Справа № 2-572/09

 Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    25 лютого 2010  року                 Марганецький міський суд Дніпропетровської області  у складі:

                                                                     головуючого                         Гришко Є.І.

                                                                           при секретарі             Щочка Н.В.

за участю представника позивача  ОСОБА_1

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Марганці справу за позовом  публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк “Приват Банк” звернулось до суду з позовом про звернення стягнення на майно та виселення відповідача, вказуючи, що  18 червня 2007 р. між публічним акціонерним товариством комерційний банк  “ПриватБанк” і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № NIMЗGK00491908 про надання кредиту в сумі 77467,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 %  на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.06.2017 р..

В забезпечення виконання зобов*язань за кредитним договором 18.06.2007 р. був укладений договір іпотеки NIMЗGK № 00491907 згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Станом на 25.02.2010 р. заборгованість по кредиту становить – 85863,96 грн.

Просить суд звернути стягнення на домоволодіння в рахунок погашення заборгованості за кредитним догоовром від 18.06.2007 р., виселити відповідача з АДРЕСА_2, а також стягнути з відповідача витрати по справі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав посилаючись на те, що він кредит платить, недоплати були коли не працював в зв’язку з простоєм підприємства.  

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Між позивачем і відповідачем був укладений кредитний договір № NIMЗGK00491908 про надання кредиту в сумі 77467,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 %  на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.06.2017 р..

В забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором 18.06.2007 р. був укладений договір іпотеки NIMЗGK № 00491907 згідно якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Відповідач несвоєчасно виплачував за кредит. Станом на 25.02.2010 р. заборгованість по кредиту становить – 85863,96 грн.

Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду передбачено нормами ст.. 33,39,41,41 Закону України «Про іпотеку» та ст. 590,591 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), як що інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»,- у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержавець вправі задовольнити свої вимоги основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У зв’язку з тим, що кредитним договором між сторонами у справі встановлений строк виконання основного зобов’язання до 18.06.2027 року, то у позивача не  набуто на теперішній час право звернення на предмети за іпотечним договором, тому що не має підстав вважати , що відповідач не

виконав своє зобов’язання за кредитним договором, який передбачає відповідальність за порушення позичальником строків платежів (п.п. 3.7, 3.8, 4.1, 5.4, ч.3 п. 7.1).

    Відповідно до п.7.3 кредитного договору, укладений іпотечний договір є забезпеченням виконання кредитного договору з кінцевим терміном 18.06.2027 року.

Позивач не довів свого позову, що є його обов’язком відповідно до засад змагальності процесу за ст..10 ЦПК України, тому, суд вважає, що позовні вимоги про звернення стягнення на майно необґрунтовані і задоволенні не підлягають.

    Не підлягають задоволенню і вимоги про виселення ОСОБА_2 з іпотечної квартири АДРЕСА_3 та зняття його з реєстрації, в зв’язку з тим , що відмовлено у зверненні стягнення на цю квартиру.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 57, 58, 59, 212, 215, 224 ЦПК України, ст. 590 ЦК України та ст.33 Закону України «Про іпотеку», суд -

ВИРІШИВ:

В позові  публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_2 про звернення стягнення та виселення відмовити як необґрунтований.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається в Марганецький міський суд  Дніпропетровської області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий: