Справа №22а-1201 2006р. Головуючий у 1 інстанції Куценко О.В.
Категорія42 Доповідач Кривохижа В. І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
Головуючої: Кривохижі В.І. Суддів: Черниш Т. В. Чорнобривець О.С. при секретарі Дімановій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 травня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2005 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_1 про захист прав споживача.
Зазначав, що, ознайомившись з оголошенням в газеті «21 канал» щодо працевлаштування в США, 14 липня 2004 року звернувся за зазначеною в оголошенні адресою з цього питання, а 19 липня 2004 року за цією адресою ним було укладено два договори, один із яких з відповідачем, за яким останній взяв на себе зобов'язання забезпечити оформлення американською компанією «NORTH AMERICAN МІGRATION ТЕСHNOLOGIES LLS» документів, необхідних для в'їзду в США. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, а саме надані документи щодо в'їзду в США не відповідають меті укладення договорів та п.2.1.4 договору: йому було надано документи, відповідно до яких він мав намір виїхати до США на навчання. При цьому документи були підготовлені не вказаною американською компанією, а директором лінгвістичної академії, штат Флорида. В зв'язку з невиконанням умов договору йому завдано матеріальної шкоди в сумі 2 917 грн. 32 коп. та моральної на 10 000 грн. Змінивши позовні вимоги, він зазначив, що відповідач навмисно ввів його в оману щодо його можливостей забезпечити оформлення зазначеною американською компанією документів, необхідних для в'їзду в США, у зв'язку з чим відповідно до ст.230 ЦК України за визначенням правочину недійсним повинен відшкодувати збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду.
Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 травня 2005 року позов задоволений частково.
Суд дійшов висновку, що позивачем було укладено з відповідачем договір доручення від 19 липня 2005 року внаслідок обману, який мав місце стосовно обов'язків відповідача за укладеним договором, визнавши його недійсним та стягнувши з останнього на користь позивача 6 382 грн. 52 коп. матеріальних збитків та 500 грн. моральної шкоди, а всього 6 882 грн. 52 коп.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими. Зазначається, зокрема, що послуги були надані позивачу в передбачений договором термін та належним чином, претензій стосовно якості та строків їх надання позивач не мав.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи в межах доводів скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, тому не підлягає " задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.
Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Судом встановлено, що відповідно до розміщеного в місцевій газеті «21 канал» оголошення «Великий вибір вакансій. США. Робота (трудовий договір, юридичний супровід, авіаквитки, медичне страхування)» позивач звернувся за вказаною в ній адресою з метою працевлаштування в США, де 19 липня 2005 року з ним було укладено два договори : договір доручення з відповідачем, за яким довіритель доручає, а повірений зобов'язується від імені, по дорученню, за рахунок та в інтересах довірителя здійснювати необхідні юридичні дії, направлені на забезпечення оформлення американською компанією «NORTH AMERICAN МІGRATION ТЕСHNOLOGIES LLS» документів, необхідних для в'їзду в США; та договір про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном з іноземним підприємством «Ю.ЕС.ВОРКФОРС АСОСІЕЙШН», відповідно до якого виконавець взяв на себе зобов'язання надати замовнику послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном (а.с.6-12).
Встановлено також, що договори укладені в одному офісі зі схожими номерами та відсутністю в договорі доручення посилань на працевлаштування, внаслідок чого позивачеві було надано на виконання укладеного договору запрошення американського навчального закладу на навчання.
Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст. 230, 1000 ЦК України дійшов обгрунтованого висновку про недійсність вчиненого з відповідачем правочину під впливом обману, який мав місце стосовно обов'язків відповідача за укладеним договором, стягнувши з останнього на користь позивача збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.
Тому безпідставні доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують. Відповідно ж до ст.57 ЦПК України, крім письмових доказів, ними являються пояснення сторін, які оцінені судом відповідно до ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України. При цьому, пояснення представника відповідача щодо вчинення правочину є суперечливими, як і надані докази, в тому числі і ксерокопія анкети з дописками, замість оригіналу, який заповнювався позивачем.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування правильного по суті і справедливого рішення суду з одних лише формальних міркувань в межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 травня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.