відповідача (а.с.3,4).
14.07.2005р. та 31.08.2005р. Вільногірським міським судом було ухвалено два рішення про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в загальній сумі на 4233.30 грн. (а.с.21,22).
Позивач перебуває на обліку у лікаря-невропатолога з приводу наслідків закритої черепно-мозкової травм?!, операції з приводу субдуральної гедатоми ; у хірурга - в зв'язку з атеросклерозом сосудів, потребує постійного амбулаторного лікування та санаторно-курортного оздоровлення, що підтверджується медичною довідкою (а.с. 10).
Заслухавши пояснення позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок
-3-
доказів у їх сукупності, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які посилався. позивач як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені з судовому засіданні, суд приходить до висновку про задоволення позову частково з наступних підстав.
Ст.237-1 . КЗпП України передбачає . відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як встановлено з процесі розгляду справи і видно з її матеріалів, позивач дійсно працював на підприємстві відповідача і при звільненні йому відповідачем своєчасно не було виплачено належну йому заробітну плату, що спонукало його до неодноразових звернень до суду за примусовим стягненням належної йому зарплати. На даний час заборгованість по заробітній платі в сумі 423330грн. залишається несплаченою.
Як зазначив позивач, оскільки впродовж тривалого часу рішення суду не виконуються, то дана обставина змусила його знову звернутись до суду, витрачати свій час для встановлення справедливості, для поновлення своїх порушених прав.
Відповідно до положень законодавства України, що регулює вирішення : питань стосовно стягнення моральної шкоди (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03. :995р. Ш4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, ст.237-1 КЗпП України, загальна норма - ст.23 ЦК України) суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинен враховувати вимоги розумності і справедливості.
Як встановлено в процесі судового розгляду, конституційні права позивача відповідачем дійсно порушено, досить велика сума зароблених ним на підприємстві відповідача копії на час звільнення не була йому виплачена і до цього часу є невиплаченою. Сім'я позивача через це переживала матеріальні ускладнення, йому доводилось позичати гроші, що підтвердив свідок ОСОБА_2. Позивачу в той час були необхідні кошти для лікування, дана обставина підтверджується: показаннями свідка ОСОБА_3та медичною довідкою. Тобто, цими порушеннями з боку відповідача позивачу завдано моральної шкоди.
Вирішуючи питання про визначення розміру моральної шкоди, суд приходить до висновку, що її розмір (в порівнянні з розміром заборгованості по заробітній платі) позивачем значно завищений - 5000.00грн. З врахуванням вищенаведених норм законодавства, зазначеної обставини та. принципів розумності і справедливості, суд вважає, що моральну шкоду з відповідача в даному випадку належить стягнути з розмірі 1050.00 грн., що відповідає двом прожитковим мінімумам, встановленим в Україні на момент розгляду, справи;
Таким чином, з наведених вище підстав позовні вимоги в частиш стягнення моральної шкоди підлягають частковому задоволенню.
-.4-
Стосовно стягнення компенсації у зв'язку з підвищенням індексу інфляції суд; приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в даній частині з наступних підстав.
Як пояснив позивач, він двічі звертався до суду після звільнення з підприємства відповідача за примусовим стягненням заборгованості по заробітній платі і були ухвалені рішення по даним цивільним справам. Як пояснив позивач, сума заборгованості - 4233.30 грн. на день подачі позову залишається не виплаченою підприємством відповідача.
Зазначену обставину позивач вважає підставою для стягнення з відповідача на його користь компенсації у зв'язку з підвищенням індексу інфляції. Але з даною вимогою позивача суд не може погодитись з наступних підстав.
Як вже було зазначено, рішення суду, згідно з яким на користь позивача стягнуто заборгованість по заробітній платі, в даний час перебуває на стадії виконання і до теперішнього часу не виконано. Саме по цій причині позивач просить компенсувати йому втрати, яких він зазнав. через інфляцію, шляхом проведення індексації грошових коштів, належних йому до виплати.
Згідно з ст.2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» і п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078 індексації" підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
В названому Законі (ст.2 абз.3) зазначено, що підтримання купівельної спроможності виплат, що мають цільовий і разовий характер, здійснюється шляхом підвищення державних соціальних гарантій.
Сума, яку самостійно проіндексував позивач, є його заробітною платою, про стягнення якої з відповідача постановлено судове рішення, яке знаходиться в стадії виконання. Чином законодавством не передбачено норм, які б зобов'язували проводити індексацію сум, щодо стягнення яких постановлено судові рішення.
На підстав: вищезазначеного позов ОСОБА_1 в даній частині задоволенню не підлягає=
Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства з відповідача підлягають стягненню на користь держави державне мито в сумі 17.00 грн,, також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07.50 грн.
Керуючись стхт.2і3-215, 224-228, 88 ЦПК України, на підставі ст.237-1 КЗпП України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою KM України від 21.022001р. №159, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою KM України від 17.072003 року №1078, постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р...№4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної
_5-
(немайнової) шкоди, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Стягнути з ТОВ «Завод цирконових вогнетривів» ( 51700 м..Вільногірськ
Дніпропетровської області вул. Степова, 1-Б, р/рахунок 26000050200035 в КБ "Приватбанк", КОД ЗКПО 31240890, МФО 305299) на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою : м. АДРЕСА_1 компенсацію за моральну шкоду в сумі 1050,00 грн.
В останній частині з задоволенні позову відмовити.
Стягнути з ТОВ «Завод цирконових вогнетривів на користь держави державне мито в розмірі 17,00 гри.-
Стягнути з ТОВ «Зазод цирконових вогнетривів» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи для Вільногірського міського суду в розмірі 07.50 грн., перерахувавши їх до ТУ ДСА в Дніпропетровській області на наступними банківськими реквізитами : код. 26239738, р/р 37315007006709 банк УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження,
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногїрський міський суд
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку, У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає - законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів.
Р.А. Литвинова .
Суддя