Судове рішення #8702859

Справа № 22ц-1322/ 2010 р.                         Головуючий в суді І інстанції  Ковальчук Л.М.

Категорія  01, 37                                            Доповідач Тракало В.В.

                                                                       

                                         У  Х  В  А  Л  А

                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у  складі :

головуючого  судді: Тракало В.В.,

суддів:  Воробйової Н.С., Гуля В.В.,

при секретарі  Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою  ОСОБА_2  на рішення  Києво-Святошинського районного суду Київської області від  21 грудня 2009 року у справі за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_3 , треті особи: Боярська міська рада Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.

     Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі,  перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної  скарги, колегія суддів,

                                                      в с т а н о в и л а :

     У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду  з вказаним позовом до відповідачки і просив встановити факт прийняття спадщини  його матір’ю ОСОБА_5 після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 його баби  ОСОБА_6 та визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом  після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері ОСОБА_5 на Ѕ частину АДРЕСА_1

     У позовній заяві зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба  ОСОБА_6, після смерті якої відкрилася спадщина на Ѕ частину АДРЕСА_1 Цей будинок  ОСОБА_6 збудувала разом із сім’єю своєї дочки ОСОБА_7, вклавши у будівництво кошти від продажу  10 вересня 1963 року належної їй 1/3 частини іншого будинку у цьому ж населеному пункті. Після смерті баби ОСОБА_6 її дочка ОСОБА_5, тобто мати позивача,   прийняла спадщину шляхом вступу у фактичне володіння та користування майном, забравши деякі особисті речі спадкодавиці, зокрема швейну машинку та старовинні картини. За життя мати позивача до нотаріальної контори не зверталася, ділити будинок, у якому проживала її мати та сім’я сестри ОСОБА_7, ОСОБА_5 не хотіла, так як між ними були хороші родинні стосунки. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_5, а  ІНФОРМАЦІЯ_3  померла тітка позивача ОСОБА_7 Так як спадковий будинок не був оформлений, а всі документи на забудову знаходяться у ОСОБА_8,  то 30 січня 2009 року позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про поділ спадкового будинку між трьома спадкоємцями: ним, його сестрою ОСОБА_4 та внучкою ОСОБА_7 – відповідачкою ОСОБА_8, батько якої ОСОБА_9, помер раніше баби ОСОБА_7 Проте нотаріус відмовив у видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері, рекомендуючи звернутися до суду. Тому позивач просив задовольнити його позов.

   Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від  21 грудня 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

     В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд з підстав  неповного з’ясування обставин справи та неправильної оцінки доказів.

     Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

     Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд  відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване  правильне по суті і справедливе рішення суду  з одних лише формальних міркувань.

     З матеріалів справи вбачається, що АДРЕСА_1  належав  ОСОБА_7 на підставі договору про надання у безстрокове  користування земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку на праві приватної власності від 30 червня 1964 року,  посвідченого Києво-Святошинською державною нотаріальною  конторою  20 серпня 1964 року. Зареєстровано Київським міжміським бюро технічної інвентаризації АДРЕСА_1  на праві особистої власності за ОСОБА_7  7 січня 1971 року (а.с.89-90).  Так як ІНФОРМАЦІЯ_3  ОСОБА_7 померла, то свідоцтво про право на спадщину за законом  10 жовтня 2009 року

було видано її внучці ОСОБА_8   Будь-які докази про те, що право власності на частину спірного будинку належало ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, або що вона оспорювала право власності ОСОБА_7 на цей будинок, у матеріалах справи відсутні.

     Відмовляючи у задоволенні позову суд правильно виходив з того, що відповідно до вимог ст.60 ЦПК України позивач не довів, що його мати ОСОБА_5 набула права власності на частину спірного будинку в порядку спадкування за законом після смерті своєї матері ОСОБА_6 та що позивач  успадкував частину спірного будинку.

     Доводи апеляційної скарги про неповне з’ясування обставин справи, неправильну оцінку доказів не заслуговують на увагу, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними у рішенні.

     

     Перевіряючи законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що  суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

        Керуючись ст. 307, 308, 315, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів

                                                       у х в а л и л а :

     Апеляційну скаргу  відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від  21 грудня 2009 року залишити без змін.

     Ухвала набирає  законної сили з моменту  проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку  до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної   сили.

                          Головуючий :  

                          Судді :

     

     

     

     

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація