Справа №2-533/2010                                                                                            

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    02 квітня  2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської                              області в складі:   головуючого – судді  Серебрякової Т.В.,

                               при секретарі судового засідання  -  Попенко О.В.,

                               за участю - позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до  ОСОБА_2   про розірвання шлюбу , -  

ВСТАНОВИВ:

В січні  2010 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом  до  ОСОБА_2  про розірвання шлюбу.

В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 зазначала, що з відповідачем                   ОСОБА_2 знаходиться в зареєстрованому  шлюбі з  10 липня  1999 р., від якого  мають малолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  Шлюбні відносини  між сторонами  припинені з вересня  2009 р., через  протиріччя  у поглядах на подружні стосунки, поведінку відповідача, який  зловживає  спиртними  напоями, не приймає  участі у вихованні  і утриманні  сина, долею останнього  взагалі не цікавиться.  Посилаючись на те, що сім’я розпалася остаточно, примирення та подальше спільне проживання з  відповідачем неможливе, позивачка  просила  позов задовольнити, а шлюб,  зареєстрований   10 липня 1999 р.  Білоусівською  сільською  Радою Вознесенського району Миколаївської області    між нею  та  відповідачем розірвати.  

В судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги  підтримала, зазначивши, що сім’я  розпалася остаточно та подальше її збереження  неможливе. Подружні відносини  припиненні починаючи  з вересня 2009 р. На  примирення  не згодна  та наполягала  на розірванні шлюбу.

Відповідач ОСОБА_2  в  судове  засідання  не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належними чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд вважає можливим провести  заочний розгляд справи  на підставі наявних у справі доказів. Позивачка ОСОБА_1 проти цього не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені  наступні  факти  та відповідні їм правовідносини.

Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2,  та ОСОБА_2 (до шлюбу – Машевська) ОСОБА_4,               ІНФОРМАЦІЯ_3,  знаходяться  в зареєстрованому шлюбі з                         10 липня 1999 р., що підтверджується свідоцтвом  про одруження,  серія І–ФП №033290, виданим  10 липня 1999  р. Білоусівською сільською Радою Вознесенського району  Миколаївської області (а.с.8).

Від даного шлюбу сторони мають малолітню  дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія І–ФП №080138, виданого Білоусівською сільською Радою Вознесенського району  Миколаївської області  28 липня  2000 р. (а.с.7).

Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік  зобов’язані спільно піклуватися про  побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім’ї  на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, що передбачено ст.55 СК України.

Кожен з подружжя також має право припинити шлюбні відносини.  Примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на особисту недоторканість  і може мати наслідки, встановлені законом (ст.56 СК України).    

Згідно ст.112 СК України суд, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечило б інтересам одного з них,  інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони з вересня  2009 р.  припинили шлюбні відносини  та жоден  з них  не бажає зберегти сім’ю. Спорів  про поділ майна  між сторонами немає. Згода щодо місця проживання дитини між сторонами досягнута.

На підставі викладеного та  згідно зі ст.ст.104,110,112 СК України, суд приходить до висновку, що подальше  спільне  життя  подружжя і збереження  шлюбу  стали неможливі і суперечать інтересам  сторін. За таких обставин,  заявлений позов підлягає задоволенню, а шлюб, зареєстрований 10 липня 1999 р.  між ОСОБА_2  та  ОСОБА_2  (до шлюбу – Машевська) ОСОБА_4     розірванню.    

Керуючись ст.ст.10,11,209,212, 213,214,215, 224-226  ЦПК України, суд,  –

ВИРІШИВ:

    Позов   ОСОБА_1   до  ОСОБА_2   про розірвання шлюбу -   задовольнити.

Шлюб, зареєстрований   10 липня 1999 р. Білоусівською сільською Радою Вознесенського району Миколаївської області   (актовий запис №7) між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем                           ІНФОРМАЦІЯ_4,   та ОСОБА_2  (до шлюбу – Машевська) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженкою  ІНФОРМАЦІЯ_5,   – розірвати.  

При видачі свідоцтва  про розірвання шлюбу в органах РАЦС  стягнути   з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця                       ІНФОРМАЦІЯ_4,   на користь держави  судовий збір   в розмірі  17 (сімнадцять) грн. 00 коп., ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженку  ІНФОРМАЦІЯ_5,  звільнити від сплати судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти  днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем  в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                         Т.В.  Серебрякова