А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Щолокової О.В.,
суддів: Міхасішина І.В., Колоса С.С.,
при секретарі: Зозулі Н.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 листопада 2009 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, -
в с т а н о в и л а :
У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її користь на утримання дитини ОСОБА_3 в твердій грошовій формі в розмірі 800 грн. щомісячно до повноліття дитини.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 листопада 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, але не менше встановленого прожиткового мінімуму відповідного віку дітей до досягнення ним повноліття, починаючи з дня звернення з позовом до суду, а саме з 24.09.2009 року. Стягнуто з ОСОБА_1 держмито на користь держави в сумі 51 грн., а також інформаційно-технічний збір в розмірі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким зменшити розмір сплати аліментів на утримання неповнолітнього сина до 250 грн. щомісячно, посилаючись на порушення судом матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 2005 року перебували в шлюбі між собою, та від спільного проживання в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації народжень зроблено запис від 26.04.2007 року за №1333 (а.с. 3).
Після того як сторони припинили спільне проживання, неповнолітній син залишився на утриманні позивачки, що підтверджується довідкою МКП ЖЕК №15 від 17 вересня 2009 року №5406 (а.с.4).
Відповідач добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання сина відмовляється.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 1 ст.182 СК України визначений перелік обставин, які враховує суд при визначенні розміру аліментів, зокрема стан здоров’я та матеріальне становище дитини.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 часто хворіє, в зв’язку з чим потребує додаткових витрат на утримання (а.с. 5-7).
Відповідно до ч.2 цієї ж статті мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього кодексу.
За змістом ч.1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 зобов’язаний сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно та те, що останній має можливість надавати таку матеріальну допомогу є обґрунтованими, та підтвердженими матеріалами справи. При визначені розміру аліментів суд врахував те, що дитина потребує додаткових витрат на лікування.
При цьому відповідач не надав беззаперечних доказів про неможливість сплачувати аліменти у визначеній судом сумі.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ОСОБА_2 є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи наведене, керуючись, ст. ст. 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом вірно: