Справа№ 1-362/2008 p.
ВИРОК
Іменем України
4 грудня 2008 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого Сливи Ю.М.,
при секретарі Рекша Т.О.,
з участю прокурорів Нищенко О.М., Слизькоухої О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені справу по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, розлученого, який мешкає за адресою: Закарпатська обл., м. Хуст, вул. Володимирська, б. 1, кв. 32, раніше судимого:
вироком Жашківського районного суду Черкаської області від
03.04.1985 року за ст. 206 ч. 2 КК УРСР на 1 рік 6 місяців
позбавлення волі умовно з обов'язковим залученням до праці;
вироком Жашківського районного суду Черкаської області від
14.02.1986 року за ст. 215 ч. 1 КК УРСР на 2 роки позбавлення волі;
вироком Хустського районного суду Закарпатської області від
13.04.1995 року за ст. 102 КК України на 3 роки позбавлення волі;
вироком Хустського районного суду Закарпатської області від
28.11.2001 року за ст. 140 ч. 2 КК України (1960 р.) на 2 роки
виправних робіт по місцю роботи;
вироком Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2003 року за ст.ст. 121 ч. 2, 72, 71 КК України на 8 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України, -
встановив:
12.04.2008 року у період часу з 13.50 год. до 14.10 год. (точний час слідством не встановлено) ОСОБА_1 знаходився в приміщенні для зберігання інвентарю засудженими бригади по благоустрою території Бучанської виправної колонії №85, яке розташоване за адресою: Київська обл., смт. Грстомель, вул. Мирна, 3. Там, в ході раптово виниклої сварки, у нього склалися особисті неприязні стосунки з ОСОБА_2 Переслідуючи свій злочинний намір, направлений на умисне вбивство та усвідомлюючи свої злочинні дії, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків направлених на позбавлення життя ОСОБА_2, ОСОБА_1 взяв у руки саморобний ніж та наніс ним один удар в область розташування особливо важливих органів ОСОБА_2, а саме ділянку шиї та правої надключичної частини. Від отриманих тілесних ушкоджень, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті, потерпілий ОСОБА_2 помер на місці.
У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину визнав частково та показав, що з лютого 2003 року він відбуває покарання у БВК №85. Зранку 12.04.2008 року він, будучи старшим бригади засуджених, разом з іншими засудженими працював, виконуючи різні вказівки керівництва, а в обідній час прийшов у складське приміщення. Там вже знаходились засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Останній приніс 6 літрів хлібної закваски, і оскільки напередодні у ОСОБА_2 був день народження, вони вирішили відмітити його. Закваску пили всі, він випив 3 кружки об'ємом 350 г. Періодично між засудженими ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виникали словесні спори з різних причин. Коли ж ОСОБА_4 вийшов на вулицю, між ними сталася бійка. Вони почали бити один одного ногами та руками. У цей час у руках у ОСОБА_5 з'явилася заточка, звідки той її взяв він не бачив. Незважаючи на те, що і ОСОБА_5 і ОСОБА_2 фізично сильніші за нього, він вирішив їх розборонити і став між ними. ОСОБА_3 тримав заточку у правій руці, і він розжав пальці того та забрав заточку. По тюремним законам розбороняти осіб, які мають спір не можна, а тому і ОСОБА_5 і ОСОБА_2 запитали у нього чому він вмішується. ОСОБА_2 при цьому почав висловлювати відносно нього образи, а коли він повернувся до
нього спиною, почав наносити удари у спину. Він розвернувся до ОСОБА_2 обличчям, і той продовжував наносити йому удари вже по обличчю. Які тілесні ушкодження у нього сталися внаслідок цих ударів, сказати не може, просто пізніше відчував біль на обличчі та ребрах. Тримаючи заточку в правій руці, він двома руками 4 чи 5 разів відштовхнув ОСОБА_2 від себе. У які частини тіла ОСОБА_2 потрапляли його руки він не бачив. Також не помітив, що попав заточкою ОСОБА_2 у шию, оскільки шию того закривав світер. У цей час до приміщення зайшов ОСОБА_4 і побачив, що ОСОБА_2 присів. Він вийшов з приміщення і викинув заточку, на якій ознак крові не було, у сміттєвий бак. Той факт, що ніж може містити небезпеку для людини він розуміє, але у той час не встиг про це подумати. У нього були нормальні стосунки з ОСОБА_2, образи того він серйозно не сприймав, і умислу на вбивство, а також і на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_2, він не мав. Той факт, що ОСОБА_2 загинув від його руки визнає та щиро кається у вчиненому. Чому на досудовому слідстві не вказував на те, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 була бійка не знає, однак стверджує, що бійка була, інакше просить дати йому пожиттєвий строк покарання.
Окрім часткового визнання своєї вини самим підсудним його вина у вчиненні вказаного злочину підтверджується:
- оголошеними в судовому засіданні показами потерпшого ОСОБА_6, який під час
досудового слідства показував, що ОСОБА_2 є його син. За характером син був добрим, допомагав
батькам по господарству, ніколи нікому нічого поганого не робив, працював по виготовленню
пам'ятників. У 2007 році був засуджений до 7 років позбавлення волі і відбував покарання у
Бучанській колонії. У листах писав, що у колонії опановує професію зварювальника. У нього все
добре та просив частіше до нього приїжджати на побачення. Пізніше йому стало відомо, що його сина
вбили у колонії де той відбував покарання;
• - оголошеними в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_7, яка в ході досудового слідства показала, що вона мала сина ОСОБА_2 Він був спокійний, доброзичливий, завжди їй у всьому допомагав. У 2007 році син був засуджений до 3 років 7 місяців позбавлення волі і відбував покарання у Бучанській колонії. У листах він писав, що у нього все добре та просив частіше до нього приїжджати. У 2008 році у сільській раді їй дали листа з колонії де повідомлялось, що її син помер і щоб вона приїхала та забрала його. Приїхавши у смт. Гостомель, начальник Бучанської колонії сказав їй, що її сина вбили і про обставини вбивства їй повідомлять пізніше;
• - показами свідка ОСОБА_8, який у судовому засіданні показав, що 12.04.2008 року йому зателефонував черговий по колонії ОСОБА_9 та повідомив, що вбили ОСОБА_2. Терміново прибувши в колонію, він у черговій частині побачив ОСОБА_1, а на місці події виявив тіло ОСОБА_2, яке було без ознак життя. Поряд спав засуджений ОСОБА_5. Його почали будити, він був сонний, а тому на його погляд не міг перед цим з кимсь битися. Не виявивши на місці події знаряддя злочину, він повернувся до ОСОБА_1 з проханням показати місцезнаходження знаряддя злочину. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння та відмовився це зробити. Він вирішив спокійно поговорити з ОСОБА_1. На його питання навіщо він це зробив, ОСОБА_1 відповідав, що в Афганістані він бачив ще й не таке. З розмови з ОСОБА_1 він зрозумів, що той знає про заподіяні ОСОБА_2 тілесні ушкодження. Коли ж він запитав у ОСОБА_1, «що ж ти наробив, ти ж людину вбив», той відповів, що вбив так вбив, а відповідати так відповідати». Після розмови ОСОБА_1 погодився показати де дів ніж та повів його до контейнеру зі сміттям. Там лежав ніж. З участю понятих вони вилучили цей ніж, який був у вигляді зігнутої металевої пластини, зі слідами бурого кольору. При ньому ОСОБА_1 власноруч написав явку з повинною, при цьому ніхто йому її не надиктовував. ОСОБА_1 був бригадиром у засуджених і ніяких конфліктів у нього з ОСОБА_5 не було;
• - показами свідка ОСОБА_10, який у судовому засіданні показав, що 12.04.2008 року він знаходився на чергуванні у складі опер групи в БВК №85. Близько 14.00 години від інспектора Мартиненка йому стало відомо, що у приміщенні для інвентарю сталася надзвичайна подія. Прибувши до вказаного місця, він побачив чергового ОСОБА_9 та ОСОБА_1, а у приміщенні лежало тіло засудженого ОСОБА_2. Недалеко від ОСОБА_2 спав засуджений ОСОБА_5. Лікар оглянув ОСОБА_2 та констатував смерть. ОСОБА_9 забрав ОСОБА_1, а він залишився чекати опер групу та опитав ОСОБА_5. Той пояснив, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався конфлікт. Він у цей час лежав на лежаку та бачив, що ОСОБА_1 взяв щось металеве із банки. Вважає, що неприязних стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не могло бути, оскільки вони працювали у одній бригаді. Якби між ними була неприязнь, хтось би пішов із бригади;
