Справа № - 22-1325- 2006р. Головуючий у 1-й інстанції Чельник О.І.
Категорія 15 Доповідач Черненко В.В.
УХВАЛА
19.07.2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних
справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого судді Черненко В.В.
Суддів ГоворухінаВ.П.
Фомічова С.Є.
При секретарі Сегал О.П.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в М.Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 24 лютого 2006 року.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП « Кіровоградське спеціалізоване управління №'411» , про відшкодування матеріальної шкоди.
На обгрунтування позовних вимог вказав , що на підставі договору оренди автомобіля у нього у володінні знаходиться сідловий тягач марки МАН Ф 02, 1991 року випуску номер державної реєстрації НОМЕР_1 та рефрижератор марки ОВЕРЛАНДЕР 1986 року випуску № державної реєстрації НОМЕР_2.
01.01.2005 року з відповідачем по справі було укладено договір оренди автостоянки, згідно якого відповідач надає стоянку для автомашини МАН №НОМЕР_1.
З 10.03.2005 року вказаний автомобіль з рефрижератором постійно знаходився на території орендованої автостоянки по причині несправності автомобіля.. 05.06.2005 року прийшовши на автостоянку він виявив , що рефрижератор був відчинений та з нього зникло устаткування : домкрат гідравлічний грузопідємністю 20 тон, набір інструментів , покриття полу, алюмінієве, пневматичний балон у зібраному стані. В зв'язку з пошкодженням автомобіля вартість робіт для відновлення підлоги рефрижератора складає 2500 гривень, вартість матеріалів складає 8500 гривень , вартість гідравлічного домкрата в середньому складає 1200 гривень, пневматичний балон у зборі коштує 2300 гривень, вартість набору інструментів складає 250 гривень. Позивач посилається на постанову КМ України від 22.01.1966 року №115 , яка регламентує організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів , що належать громадянам і поширюються на усі автостоянки. Позивач вважає , що укладений між сторонами договір оренди автостоянки підпадає під дію норм Правил зберігання транспортних засобів , затверджених зазначеною постановою , та які передбачають , що відповідач мав виконувати свої обов'язки по зберіганню переданого майна , відповідно до вказаних Правил та Закону України « Про захист прав споживачів» .Вказується також , що відповідач відповідно до ст.. 936 ЦК України як зберігач зобов'язується зберігати річ , передану йому другою стороною. Просить стягнути з відповідача на його користь завдані збитки в розмірі 16362,38 гривень.
Рішенням Ленінського районного суду М.Кіровограда від 24 лютого 2006 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Постановляючи рішення суд першої інстанції встановив , що між сторонами було укладено договір оренди автостоянки , за яким ДП КСУ - 411 надає стоянку для автомашини МАН ДН НОМЕР_1 з відповідною оплатою. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вказаний автомобіль належить ОСОБА_1 на праві приватної власності .Позивач відповідно до договору оренди орендує вказаний автомобіль. Суд також встановив, що позивач не отримав тимчасовий реєстраційний талон на період договору оренди автомобіля в порушення пункту 15 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів , а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів , мотоциклів усіх типів ,марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року №1388, атому суд дійшов висновку , що посилання позивача на ст..48.Закону України «Про Власність» є безпідставним в зв'язку з тим, що позивач не виконав вимоги Закону і він не може ставити питання про те , що даний автомобіль знаходиться у нього на праві повного господарського відання і він може самостійно заявляти позовні вимоги.
Також суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач необгрунтовано посилається на та ті обставини, що відповідач повинен був відповідати за збереження його автомобіля відповідно до договору оренди автостоянки тому, що як вбачається із договору оренди сторони заключили договір про те, що позивач буде орендувати тільки місце під автомобіль МАН 1991 року випуску державний номер НОМЕР_1 і ніяких домовленостей відносно зберігання та охорони даного автомобіля між сторонами не було. Крім того суд вказує, що відносно причепа Оверландер 1986 року випуску ДН НОМЕР_2, з якого були викрадені предмети які вказуються в позовній заяві, домовленостей про те, що він буде знаходитись на орендованій автостоянці не було , що підтверджується договором оренди від 01.01.2005 року.
Виходячи із встановленого суд першої інстанції відмовив в задоволені позовних вимог в зв'язку з їх необгрунтованністю.
Апеляційний суд в цілому погодився з висновком суду першої інстанції і вважає, що суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи і розглянув справу відповідно до статті 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін . Суд правильно керувався нормами матеріального права при вирішені даного спору, а рішення постановлено з дотриманням норм процесуального права .
Обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують * висновків суду першої інстанції.
Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції у апеляційного суду немає, а тому рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Керуючись ст..ст. 304,307,308,313,314,315 апеляційний суд:
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Ленінського районного суду М.Кіровограда від 24 лютого 2006 року залишити без змін.
Головуючи
Судді