Справа № 2-437/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А  Ї Н И

13 квітня 2010 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого  – судді Сиротенко Г.Г.,

при секретарі Дзиговській Т.Б..

за участю:

-   позивача ОСОБА_1.

-   відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та уточнюючи позовні вимоги просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої дитини – дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі 800,00 грн. щомісяця,  починаючи стягувати з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.  

Позов, на задоволенні якого позивач наполягала в судовому засіданні, обґрунтовано тим, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі з 22 серпня 1987 року, який зареєстрований у Запорізькій сільській раді Широківського району Дніпропетровської області. З листопада 2009 року шлюбні стосунки припинили. Від шлюбу вони мають двох дітей доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою та перебуває на її утримані, батьком якої є відповідач. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини добровільно не надає, самостійно утримувати дитину позивач не в змозі, оскільки її доходів не вистачає. Відповідач дієздатний, але за останні 6 років не працював та знаходився на утриманні позивачки.  Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в твердій грошові сумі у розмірі 800 грн., враховуючи прожитковий мінімум на дитину, який складає таку суму.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав,  пояснивши, що не приймає участі у утриманні доньки ОСОБА_3, тому що не працює, він має два автомобілі, які зараз знаходяться у позивачки, яка не згодна в добровільному порядку вирішити спір про поділ майна, тому не має змоги заробити на утримання дитини. Сплачувати аліменти не згоден.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що  сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 22 серпня 1987 року, який зареєстрований у Запорізькій сільські раді Широківського району Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом по укладення шлюбу (а.с.3). У них  є спільна неповнолітня дитина – донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.2). Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, про що свідчить довідка виконкому  Широківської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області №107 від 04.03.2010 року (а.с. 10).  

В теперішній час відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги позивачці на утримання дитини, що підтвердили в беззаперечному порядку в судовому засіданні позивач та відповідач.

Згоди про участь кожного з батьків у витратах на утримання дитини сторони між собою не досягли.

Відповідач не працює, не має постійного джерела доходів.

Враховуючи відсутність взаємної домовленості між сторонами про участь у матеріальних витратах на утримання дитини, а також, що відповідач не має постійного доходу, суд вважає, що справедливим буде щомісячне стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі.

В той же час, вимоги позивачки про розмір суми, яка підлягає стягненню, суд вважає надмірними, виходячи із встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до 18 років та спільного обов’язку обох батьків щодо утримання дітей.

Тому, виходячи із принципу розумності та справедливості, суму аліментів, які слід стягнути з відповідача, суд визначає у розмірі 500 грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд відкидає як безпідставні посилання відповідача на відсутність коштів, оскільки як батько, позивач повинен належним чином виконувати обов’язки щодо утримання та забезпечення неповнолітньої дитини.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 180, 181 ч. 3, 182, 184, 191 СК України, суд –  

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Стягувати з відповідача, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, гуртожиток на користь позивача, ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 (п’ятсот) грн., але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову, тобто з 22 лютого 2010 року.

    Стягнути з  ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 ( п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

    Стягнути  з  ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  цивільної справи Криворізького районного суду Дніпропетровської області в розмірі  120   (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць з наступного дня після оголошення рішення.

Суддя                  Г.Г. Сиротенко