Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-1792 2006 р. Головуючий у 1-й інстанції -Мумига І.М.
Категорія -5,26 Доповідач - Потапенко В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2006 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючого-судді - Вербицького В.С. Суддів - Голованя А.М., Потапенка В.І. при секретарі - Пономаренко А.О. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини , визнання частково недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом , визнання частково недійсними Державних актів на право приватної власності на землю та визнання права власності на частину спадкового майна , та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання відмови від спадщини та визнання пропуску строку позовної давності без поважних причин , на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2006 року .
Заслухавши доповідача, позивача , відповідача .та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2006 року у якій просить його скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 та про задоволення його зустрічного позову про визнання його таким , що відмовився від прийняття спадщини .
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено . Встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_2 , що відкрилася після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ 1 та після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Визнано частково недійсним на 1/2 частину свідоцтво про право на спадщину за законом НОМЕР_1 , видане Компаніївської державною нотаріальною конторою 27.03.2001 року за реєстровим НОМЕР_2 на ім"я ОСОБА_1. Визнано частково недійсним на 1/4 частину Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_3 , виданий Полтавською сільською радою Компаніївського району Кіровоградської області 16 жовтня 2001 року на ім"я ОСОБА_3. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину земельної ділянки НОМЕР_11, НОМЕР_12 згідно державного акту НОМЕР_3, розміром 3.72та. Визнано частково,недійсним на 1/2 частину свідоцтво про право на спадщину за законом НОМЕР_8, видане Компаніївської державною нотаріальною конторою 27.03.2001 року за реєстровим НОМЕР_13 на їм"я ОСОБА_3 . Визнано частково недійсним на 1/2 частину Державний акт на право приватної власності НОМЕР_5, виданий Компаніївською райдержадміністрацією 27 квітня 2005 року на ім/я ОСОБА_1 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину земельної ділянки НОМЕР_4 згідно державного акту НОМЕР_5, розміром 4.34 га. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті державного мита у розмірі 266 грн.74 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито у розмірі 384 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30.00 грн.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає , що рішення суду вважає незаконним через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Так у рішенні суд констатував , що він маючи на руках сертифікати батьків про право на земельну частку (пай) звернувся до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини , тоді як він звертався з заявами про видачу йому свідоцтв про право на спадщину. Також суд зазначив , що ОСОБА_2 прийняв спадщину взявши із спадкового майна їх батька належний тому мопед «Карпати» , а із спадкового майна їх матері належну останній алюмінієву миску і шатківницю, хоч ці речі є предметами звичайної домашньої обстановки і переходять до спадкоємців за законом, які проживали разом із спадкодавцем. Крім цього суд не взяв до уваги покази його дружини, сина та доньки, інших свідків про те, що він пропонував позивачу успадкувати одну земельну ділянку , але той відмовився. Також суд визнав право позивача на 1/2 частину земельної ділянки НОМЕР_4, яка не належала жодному із спадкодавців, а належала його дружині ОСОБА_6 та тепер . ежить йому особисто. Не мотивував суд в рішенні і підстави визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та державних актів на право приватної власності на землю.
Позивач за первісним позовом та його представник у судовому засіданні заперечили проти задоволення апеляційної скарги ,просить суд апеляційну скаргу відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено , що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є рідними братами. ІНФОРМАЦІЯ 1 помер їх батько ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати -ОСОБА_4.
Після смерті батька відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) у землі , що перебувала у колективній власності колективно-дольового сільськогосподарського підприємства «Степове» Компаніївського району Кіровоградської області розміром 7.71 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки у натурі , право на яку посвідчене сертифікатом НОМЕР_6, виданим Компаніївською райдержадміністрацією 20 січня 1997 року.
Спадкоємцями майна ОСОБА_3 на час відкриття спадщини були його дружина, ОСОБА_4, та сини померлого- сторони по справі.
Мати сторін, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , свою частину спадщини на право на земельну частку (пай) після смерті чоловіка ОСОБА_3 юридично не оформила. Після її смерті відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай) у землі , що перебувала у колективній власності колективно-дольового сільськогосподарського підприємства «Степове» Компаніївського району Кіровоградської області розміром 7.71 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки у натурі , право на яку посвідчене сертифікатом НОМЕР_7, виданим Компаніївською райдержадміністрацією 20 січня 1997 року. Спадкоємцями майна ОСОБА_4 на час відкриття спадщини були ОСОБА_2 та ОСОБА_5 - сини померлої.
27 березня ОСОБА_5, маючи на руках сертифікати на право на земельну частку (пай) обох батьків, оскільки проживав у одному з батьками домоволодінні , звернувся у Компаніївську державну нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини, про наявність ще одного спадкоємця не повідомив та отримав свідоцтва про право на спадщину за законом.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НОМЕР_8 ( спадщини після смерті батька ) та власного сертифікату на право на земельну частку(пай) ОСОБА_5 16.10.2001 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_3 площею 14.88 га , і за зазначеним держаним актом спадковою після смерті батька є 1/2 частина земельної ділянки. На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НОМЕР_8( спадщина після смерті матері) відповідач 27.04.2005 року отримав Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_5, площею 8.69 га.
Спірні правовідносини врегульовано ст.ст. 71,529,548,549 ЦК України 1963 року . Заслухавши суддю-доповідача, позивача, відповідача,їх представників, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно п.1 ч.І ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає , що задовольняючи позов , суд першої інстанції правильно встановив обставини , що мають значення для справи , характер спірних правовідносин та норми права, що їх регулюють, повно та об'єктивно дослідив надані сторонами докази.
Посилання апелянта на те , що при зверненні у нотаріальну контору він не подавав заяви про прийняття спадщини спростовуються змістом його заяви від 27.03.2001 року ( ас. 142)
Доводи апеляційної скарги стосовно того , що мопед «Карпати» , алюмінієва миска та шатківниця після смерті спадкодавців та отримання їх спадкоємцями втрачають статус спадкового майна , колегія суддів вважає необгрунтованими , оскільки вони дісталися новому власнику саме внаслідок відкриття спадщини , а не з інших підстав. Тому , отримання цього спадкового майна після смерті своїх батьків , свідчить про те , що позивач ОСОБА_2 прийняв спадщину відповідно до вимог ст.549 ЦК УРСР 1963 року. Посилання апелянта на те , що алюмінієву миску та шатківницю віддала його дружина на прохання дружини позивача не змінює правового статусу цього майна, воно залишається спадковим . Крім цього з обставин справи вбачається , що передача цих речей дружиною відповідача була здійснена за згодою відповідача , оскільки спору стосовно цього майна між ними не існує.
Стосовно доводів апеляційної скарги , що позивач , якщо він вважав , що прийняв спадщину після смерті батьків повинен був звернутися до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину , колегія суддів зазначає, що вчинити такі дії позивач не міг , оскільки на все спадкове майно вже було видано відповідні свідоцтва. Відносно доводів ОСОБА_1 стосовно того , що його брат ОСОБА_2 не мав наміру прийняти спадщину після померлих батьків , колегія вважає, що ці доводи не підтверджуються матеріалами справи , оскільки судом першої інстанції було встановлено , що позивач не відмовлявся від прийняття спадщини та вчиняв дії , що свідчать про її прийняття.
Посилання апелянта на порушення судом ч.4 ст. 10 та ч.2 ст. 173 ЦПК України не ґрунтуються на вимогах закону. Так , подана апелянтом зустрічна позовна заява не містить ніяких позовних вимог, а тому суд і не приймав по ній ніякого процесуального рішення. Тим більше , що у ході судового розгляду справи інтереси відповідача представляло дві особи , що мають юридичну освіту та повинні бути обізнані з вимогами ЦПК України щодо прав та обов'язків сторін, порядку подання позову , зміни позовних вимог та інше.
Такими , що не відповідають дійсності колегія суддів вважає і посилання апелянта на те , що суд не мотивував підстав визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та державних актів на право приватної власності на землю , оскільки документально підтверджено та перевірено у судовому засіданні факт прийняття позивачем спадщини , його родинні стосунки з спадкодавцями, він є спадкоємцем першої черги , а тому і має право на 1/2 частину спадщини. Виходячи з зазначеного , це і є підставою для визнання недійсними виданих відповідачу правовстановлюючих документів , оскільки іншого порядку законодавством не визначено.
Доводи , викладені у п.4 апеляційної скарги спростовуються довідкою державного підприємства «Кіровоградський науково-дослідного та проектного інституту землеустрою» № НОМЕР_9 , що долучена до апеляційної скарги.
На підставі вищезазначеного , колегія суддів дійшла до переконання , що судом першої інстанції ухвалене законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права , і підстави для його скасування у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.
Керуючись ст..303, п.1 ч.І ст.307, ст..ст.308, 313-315 ,319 ЦПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2006 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ .
Судді: підписи