Дата документу 03.06.2020

Справа № 937/3737/20

Провадження 1-кс/937/2303/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого слідчого судді Фоміна В.А.,

секретаря Захарової І.І.,

розглянувши клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Сутули Ю.А., погоджене з прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Чепець О.О. в кримінальному провадженні 42020080370000008 від 05.03.2020, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Луцьк Вінницької області, громадянина України, одруженого, з вищою повною освітою, старшого офіцера відділу прикордонної служби штабу (з організації діяльності дільничних інспекторів прикордонної служби) в/ч 1491, раніше не засудженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Чепеця О.О.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисників підозрюваного адвокатів Хомутова В.О., Пшеця О.В.,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Сутули Ю.А., погоджене з прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Чепець О.О. в кримінальному провадженні 42020080370000008 від 05.03.2020, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової частини 1491 вчинив умисне кримінальне правопорушення пов`язане з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин за наступних обставин.

У ОСОБА_1 , у невстановлений слідством час виник злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» та особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку. Після чого ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний намір направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» та особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», підшукував місця збуту вказаних наркотичних засобів та психотропних речовин та клієнтів, з якими заздалегідь домовлявся про місце зустрічі та кількість придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» та особливо небезпечної психотропної речовини «PVP».

Таким чином, в невстановлений слідством час ОСОБА_1 , маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу «канабіс» та особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», у невстановленому слідством місце, у невстановленої слідством особи, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс» та особливо небезпечну психотропну речовину «PVP» невстановленої кількості, з метою їх подальшого збуту.

Так, 25.05.2020 у невстановлений під час досудового розслідування час, ОСОБА_1 попередньо домовився з ОСОБА_2 про зустріч.

В цей же день, тобто 25.05.2020 року близько о 21:35 годині ОСОБА_1 , перебуваючи в подвір`ї будинку АДРЕСА_1 , реалізовуючи свій злочинний намір, незаконно збув паперовий згорток із комкоподібною речовиною бежевого кольору та сліп-пакет із речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, за грошові кошти в сумі 400 (чотириста) гривень номіналом 3 (три) купюри по 100 (сто) гривень із серійними номерами МГ1405438, УЛ3485115, УА3828385 та 2 (дві) купюри номіналом по 50 (пятдесят) гривень із серійними номерами ФЖ2271851 та ФЗ1597559 отриманими від ОСОБА_2

Далі, 25.05.2020 в період часу з 21 години 45 хвилини до 22 години 40 хвилин ОСОБА_2 знаходячись на ділянці місцевості за адресою: м. Бердянськ, пр. Східний навпроти ТРЦ «Екватор», видав старшому оперуповноваженому Запорізького управління ДВБ НП України Кочетову М.В., придбаний у ОСОБА_1 , паперовий згорток із комкоподібною речовиною бежевого кольору та сліп-пакет із речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору в середині яких, згідно висновку експерта №7-1604 від 26.05.2020, міститься комкоподібна речовина бежевого кольору в складі якої виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено «PVP», маса якої склала 0,2080 г в перерахунку на основу та речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору масою 0,141 г котра згідно висновку експерта є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого склала 0,135 г в перерахунку на висушену речовину.

Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечного наркотичного засобу та особливо небезпечної психотропної речовини, що кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Далі, ОСОБА_1 діючи повторно, вчинив умисне кримінальне правопорушення пов`язане з незаконним обігом психотропних речовин за наступних обставин.

У ОСОБА_1 , у невстановлений слідством час виник злочинний намір, направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», з корисливих мотивів, з метою отримання прибутку. Після чого ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний намір направлений на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», підшукував місця збуту вказаних психотропних речовин та клієнтів, з якими заздалегідь домовлявся про місце зустрічі та кількість придбаного особливо небезпечної психотропної речовини «PVP».

Таким чином, в невстановлений слідством час ОСОБА_1 , маючи умисел направлений на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут особливо небезпечної психотропної речовини «PVP», у невстановленому слідством місце, у невстановленої слідством особи, придбав особливо небезпечну психотропну речовину «PVP» невстановленої кількості, з метою їх подальшого збуту.

