РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року місяця липня 18 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі: Головуючого, судді Чистякової Т.І. суддів Горбань В.В. Даніла Н.М.
при секретарі Бахтагарєєвої М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ОСОБА_2 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополь Автономної Республіки Крим від 06 березня 2003 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1, визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на вказану квартиру, яке було видане 31 травня 2002 року першою Сімферопольською ДНК на ім'я ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 02 березня 1998 року помер їхній батько ОСОБА_4. Після його смерті відкрилася спадщина: 1/4 частка вказаної квартири. Він фактично прийняв спадщину після померлого батька, оскільки мешкав у зазначеній квартирі, розпоряджався майном померлого батька, проте відповідач ОСОБА_2, 31 травня 2002 року отримав у нотаріальної конторі свідоцтво про право власності на 1/2 частку спадкового майна. 14. березня 2002 року померла мати ОСОБА_5, після якої також відкрилась спадщина. Вважає, що він, як спадкоємець за законом має право власності на 1А частку в спірній квартирі у порядку спадкування за законом після смерті батька та матері.
Не погодившись с позовом, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання за їхньою матір'ю ОСОБА_5 право власності на 1/8 частку спірної квартири після смерті ОСОБА_4, права власності за ним на 3/16 часток квартири після смерті матері, а всього визнати за ним право власності на % часток спірної квартири, а також на 1/2 частку гаражу АДРЕСА_2 в м.
Справа № 22- 3816/2006р. Головуючий
в першій інстанції Андрєєва О.М. Доповідач Даніла Н.М.
Сімферополі, та на 54 частку дачі, яка розташована в СОТ „Геолог" по АДРЕСА_3.
Рішенням АДРЕСА_3 районного суду м. Сімферополь від 6 березня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені повністю. За ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 та матері ОСОБА_5.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено повністю, за ним визнано право власності на 1/2 частку спірної квартири, 1/2 частку гаражу в ГБК АДРЕСА_2, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3, 1/2 частку дачної ділянки НОМЕР_1, яка розташована в СОТ „Геолог" об'єднання „Кримгеологія" по АДРЕСА_3 у порядку спадкування за законом після смерті батька та матері.
ЗО травня 2003 року ухвалене додаткове рішення про розподіл судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 принесли апеляційні скарги, у яких ставлять питання про скасування рішення суду з направленням справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_3 посилаються на те, що висновки суду відносно права власності на 1/2 частки гаражу та 1/2 частки дачі не відповідають фактичним обставинам справи, в цій частині просять скасувати рішення. Крім того, посилаються на те, що ОСОБА_3 - фактичний володар паю в ГБК -14 не був присутній у судовому засіданні при розгляді справи, про час та місце розгляду справи його не повідомлено належним чином, у зв'язку з чим порушені його права.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 зводяться до того, що позов ОСОБА_1 про визнання за ним права на спадщину, пред'явлений після спливу строку позовної давності, клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 не заявлялось. Таким чином, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального права.
Постановляючи рішення про визнання права власності у порядку спадкування на частки квартири АДРЕСА_1, суд виходив з того, що сторони є спадкоємцями першої черги по закону, усі прийняли спадщину, тому кожен має право на спадкову долю в спірній квартирі.
Проте з такими виводами суду першої інстанції про коло осіб, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_4 погодитися не можна.
Згідно зі ст. 529 ЦК України ( в редакції 1963 року) спадкоємцями після померлого ОСОБА_4 могли бути спадкоємці першої черги - його жінка ОСОБА_5 та два сина - ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
Ст.549 ЦПК України ( в редакції 1963 року) передбачає умови визнання прийняття спадщина спадкоємцем, а саме: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав в нотаріальному органу по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, вказані дії повинні бути здійснені на протязі шести місяців з дня відкриття спадщини. ОСОБА_2 у встановленому законом порядку отримав свідоцтво про право власності на спадкову частку квартири, а саме на 1/8 частку квартириАДРЕСА_1.
АДРЕСА_1, мешкаючи у спірній квартирі на день смерті чоловіка та в подальшому, фактично прийняла спадщину після померлого чоловіка, тому також має право на спадкове майно: 1/8 частку спірної квартири.
Виводи ж суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 фактично прийняв спадщину після смерті батька не відповідають фактичним обставинам справи, доказів тому суду не представлено, крім суперечливих пояснень свідків, сам факт того, що ОСОБА_1 приходив до матері після смерті батька та допомога вій вести домашнє господарство безпосередньо не свідчить про вступ в управління або володіння спадковим майном, а будь - яких дій позивача щодо спадкового майна, які б свідчили про прийняття спадщину в порядку та строки, передбачені п.1 ч.І та ч.2 ст.549 ЦК, суд у своєму рішенні не вказав.
Тому ОСОБА_1 не можна визнати спадкоємцем після померлого батька.
Оскільки виводи суду не відповідають фактичним обставинам справи в цій частині рішення відповідно до ст. 309 ч.І п.З ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, з урахуванням наведеного.
Пред'являючи позов до суду 16 квітня 2002 року ОСОБА_1 тим самим заявив вимоги про своє право на спадщину після померлої 15 березня 2002 року матері ОСОБА_5, які суд вважає обґрунтованими та заснованими на законі.
Оскільки частка матері ОСОБА_5 у спірній квартирі з урахуванням успадкованої нею частки квартири після померлого чоловіка є 3/8 часток (1/4 + 1/8), за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить визнати право власності у порядку спадкування після матері на 3/16 часток квартири за кожним з них (3/18:2).
Вирішуючи спір відносно гаражу в ГБК та дачі в садовому товаристві, суд допустив порушення процесуального закону, яке перешкоджає суду апеляційній інстанції дослідувати нові докази, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Так, до апеляційній скарги додані документи, з яких вбачається, що ще при житті батьки сторін розпорядились гаражем в ГБК, а членом садового товариства на момент вирішення спору є позивач ОСОБА_1.
З матеріалів справи вбачається, що до участі в справі не було залучено ні ГБК, ні садове товариство.
Крім того, суд першої інстанції, всупереч вимогам ч.І,2 ст. 172 ЦПК України, розглянув спір що до права власності на частину гаражу без члена ГБК ОСОБА_3, який не був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, чим порушив його процесуальні права, позбавив цим можливості подавати докази, давати пояснення і заперечення з приводу позовних вимог, заявляти клопотання і таке інше.
Відповідно до п.п.З, 4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув справу у відсутність будь - кого з осіб, які брали участь у справі, належним чином не були повідомлені про день та час розгляду справи та вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь в справі.З урахування наведеного, рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд в частині позову про розподіл спадкового майна у вигляді гаражного боксу та дачного будиночку.
Керуючись ст.ст. 303, ч.І ст.309, п.п.3,4 311 Цивільного процесуального кодексу України колегія судців судової палати з цивільних справ, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополь АР Крим від 06 березня 2003 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково, визнати за ним право власності на 3/16 часток квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5, в решті позову відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково, визнати за ним право власності в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_5 на 3/16 часток квартири АДРЕСА_1.
В решті позову про розподіл спадкового майна в вигляді гаражу та дачі справу направити на новий розгляд.
Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України
Судді:
Чистякова Т.І.__ Горбань В.В. Данила Н.М.