Справа №22 ас 295 Головуючий в першій інстанції Могильний О.П.
Категорія 14 Доповідач ЧернишТ.В.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі
головуючого Кривохижі В.І., судців Черниш Т.В.,
Чорнобривець О.С., при секретарі Дімановій Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2006 року,
встановила:
5 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за форму одягу. Зазначав, що він перебував на військовій службі в Збройних Силах України і 22 жовтня 2004 року був звільнений зі служби у запас за п.67, підпунктом „В'-у зв"язку зі скороченням штатів. Посилаючись на те, що при звільненні командування військової частини, посилаючись на відсутність грошових коштів, не виплатило йому компенсацію за форму одягу, просив стягнути з відповідача грошову компенсацію за речове майно в сумі 345,94 коп. за період до 11.03.2000р., а за період з 11 березня 2000р. до 2 листопада 2004 року- речовим майном в натуральному виразі, а в разі його відсутності-грошову компенсацію в розмірі 2881 грн.26 коп.
Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2005 року ухвалено про стягнення з військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_1 3227 грн. 20 коп. грошової компенсації за належне йому до часу звільнення зі служби речове майно.
В апеляційній скарзі відповідач просив змінити зазначену постанову з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального права при вирішення питання про стягнення грошової компенсації в сумі 2881 грн. 66 коп. за період з 11 березня 2000р.
Переглянувши постанову суду в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши пояснення позивача, який доводи апеляційної скарги не визнав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи про стягнення грошової компенсації за речове майно за весь період до звільнення зі служби в запас, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на таку компенсацію замість речового майна гарантоване п.27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань в мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.
Однак такий висновок не можна визнати цілком правомірним. Пославшись на назване Положення, суд підставно задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення
345 грн. 94 коп. компенсації за належне йому речове майно до 11 березня 2000р., однак не врахував, що дію частини 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями за їх бажанням замість речового майна грошової компенсації призупинено з 11 березня 2000 р. пунктом 2 Закону України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17 лютого 2000року. За таких обставин суд не мав достатніх правових підстав вважати, що позивач, який звільнився з військової служби, має право на одержання грошової компенсації за речове майно за період з 11 березня 2000 року до 2 листопада 2004 року.
З огляду на те, що Закон України від 17 лютого 2000 року не скасований, Конституційним Судом України неконституційним не визнаний, позивач ОСОБА_1 має право на одержання в натурі речового майна, яке йому належало після 11 березня 2000року, а в тому разі, якщо він не буде забезпечений відповідним речовим майном- на отримання грошової компенсації.
Заперечуючи проти позову в цій частині, представник відповідача посилався на наведені обставини, проте суд цьому не дав належної правової оцінки, і, крім того, не звернув уваги, що і позивач заявляв про стягнення боргу за період після 11 березня 2000 року речовим майном в натуральному виразі, а разі його відсутності - грошової компенсації. При розгляді справи, як вбачається з протоколу судового засідання (а.с.31), він підтримав такі ж позовні вимоги.
Довідкою, виданою військовою частиною НОМЕР_1 13 липня 2005 року за НОМЕР_2, підтверджено найменування, перелік речового майна, на отримання якого мав право ОСОБА_1 протягом 2000- 2004 року, та його вартість-3227 грн. 20 коп., в тому числі, на суму 345 грн.94 коп. - до 11 березня 2000р. Вірогідність даних зазначеної довідки, зокрема, щодо найменування і вартості предметів, які підлягали видачі позивачу після березня 2000року, останній не заперечував.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне ухвалити про покладення на військову частину обов'язку видати позивачу в натурі речове майно на загальну суму 2281 грн.66 коп. .(3227,2-345,94), на яке він мав право за період з 11 березня 2000 року до звільнення зі служби, а в разі незабезпечення цим майном стягнути грошову компенсацію з розрахунку вартості майна, зазначеної в названій довідці, і в цій частині постанову суду змінити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 196, п.2) ч.І ст. 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30 травня 2006 року змінити. Речення друге резолютивної частини викласти в такій редакції: „ Стягнути з військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 345 грн.94 коп. за речове майно, належне йому до 11 березня 2000 року. Зобов"язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 таке речове майно, на яке він мав право протягом квітня 2000- жовтня 2004 року: один кашкет шерстяний вартістю 24грн.72 коп., три пілотки шерстяні- вартістю по 13 грн.08 коп., одну шапку-вушанку вартістю 50 грн.99 коп., одне пальто зимове вартістю 245 грн.94 коп., один плащ демісезонний вартістю 170 грн., один джемпер вартістю 65 грн.30 коп., одну плащ-накидку з чохлом вартістю 129 грн. 50 коп., один кітель шерстяний вартістю 122 грн. 10 коп., двоє брюк шерстяних вартістю по 57 грн., три комплекти -куртка і брюки шерстяні- вартістю по 163 грн.92 коп.,5 сорочок вартістю по 27 грн.60 коп., 6 галстуків вартістю по 3 грн.ЗО коп., два кашне вартістю по 8 грн.70 коп., дві пари рукавичок трикотажних вартістю по 6 грн.50 коп., два кашкети польових бав. вартістю по 6 грн.66коп., один костюм польовий бавовняний вартістю 78 грн., одна куртка утеплена вартістю 116 грн., одні брюки утеплені вартістю 68 грн., три пари напівчобітків хромових утеплених вартістю по 104 грн., три пари напівчобітків хромових вартістю по 88 грн.50 коп., одну пару черевиків з високими берцями вартістю 97 грн., 10 комплектів білизни натільної вартістю по 18 грн., два комплекти білизни теплої вартістю по 27 грн.98 коп., сім пар шкарпеток бавовняних вартістю по 1 грн.39коп., п"ять пар шкарпеток шерстяних вартістю по 2 грн.20 коп., один ремінь поясний вартістюЗЗ грн.,- всього на суму 2881 грн.66 коп. В разі незабезпечення зазначеним майном ОСОБА_1 стягнути на його користь з військової частини НОМЕР_1 грошову компенсацію в розмірі відповідно до вартості майна.
В решті постанову суду першої інстанції залишити без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий
Судді