• - показами свідка ОСОБА_9, який у судовому засіданні показав, що 12.04.2008 року він був черговим по БВК №85. Біля 14.00 години до нього підійшов засуджений ОСОБА_11 та повідомив, що
у складському приміщенні підрізали засудженого. Прибувши на місце події він побачив ОСОБА_2, у якого був відсутній пульс. Поряд з трупом ОСОБА_2 спав засуджений ОСОБА_5. По радіостанції він наказав одному прапорщику бігти за лікарем, а іншому охороняти місце події. ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп'яніння і на його питання хто це зробив, відповів, що він. Після цього він завів ОСОБА_1 на КПП, а сам повернувся на місце події. Наскільки йому відомо конфліктів у засуджених в бригаді не було;
• - показами свідка ОСОБА_5, який у судовому засіданні показав, що він засуджений і відбуває покарання у БВК №85. Там працював у бригаді, бригадиром якої був ОСОБА_1. 12.04.2008 року він разом з іншими засудженими, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_2, знаходячись у складському приміщенні, почали вживати спиртне (хлібну закваску) близько 10.00 години. Він сидів на топчані поряд з ОСОБА_2 у дальньому кутку приміщення. Через деякий час між ним і ОСОБА_1 виник конфлікт з невідомих йому причин. ОСОБА_1 його вдарив і він впав з топчана, вдарившись при цьому потилицею об пічку. ОСОБА_4 та ОСОБА_2 намагались зупинити бійку і ОСОБА_2 словесно заспокоював ОСОБА_1. їх розняли і він хотів вийти на вулицю умитися, але ОСОБА_1 йому заборонив виходити. ОСОБА_2 приніс йому таз із водою, він вмився і ОСОБА_4 сказав йому йти спати на топчан. Він ліг, а всі інші продовжили вживати брагу. Через сон він чув розмову, а згодом почув дзвін скла по залізу. Відкривши очі, побачив, що ОСОБА_1 тягнувся до банки у якій стояли ложки, а також там був ніж, який вони використовували для нарізання хліба чи інших продуктів. На початку вони цим ножем відкривали банку з тушонкою, а тому він не звернув на це увагу, до того ж огляд йому закривав стовп. Він продовжував дрімати та чув якийсь шорох, розмову на підвищених тонах, однак криків не було. Згодом ОСОБА_4 голосно сказав: «Вася, що ти наробив, треба викликати лікаря». ОСОБА_1 відповів: «Якого лікаря, треба звідси тікати». Потім зайшов засуджений ОСОБА_11 з працівниками колонії, які почали його будити. Прийшов начальник колонії, якому він пояснив про відомі йому обставини події. Лікар сказав, що ОСОБА_2 медична допомога вже не потрібна, а його завели в ізолятор. Звідти у лікарню, де він знаходився 2 неділі, оскільки у нього були струс мозку та рани обличчя, які виникли від ударів ОСОБА_1. Стверджує, що між ним та ОСОБА_2 ніяких конфліктів, чи бійки не було. У ОСОБА_1 ж з ОСОБА_2 виник конфлікт 08.04.2008 року у столовій. Зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що ОСОБА_1 тоді побив того. З тих пір ОСОБА_1 постійно мав якісь претензії до ОСОБА_2. Оскільки ОСОБА_1 був у них бригадиром, ні він ні ОСОБА_2 не могли дозволити собі його ображати, тим паче бити. За своє життя він 10 років перебуває за ґратами, і по тюремним законам вважається, що якщо сутичка зав'язалась між чоловіками які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, то розбороняти їх можна. Ніякі розборки не можуть чинитися у такому стані. Зазначив, що бійки між ним та ОСОБА_2 не було, а ОСОБА_1 їх не розбороняв, це неправда, а ОСОБА_1 так стверджує, оскільки чи має особисту неприязнь до нього чи намагається уникнути відповідальності за вчинене;
• - показами свідка ОСОБА_4, який у судовому засіданні показав, що він відбуває покарання у БВК №85. 12.04.2008 року він, ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, знаходячись у складському приміщенні БВК, вирішили відмітити день народження ОСОБА_2. Він приніс брагу і всі почали її розпивати. Пам'ятає, що на столі стояла банка, у якій знаходились ложки, вилки та заточка. Приблизно о 10.00-11.00 год. між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 сталася словесна перепалка, і всі почали їх розбороняти. При цьому почали бити ОСОБА_5. ОСОБА_1 теж розбороняв ОСОБА_5, від чого у підсудного сталася розбита губа. Ніякої заточки у той момент ні у кого він не бачив. ОСОБА_5 ліг спати, а вони втрьох продовжили вживати брагу. Згодом він вийшов з приміщення по нужді. Заточка у той момент лежала на столі, оскільки нею різали хліб та відкривали консерви. Ніяких спорів чи конфліктів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тоді не було, всі сиділи спокійно. Знаходячись біля приміщення, теж не чув ніяких криків. Коли ж він приблизно через 5 хвилин повернувся, побачив що ОСОБА_1 тримає заточку у правій руці лезом назад, а ОСОБА_2 лежав на лавочці. При цьому у нього на грудях і біля шиї була кров. ОСОБА_5 у цей момент спокійно лежав на лавочці. Він сказав, що треба кликати медичну допомогу, а ОСОБА_1 відповів, що треба вийти з приміщення. Йому відомо, що приблизно за півтори неділі до цих подій у ОСОБА_1 з ОСОБА_2 був інцидент із-за мобільного телефону, але про бійку між ними нічого не знає. ОСОБА_1 користувався авторитетом у засуджених, і його побиття ніхто із засуджених не міг собі дозволити навіть у стані алкогольного сп'яніння;
• - свідка ОСОБА_11, який у судовому засіданні показав, що він відбуває покарання у БВК №85. 12.04.2008 року близько 10.00 годин він прийшов до складських приміщень покликати ОСОБА_4. Постукав у двері, однак йому відповіли, що ОСОБА_4 зайнятий з ОСОБА_1. Він прийшов хвилин через 30, але ОСОБА_2 сказав йому те ж саме. Через деякий час звідти вийшов ОСОБА_4 та сказав, що ОСОБА_1 вбив ОСОБА_2. Разом з працівниками колонії він також зайшов у
• -
приміщення та побачив, що там лежить ОСОБА_2, а далі на лавочці спить ОСОБА_5. За вказівкою керівництва, він розштовхав та розбудив ОСОБА_5.
- явкою з повинною ОСОБА_1 від І3.04.2008 року, де він власноруч вказав на обставини
вчинення ним вбивства ОСОБА_2
(а.с. 7);
- протоколом огляду місця події від 12.04.2008 року та переглядом відеокасети до нього.
Відповідно до яких було оглянуте підсобного приміщення, яке знаходиться на території БВК №85.
При цьому виявлений труп ОСОБА_2
(а.с.9-21);
- протоколом очної ставки від 16.04.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в ході
якої ОСОБА_4 підтвердив відомі йому обставини тих подій, а ОСОБА_1 пояснив за яких
обставин він заподіяв удар ножем ОСОБА_2
(а.с.54-55);
- протоколом очної ставки від 17.04.2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в ході якої
ОСОБА_5 підтвердив відомі йому обставини тих подій, заперечуючи при цьому факт бійки між ним
та ОСОБА_2, а ОСОБА_1 пояснив за яких обставин він заподіяв удар ножем ОСОБА_2
(а.с.56-57);
- висновком судово-медичної експертизи №35/168 від 14.04.2008 року відповідно до якого: 1.
На трупі ОСОБА_2 виявлено ушкодження:
а) рана довжиною 1, 7 см на межі шиї і правої надключичної ділянки, з рівними краями, одним
гострокутним, іншим закругленим (п-подібним) кінцями, яка продовжується в раневий канал
довжиною близько 7 см, що сполучається з правою плевральною порожниною. По ходу якого
маються ушкодження великих судин (права підключична і плечо-головна вени), близько 3000 мл
крові в плевральній порожнині, дрібне садно біля верхнього кінця рани.
б) окремі дрібні садна під виступаючими кірочками тильної поверхні кистей.
1. 2. Ушкоджень, які б могли утворитись після настання смерті на тілі ОСОБА_2 не знайдено. Характер колото-різаного поранення і реактивних змін в ушкоджених м'яких тканинах може свідчити про те, що воно утворилось незадовго (менше 0, 5 годин) до настання смерті потерпілого. Садна кистей виникли раніше 2-х діб до настання смерті ОСОБА_2
2. 3. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з ушкодженням великих венозних судин, яке супроводжувалось гострою крововтратою, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живих осіб, як небезпечне для життя на час його заподіяння. Садна мають ознаки легких тілесних ушкоджень у живих осіб.
4-8. Ушкодження, зазначені в п. 1 а) висновку, утворились внаслідок одноразової дії плаского колюче-ріжучого предмету типу клинка ножа, ширина якого на рівні занурення в тіло близько 1, 1-1, 2 см чи більше, довжина не менше 7 см, який має нетовстий обух, з відносно вираженими ребрами, та досить гостро заточене лезо. Травмуючий предмет діяв у напрямку згори донизу, справа наліво та дещо спереду назад, по відношенню до передньої поверхні тіла потерпілого. Садно поряд з верхнім кінцем рани могло утворитись разом з нею від дії частин того ж самого травмуючого предмета.
9. Розташування колото-різаного поранення досяжне для заподіяння власною рукою.
10. Зазначене ушкодження могло утворитись внаслідок удару травмуючим предметом /саморобної
заточеної пластини/, нанесеного сторонньою особою.
11. Смерть гр. ОСОБА_2 знаходиться в прямому причинному зв'язку з ушкодженнями,
зазначеними в п. 1 а) висновку, і настала внаслідок колото-різаного поранення на межі шиї і правої
надключичної ділянки, проникаючого в праву плевральну порожнину, з ушкодженням великих
венозних судин, що супроводжувалось гострою крововтратою.
1. 12. Судячи з розвитку трупних явищ з моменту настання смерті потерпілого до первинного огляду його тіла 12.04.2008 р. о 18.58 годин пройшов проміжок часу близько 4-6 годин.
2. 13. Здійснення потерпілим самостійних дій на протязі короткого проміжку часу /хвилини/ після отримання поранення, не виключається.
14, 15. Характер слідів крові на одязі та тілі потерпілого /в тому числі вертикальні патьоки на штанах/ може свідчити про те, що після отримання колото-різаного поранення потерпілий якийсь час перебував у вертикальному чи близькому до нього положенні. Судово-медичні дані про зміну положення тіла потерпілого після настання його смерті відсутні.
(а.с.76-77);
- висновком судово-токсилогічного дослідження №1116 від 18.04.2008 року згідно з яким при
дослідженні крові трупа ОСОБА_2 виявлено етиловий спирт - 2, 07 %.
(а.с.78);
- висновком судово-медичного дослідження №112мк від 14.04.2008 року згідно з яким на
пошкодженому шматку шкіри виявлена металізація із ознаками заліза.
(а.с.80-83);
- висновком судово-біологічної експертизи №113 від 14.04.2008 року відповідно до якого кров
потерпілого ОСОБА_2 та кров гр. ОСОБА_4 відноситься до групи А із ізогемаглютином
анти-В і містить антиген ОСОБА_12 гр. ОСОБА_1 і ОСОБА_5 відноситься до групи О із
ізогемаглютином анти-А і анти-В. На куртці гр. ОСОБА_1 та на його брюках виявлена кров
людини. Отримані висновки свідчать про те, що на брюках і куртці гр. ОСОБА_1 міститься кров
яка могла мати походження чи від самого ОСОБА_1 чи від гр. ОСОБА_5
(а.с.91-93);
- висновком судово-криміналістичної експертизи №113мк від 14.04.2008 року відповідно до
якого можливість заподіяння досліджуваного ушкодження на шматку шкіри наданим на експертизу
ножем не виключається.
(а.с.97-100);
- висновком судово-цитологічної експертизи №100 від 14.04.2008 року згідно з яким кров на
клинку ножа могла походити від потерпілого ОСОБА_2
(а.с.104-108);
- висновком судово-криміналістичної експертизи №67 від 18.06.2008 року відповідно до якого
наданий на дослідження предмет схожий на ніж, вилучений з місця пригоди 12.04.2008 року (смт.
Гостомель, вул. мирна, З БВК №85), виготовлений з металу білого кольору, не є холодною зброєю
колючо-ріжучої дії. Відноситься до побутових із вузькоспеціалізованим призначенням ножів.
Виготовлений кустарним способом, переробці не піддавався, заготовкою для холодної зброї не
являється.
(а.с.114-117);
- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи №423 від 23.04.2008 року,
відповідно до якого ОСОБА_1Ф на момент вчинення інкримінованих йому діянь і в даний час на
психічне захворювання не страждав і не страждає. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої
дії та керувати ними. Психічних розладів, через які ОСОБА_1 не може самостійно реалізувати своє
право на захист у нього не виявлено. Застосування медичних заходів не потребує.
(а.с. 123-124)
- протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_1 від 25.06.2008
року та фото таблицею до нього. Згідно з яким ОСОБА_1 вказав на місце і обставини заподіяння
поранення ОСОБА_2
(а.с.169-174);
- постановою про приєднання до справи речових доказів від 10.07.2008 року, а саме: речей, що
належали ОСОБА_2, куртку, штани, сорочку, футболку, труси.
(а.с. 195);
іншими матеріалами справи.
Суд не приймає до уваги доводи підсудного про те, що ніж (заточку), яким він заподіяв тілесне ушкодження ОСОБА_2, він забрав у засудженого ОСОБА_5 у момент бійки останнього з ОСОБА_2
Так, як видно з показів присутніх при тій події осіб, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_13 бійка за участю ОСОБА_5 та інших сталася перед тим як ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження, а саме: близько 10.00-11.00 години. Після цього ОСОБА_5 ліг спати. Дані покази узгоджуються з показами інших свідків: працівників колонії - ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також засудженого ОСОБА_11, які стверджували, що у момент виявлення трупа ОСОБА_2 ОСОБА_5 спав поряд. При цьому суд також враховує, що у власноруч написаній ОСОБА_1 явці з повинною (а.с. 7), останній також не вказував на те, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відбувалась бійка, і він розбороняючи їх, забрав у ОСОБА_5 ніж, а зазначав, що конфлікт виник між ним та ОСОБА_2
За даних обставин суд вважає, що покази в цій частині дані ОСОБА_1 з метою применшити свою винність у вчинення злочину.
Не знайшли свого підтвердження і доводи підсудного про те, що тілесні ушкодження ножем (заточкою) ОСОБА_2 він заподіяв випадково, відштовхуючи останнього, оскільки той наносив йому удари, а тому умислу на вбивство ОСОБА_2 у нього не було.
Так, свідки тих подій ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як у судовому засіданні так і на досудовому слідстві не підтверджували факт бійки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, пояснюючи, що ознак бійки вони не чули. Відповідно до довідки лікаря (а.с. 197) ОСОБА_1 у той період не звертався і за медичною допомогою у зв'язку з наявністю будь-яких тілесних ушкоджень, заподіяних йому ОСОБА_2 під час бійки. Як видно з характеристики ОСОБА_1 (а.с. 166-167) останній за характером підозрілий та хитрий. ОСОБА_12 того, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №35/168 від 14.04.2008 року (а.с.76-77) у ОСОБА_2 окрім колото-різаного поранення на межі шиї і правої надключичної ділянки, внаслідок якого сталася його смерть, виявлено тільки садна під виступаючими кірочками тильної поверхні кистей, які виникли у нього раніше 2-х діб до настання його смерті. Суд враховує, що будь-які інші ушкодження, які підтверджують факт бійки з ОСОБА_1, на трупі ОСОБА_2 відсутні. Що також підтверджується фотографіями трупу ОСОБА_2 (а.с. 18). До того ж, суд вважає, що якби колото-різане поранення у ОСОБА_2 виникло внаслідок відштовхування ОСОБА_1 останнього, то, оскільки ОСОБА_1 тримав ніж у правій руці та ще й лезом назад, що підтверджується показами свідка ОСОБА_4, тілесне ушкодження у ОСОБА_2 вірогідніше за все могло статися не з правої частини його шиї, а з лівої.