Так, 01.06.2020 у невстановлений під час досудового розслідування час, ОСОБА_1 попередньо домовився з ОСОБА_2 про зустріч.

В цей же день, тобто 01.06.2020 року близько о 20:45 годині ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу контрольно-пропускного пункту Бердянського прикордонного загону (військова частина 1491), за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Північна, 17-А, реалізовуючи свій злочинний намір, діючи повторно, незаконно збув картонну коробку жовто-синього кольору у якій перебував сліп-пакет із особливо небезпечною психотропною речовиною «PVP» невстановленої кількості за грошові кошти в сумі 400 (чотириста десять) гривень номіналом 2 (дві) купюри по 200 (двісті) гривень із серійними номерами ПГ1895568, ХИ8505810 отриманими від ОСОБА_2 .

Умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виразились в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене повторно, що кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

За сукупністю умисні дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч.2 ст.307 КК України.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні сукупності кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

02 червня 2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Луцьк, Вінницької області, громадянин України, раніше не засуджений, не депутат, зареєстрований за адресою: м. Бердянськ, вул.Північна, 17-А , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана підозра обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, в тому числі протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 05.03.2020, протоколом огляду від 25.05.2020, протоколом вручення коштів заявнику від 25.05.2020, протоколом огляду від 25.05.2020, висновком експерта від 26.05.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 01.06.2020, протоколом огляду місця події від 01.06.2020, протоколом вручення коштів заявнику від 01.06.2020, заявою з додатками ОСОБА_2 від 01.06.2020 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

ОСОБА_1 в разі не обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжить свою незаконну діяльність із збуту особливо небезпечних наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у злочинах, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, із конфіскацією майна, тобто у тяжкому злочині, скоював злочин протягом тривалого часу, при цьому чітко розуміючи протиправність своїх дій, вживав необхідних засобів конспірації з метою уникнення викриття, орган досудового розслідування вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, буде здійснювати незаконний вплив на свідків ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проходили службу у одній військовій частині, проживають неподалік один від одного), перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому вважає за необхідне застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, щодо ОСОБА_1 є не доцільним, оскільки його обрання не забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 , покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням ризиків, передбачених п. 1 - п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри, визначених ст. 177 КПК України ризиків та неможливістю застосування до підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

Захисники підозрюваного адвокати Хомутов В.О., Пшець О.В., в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Зазначили, що ризики, про які йде мова в клопотанні, жодним чином не підтверджені, а є припущеннями слідчого та прокурора. Також, ОСОБА_1 одружений, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Має постійне місце проживання де мешкає разом з родиною. У зв`язку із зазначеними обставинами та не підтвердженням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просили відмовити в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження здійснюється за допомогою технічних засобів.

Відповідно до вимог ст. 108 КПК України ведеться журнал судового засідання.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши доводи клопотання та додані до нього копії документів, а також, додані захисником під час розгляду клопотання копії документів, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до копії витягу з кримінального провадження №42020080370000008, 05 березня 2020 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020080370000008 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

02 червня 2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Вказана підозра обґрунтовується зібраними у ході досудового розслідування доказами в їх сукупності, в тому числі протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 05.03.2020, протоколом огляду від 25.05.2020, протоколом вручення коштів заявнику від 25.05.2020, протоколом огляду від 25.05.2020, висновком експерта від 26.05.2020, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 01.06.2020, протоколом огляду місця події від 01.06.2020, протоколом вручення коштів заявнику від 01.06.2020, заявою з додатками ОСОБА_2 від 01.06.2020 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вагомість наданих органом досудового розслідування доказів, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію, що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, Європейський суд з прав людини одним з критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»). Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (рішення у справі «О`Хара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»).

Досліджуючи докази, які були надані органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

КПК України також зазначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (пункт 1 частини 1 статті 178 КПК).

Таким чином, на виконання вимог п.1 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчим та прокурором надано достатні докази на підтвердження можливості вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, а саме, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які будуть перешкоджати правосуддю; або ж створять загрозу суспільству; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v . Russia , § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку не перебував.

Крім того, ОСОБА_1 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою підозрюваний мешкає разом з дружиною та малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оцінюючи ризики, на які посилаються слідчий та прокурор, як на одну з підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує те, що Європейський суд з прав людини вбачає порушення права на особисту недоторканність та свободу у випадках, коли суди у своїх рішеннях про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежуються «схематичними» мотивами, як «неналежна поведінка обвинуваченого», «тяжкість покарання, що загрожує» тощо (рішення у справі «І .А. проти Франції»). В ухвалі суду мають бути зазначені обставини, що дають підставу очікувати, що цей ризик (ризики) справдяться і для цього слідчий, прокурор мають надати суду докази цього (рішення у справі «Александр Макаров проти Росії»). Суд не повинен керуватись припущеннями про наявність ризику (ризиків) обґрунтовуючи застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, інакше це б свідчило про явну зневагу до презумпції невинуватості. Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість покарання є визначальним елементом під час оцінки ризику переховуватись від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість кримінального правопорушення (рішення у справі «Мамедова проти Росії»).

Тому, посилання слідчого та прокурора на те, що ОСОБА_1 підозрюється у злочинах, за які передбачено максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, із конфіскацією майна, тобто у тяжкому злочині, жодним доказом не підтверджений, є лише припущенням та суб`єктивною думкою сторони обвинувачення, а отже не може обґрунтовано підтверджувати ризик переховування підозрюваного від органів досудового слідства чи суду, оскільки тяжкість злочину та очікуване покарання не може бути єдиною підставою для застосування відносно підозрюваної особи найсуворішого запобіжного заходу та повинно враховуватися у сукупності з іншими, визначеними ст. 178 КПК України обставинами.

З урахуванням наданих в судовому засідань пояснень прокурора, пояснень захисників підозрюваного, матеріалів, які подані на підтвердження та спростування заявленого клопотання, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування надані докази, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, буде здійснювати незаконний вплив на свідків ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проходили службу у одній військовій частині, проживають неподалік один від одного), які під його впливом можуть змінити свої покази, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню тому, слідчий суддя вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України. Проте вказаних ризиків можна уникнути шляхом покладення на підозрюваного обов`язків: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;- не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи;- утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На виконання вимог п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчим суддею також враховується практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої національні суди повинні з`ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також можливість обмежитися в даному випадку застосування менш сурового (альтернативного) запобіжного заходу: «Клішин проти України» від 23.02.2012 року «Підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами. Небажання особи зізнатися чи дати «потрібні показання» не можуть бути підставами для взяття під варту»; «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 року «Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. Відмова у розгляді клопотання про скасування або зміну з причин неодноразового звернення не допускається».

Оскільки, ОСОБА_1 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, в розшуку не перебував, має постійне місце проживання, за яким проживає разом з дружиною та малолітнім сином, що свідчить про наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, на обліках у лікарня-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, тому слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим і прокурором не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, для запобігання ризиків, передбачених п.п.1,3, 4 ч.1 ст. 177 КПК України.

Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційним легітимній меті, яка ставиться до їх застосування.

Отже, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення (злочину), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення (злочину), тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочину), враховуючи особу підозрюваного, відсутність в нього судимостей, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків, наявність утриманців, наявність місця роботи, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.

Керуючись ч.4 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід ніж зазначено у клопотанні і вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з забороною цілодобово покидати місце проживання із застосуванням електронних засобів контролю, на даному етапі досудового розслідування є найбільш доцільним та ефективним засобом для запобігання встановлених слідчим суддею ризиків, відповідає особі підозрюваного, є обґрунтованим засобом здатним забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та досягти дієвості цього кримінального провадження.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КК України, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки: - прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; - не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи; - утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні; - здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Сутули Ю.А., погоджене з прокурором військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України Чепець О.О. в кримінальному провадженні 42020080370000008 від 05.03.2020, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною цілодобово покидати місце проживання строком на два місяці, із застосуванням електронних засобів контролю.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти в залі суду негайно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця реєстрації, проживання та роботи;

- утримуватись від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного негайно поставити на облік ОСОБА_1 .

Роз`яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. Крім того у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі 0,25 розміру мінімальної заробітної плати.

Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання в його роботу з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених судом на підозрюваного при обранні запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді, в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 серпня 2020 року.

Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Сутулу Ю.А..

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 09 червня 2020 року о 09 годині 10 хвилин.

Слідчий суддя В.А. Фомін