АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 22-2829/06р.                       Голов. 1 інст.- Андрєєва О. М.

Доповідач - Белинчук Т. Г.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2006 року липня місяця 17 дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим, в складі:

Головуючого, судді   Панкова М. В., Суддів   Ісаєва Г. А.,

Белинчук Т.Г.,

При секретарі Іванові О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Української Універсальної Біржі про стягнення заробітної плати, середнього заробітку по день фактичного розрахунку та видачі трудової книжки за апеляційною скаргою Української Універсальної Біржі на рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 26 грудня 2005 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1    у лютому 2005 року звернувся до суду з позовом до Української Універсальної Біржі про стягнення заробітної плати, середнього заробітку по день фактичного розрахунку та видачі трудової книжки. В судовому засіданні позивач доповнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на його користь компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 163 грн. 35 коп., а також за затримку видачі трудової книжки у розмірі середнього заробітку (179 грн. 02 коп.) з моменту звільнення по день розгляду справи в суді - 6265 грн. 70 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що 09 січня 2001 року його відповідно до наказу НОМЕР_1      було прийнято на роботу на посаду директора Сімферопольської філії Української Універсальної Біржі. В січні 2003 року він дізнався що його звільнено по п. 1. ст. 40 КЗпП України, за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. З наказом про звільнення його не ознайомлювали, копію наказу не видали. Крім того, не провели розрахунок по заробітній платі, не виплатили компенсацію за невикористану відпустку і не видали трудову книжку.

Рішенням Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 26 грудня 2005 року постановлено:„Позов задовольнити. Зобов'язати Українську Універсальну Біржу видати   ОСОБА_1   трудову книжку. Стягнути з Української Універсальної Біржі на користь ОСОБА_1      163 грн. 35 коп. компенсації за невикористану відпустку, за затримку видачі трудової книжки 6265 грн. 70 коп., а усього 6429 грн. 05 коп."

В апеляційній скарзі Українська Універсальна Біржа просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Доводи  апеляційної скарги  зводяться до того,  що  висновки суду не  відповідають     фактичним   обставинам  справи,   рішення   суду  постановлено   з   порушенням   норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що трудова книжна та компенсація за невикористану відпустку при звільненні позивачу видані не були, у зв'язку з чим відповідач повинен виплатити компенсацію та середньомісячну заробітну плату за увесь строк затримки розрахунку та видачі трудової книжки. При цьому, суд першої інстанції посилається на те що термін давності починається з дня отримання трудової книжки чи копії наказу про звільнення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду про зобов'язання відповідача видати трудову книжку та сплатити компенсацію за невикористану відпустку, та вважає данні вимоги доказаними.

Проте колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що підлягає стягненню середньомісячна заробітна плата за увесь строк затримки розрахунку та видачі трудової книжки, оскільки вони не відповідають вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1   перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи на посаді директора Сімферопольського філіалу Української Універсальної Біржі з січня 2001 року.

Згідно наказу   НОМЕР_2,   ОСОБА_1 звільнений з роботи в 15.01.2003 року за одноразове грубе порушення своїх трудових обов'язків відповідно до п. 1 ст. 41 КЗ про П України ( а.с. 14).

Про існування наказу про звільнення позивачу стало відомо в січне 2003 року, на що він посилається в своєї позовної заяви, та не заперечував вказане у судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції невірно врахував положення ст. 233 КЗпроП України.

Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпроП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного в місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У разі пропуску з поважних причин цього строку згідно зі статтею 234 КЗпроП України суд може його поновити.

У даному випадку має місце пропуск строку на звернення до суду для вирішення трудового спору в частині вимог про стягнення середнього заробітку. У засіданні суду апеляційної інстанції позивач не навів поважних причин пропуску тримісячного строку звернення до суду за захистом порушеного права.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України які містяться у п. 4 Постанови від 6.11.1992 року „ Про практику розгляду судами трудових спорів" ( з наступними змінами), якщо цей строк пропущено без поважних причин , у позові з цих підстав може бути відмовлено.

Згідно довідки відповідача компенсація за невикористану відпустку складає 163 грн 35 коп, (а.с. 7), ні суду першої інстанції, ні колегії суддів апеляційної інстанції не представлені докази які б свідчили про виплату вказаної компенсації. Вказана виплата є компенсаційною виплатою.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач пропустив встановлений законом строк звернення до суду без поважних причин, тому в частині позову про стягнення середньомісячної заробітної плати за увесь строк затримки розрахунку та видачі трудової книжки слід відмовити.

В решті частині рішення суду є законним та обгрунтованим, виповідає вимогам закону і підстав для його скасування не має.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, п. 4 ст. 309, 315, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРИШИЛА:

Апеляційну скаргу Української Універсальної Біржі задовольнити частково.

Рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 26 грудня 2005 року в частині стягнення за затримку у видачі трудової книжки 6262 грн 70 коп, скасувати, та ухвалили в даній частині нове рішення яким в позові    ОСОБА_1   до Української Універсальної Біржі про стягнення середнього заробітку за затримку у повному розрахунку та видачі трудової книжки відмовити.

В решті рішення Центрального районного суду міста Сімферополя АР Крим від 26

грудня 2005 року залишити без змін.                   

Рішення набирає законної сили з моменте/його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

Головуючий, суддя

Судді

Панков М.В. Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г.