За даних обставин, суд вважає, що доводи підсудного і в цій частині не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому не можуть бути враховані судом.
При цьому суд враховує, що з показів тих же свідків засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали у одній бригаді з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видно, що напередодні вбивства ОСОБА_2 між тим та ОСОБА_1 сталась конфліктна ситуація, після якої ОСОБА_1Ф, як бригадир та особа, яка користувалась авторитетом у засуджених, постійно мав до ОСОБА_2 претензії з різних причин. Враховуючи що у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснив, що він розуміє про те, що ніж сам по собі може містити небезпеку для людини, а також те, що удар ножем він заподіяв ОСОБА_2 у життєво важливий орган, при цьому як видно з висновку судово-медичної експертизи №35/168 від 14.04.2008 року (а.с.76-77) ширина поранення на рівні занурення в тіло близько 1, 1-1, 2 см чи більше, а довжина не менше 7 см, суд вважає, що доводи підсудного про те, що у нього не було умислу на вбивство ОСОБА_2 безпідставні.
За даних обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 умисно заподіяв ОСОБА_2 колото-різане поранення, усвідомлюючи можливість настання небезпечних наслідків, та бажав їх настання.
Суд вважає, що щире каяття, як пом'якшуюча обставина, не може бути врахована щодо підсудного, оскільки він, хоч і стверджує, що щиро розкаявся, однак не визнав повністю свою вину та не дав своїй поведінці належну оцінку. При цьому суд враховує, що пом'якшуюча обставина щире каяття має місце в тих випадках, коли особа повністю визнає свою вину у вчиненому злочині, дає своїй поведінці належну оцінку і дійсно готова нести передбачену законом відповідальність.
Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ст. 115 ч. 1 КК України, як вчинення умисного вбивства.
При обранні міри покарання суд враховує, що підсудний скоїв злочин, який відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Підсудний ОСОБА_1 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, належних висновків не зробив на знову вчинив умисний злочин, негативно характеризується за місцем відбування покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання підсудного суд по справі не знаходить.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного суд вважає вчинення злочину особою, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
Суд, враховуючи обставини справи, особу підсудного та наявні обтяжуючі обставини його покарання, вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати міру покарання у вигляді позбавлення волі.
По справі заявлено цивільний позов ОСОБА_7 про стягнення з ОСОБА_1 на її користь 50 000 гривень у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди, який у судовому засіданні підтримав прокурор.
(а.с. 66).
Оскільки в ході судового слідства підсудний ОСОБА_1 визнав позов, пояснюючи, що засуджений ОСОБА_5 теж повинен приймати участь у відшкодуванні заподіяної потерпілій шкоді, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_2 його матері ОСОБА_7 було заподіяно моральної шкоди, яка полягала у тому, що вона втратила сина, і це неможливо відновити чи замінити.
За даних обставин, суд вважає, що позов знайшов своє підтвердження в частині заподіяння потерпілій моральної шкоди, а тому підлягає до задоволення саме у цій частині.
Враховуючи що потерпіла не надала доказів про понесенні нею витрати, позов в частині матеріальної шкоди свого підтвердження не знайшов.
Щодо підсудного суд застосовує ст. 71 КК України, оскільки він вчинив злочин у період відбування покарання призначеного за попереднім вироком.
ОСОБА_12 того, суд вважає за необхідне стягнути з підсудного витрати за проведення судової експертизи.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 1179, 1166, 1168 ЦК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 115 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2003 року за ст.ст. 121 ч. 2, 72, 71 КК України у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі, остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 12 (дванадцяти) років позбавлення волі.
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 у рахунок відшкодування моральної шкоди - 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень.
Міру запобіжного заходу до обрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Держдепартаменту України з питань виконання покарань.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 18.04.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 243 грн. 38 коп.3а проведення судово-криміналістичної експертизи.
Речові докази по справі, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Ірпінського MB ГУ МВС України в Київській області, а саме: речі ОСОБА_1 бушлат-фуфайка, штани бавовняні, светр шерстяний, а також зрізи його нігтьових пластин з обох рук; саморобний ніж; речі, що належали ОСОБА_2, куртку, штани, сорочку, футболку, труси - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд на протязі 15-ти днів з моменту його оголошення.