КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/1462/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ФОП ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати постанову управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №189272 від 07.04.2020 р.

Ухвалою від 25.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позов мотивовано тим, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (надалі відповідач) до ФОП ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у сумі 17000 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 10% до 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами або документ про внесення плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів. Позивач вказує, що під час перевірки було допущено ряд порушень, а саме: не надання для ознайомлення водієві направлення на перевірку, не надання можливості ознайомитись із складеними актами та довідкою, неповідомлення позивача про дату час та місце розгляду справи по порушення законодавства про автомобільний транспорт та недостовірність результатів зважування. Всі ці порушення позивач вважає суттєвими за наслідком яким винесено протиправну постанову, яку він просить скасувати.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги не визнаються (а.с.30-56). Представник відповідача зазначає, що 15.02.2020 р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на автодорозі Н-14 «Олександрівка - Кропивницький - Миколаїв» 75 км + 812 м, за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки МАН державний номерний знак НОМЕР_1 встановлено перевищення вагових параметрів на одиночну вісь 12280 кг, при нормативно допустимій 11 т, у зв`язку з чим складено акт №034085 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.02.2020 р., довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №030534 від 15.02.2020 р. та розрахунок плати за проїзд №1396 до акта №034085 від 15.02.2020 р. Отже, перевищення вагових норм було належним чином зафіксовано, що і стало підставою для винесення постанови про застосування штрафу.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

15.02.2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області на автодорозі Н-14 «Олександрівка - Кропивницький - Миколаїв» 75 км 812 м проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та за результатами габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортним засобом МАН, номерний знак НОМЕР_1 , що належить ФОП ОСОБА_1 , допущено перевищення законодавчо встановлених габаритно-вагових норм від 10% - 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, внаслідок чого складено довідку №030534 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 15.02.2020 р. (а.с.45), акт №034085 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 15.02.2020 р. (а.с.44), акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2020 р. (а.с.42).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №134947 від 10.03.2020 р. на підставі ч.1 абз.15 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" з ФОП ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн. (надалі - спірне рішення, а.с.12).

Отже правомірність винесення спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2006 р. №1567 (надалі за текстом - Порядок №1567).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 16 Порядку №1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб Укртрансбезпеки у кількості не менш як дві особи. Габаритно-ваговий контроль проводиться однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення до рейдової перевірки посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки та власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю, а також посадових осіб органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації.

Згідно направлення на рейдову перевірку від 14.02.2020 року №007800, видане посадовим особам, якими і складені відповідні акти та довідка (а.с.49).

Згідно абзацу 3 пункту 20 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до підпунктів 21, 22, 25-27 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Доводи позивача, як на підставу протиправності спірного рішення, про не надання направлення на рейдову перевірку, судом відхиляється через те, що позивач (водій позивача) добровільно здійснив процедуру зважування автомобіля шляхом заїзду на ваги, а тому такі доводи є безпідставними.

Доводи позивача про не надання складених документів за наслідком перевірки також відхиляються судом через те, що водій, отримавши чек за зважування (а.с. 47, про це зазначено в позові самим позивачем), побачивши відхилення від норм, мав права вимагати надати на ознайомлення складені за наслідком встановлення перевищення вагових меж відповідних документів. Більш того, в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 15.02.2020 р. зазначено про те, що водій відмовився від підпису акта. А відтак, зазначені доводи також є безпідставними.

Стосовно неповідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.

Згідно пунктів 26-27 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідач зазначає, що на адресу позивача надіслане повідомлення про розгляд справи поштовим відправленням 16.02.2020 року, що підтверджується квитанцією по сплаті поштових послуг, проте через не вручення було повернуто (а.с.52). Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення направлено на адресу позивача 16.03.2020, яке 19.03.2020 року надійшло до відділення зв`язку, проте не було вручено під час доставки (а.с.53).

Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення, проте вказаним правом не скористався.

Більш того, суд зауважує, що поштове відправлення направлене судом на адресу позивача також не отримане ним та повернуто суду (а.с.59).

Така позиція суду узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.02.2020 року у справі №820/4624/17.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.

Доводи позивача про недостовірність результатів зважування, судом відхиляються через їх безпідставність та не доведеність, з огляду на таке.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 7 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 р. №2344-ІІІ (надалі за текстом - Закон №2344) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті.

Частиною 10 статті 6 Закону №2344 встановлено, що на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює: контроль наявності, видачу дозвільних документів на виконання перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично виконується; контроль за виконанням автомобільними перевізниками вимог міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень; контроль технічного, санітарного та екологічного стану транспортних засобів, що впливає на безпеку руху та екологічну ситуацію; контроль за дотриманням перевізниками вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення; контроль та нагляд за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті та правил перевезення небезпечних вантажів; контроль внесення перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами України; перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідач надав суду копію сертифікату про затвердження типу засобів вимірювальної техніки виданого 21.11.2007 року та копію свідоцтва про повірку законодавчо-регульованого засобу вимірювання техніки (а.с.50,51), а відтак наявність даних документів також спростовує наведені позивачем доводи.

Стосовно суті порушення суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 р. №1007/1207 (далі за текстом - Порядок №1007/1207) встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС.

З огляду на підпункти 4, 5 пункти 4 Порядку №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. №3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на приписи статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 р. №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №30 (далі за текстом - Правила №30) встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно підпункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до абзаців 1, 4 пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Частинами 1, 4 статті 48 Закону №2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

В розумінні підпункту 4 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. №879 (далі за текстом - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно підпунктів 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, службами автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі і підприємствами, визначеними в установленому законодавством порядку.

Власники (балансоутримувачі) пунктів габаритно-вагового контролю здійснюють фінансування робіт (послуг) з їх утримання, обслуговування та забезпечення функціонування.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Пунктами 12, 13 Порядку №879 визначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Відповідно до пунктів 15, 16, 18, 20 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Габаритно-ваговим контролем транспортного засобу МАН, номерний знак НОМЕР_1 встановлено навантаження на які складає: 1) 6,90 т; 2) 12,28 т; 3) 7,10 т, 4) 6,92 5) 6,96 т повна маса транспортного засобу становить 40160 т, отже виявлено перевищення вагових норм на другу вісь, яке становить 11,63%, що є більшим ніж допустиме відхилення (2%).

Суд зауважує, що в контексті пункт 22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Посилання позивача на специфіку вантажу відхиляються судом, з огляду на те, що законодавець врегулював питання переміщення вантажу (також і в разі гальмування) як то похибка у 2%, а також обов`язок перевізника вживати дій щодо закріплення вантажу під час перевезень. При цьому матеріалами справи підтверджено факт недотримання відповідачем габаритно - вагових норм на другу вісь, яке становить 11,63%, а вітак суд відхиляє такі доводи позивача.

Аналіз даних документів дає підстави суду дійти висновку, що позивачем було допущено як збільшення навантаження на вісь.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Управлінням Укртрансбезпеки у Кіровоградській області правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №134947 від 07.04.2020 р., якою з ФОП ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

В розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 р. №385 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 і від 27 червня 2007 р. №879" пункт 19 Порядку №879 викладено в такій редакції: "Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку". При цьому змін до п.п.2 п.2 Порядку №879 внесено не було.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. №671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" виключено пункт 19 Порядку №879.

З огляду на виключення пункту19 Порядку №879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.08.2018 р. у справі №820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18).

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у графі «водій транспортного засобу» зазначено про відмову останнього від підпису.

Окрім того, суд враховує, що пункти 12, 13 Порядку №879 не встановлюють обов`язку для посадових осіб Укртрансбезпеки надавати водієві протокол, свідоцтво про метрологічну атестацію в ДП "Укрметстандарт" на предмет відповідності технічних характеристик ваг вимогам технічної документації виробника саме у режимі зважування у русі, повідомляти назву вагового комплексу, на якому здійснювався габаритно-ваговий контроль. Також законодавчо не встановлено вимоги щодо зазначення в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю та розрахунку плати за проїзд характеристик вимірювального та зважувального обладнання при проведенні габаритно-вагового контролю.

Що стосується доводів позивача про те, що вантаж, який перевозиться (кукурудза) є сипучим, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху суд вважає безпідставними, оскільки автомобіль на ваги (під час зважування) заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Більш того, суд зауважує, що саме перевищення вагових параметрів на одну вісь (будь-яку) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це встановлена відповідальність.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

Щодо тимчасового затримання транспортного засобу, суд зазначає наступне. У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Разом з тим, на думку суду, продовження транспортним засобом руху, не звільняє позивача від відповідальності, оскільки саме з виявленим перенавантаженнями водій продовжив рух дорогами України, що призводить до руйнування автошляхів.

Щодо заборони подальшого руху транспортного засобу позивача посадовими особами Укртрансбезпеки, то суд вважає, що посадові особи Укртрансбезпеки, які згідно статті 19 Конституції України повинні діяти виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, чинним законодавством, такими повноваженнями законом не наділені.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що на автодорогах загального користування державного значення без передбаченого п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 року (надалі Правила №30) дозволено рух транспортним засобам та їх составів загальною масою до 40 т включно та контейнеровозів загальною масою до 46 т, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 Правил №30 рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними, і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і Національною поліцією маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9 - 13 цих Правил), здійснюється без дозволу.

Тобто мова йде про транспортний засіб який не є великогабаритним.

Водночас пунктом 2 Правил №30 визначено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.

Оскільки під час зважування встановлено перевищення параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, а відтак, автомобіль, належний позивачу станом на час перевезення вантажу вважався великогабаритним, а відтак доводи позивача є безпідставними.

Згідно частин 1 та частини 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні його позовних вимог, підстави для присудження йому понесених судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, 25031, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук