Справа №22ц-5447/2009 р. Головуючий у 1 інстанції Кравченко М.В.
Категорія 01, 57 Доповідач Тракало В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого – судді Тракало В.В.,
суддів Воробйової Н.С., Гуля В.В.,
при секретарях Білаш І.В., Бобко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Обухівської міської ради, управління земельних ресурсів в Обухівському районі, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа МП ”Кадастр” про визнання рішень протиправними, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У лютому 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідачів та просила визнати протиправним рішення виконкому Обухівської міської ради від 24 вересня 2003 року про закріплення за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок по АДРЕСА_1
Посилалася на те, що цією земельною ділянкою все життя користувалася сім’я її матері ОСОБА_6 У 2006 році позивачка звернулася до Обухівської міської ради із заявою про надання їй земельної ділянки розміром 0,15 га за вказаною адресою. Рішенням Обухівської міської ради від 26 квітня 2007 року із змінами від 30 серпня 2007 року їй було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства. Інститутом перспективного проектування та технічно—економічних досліджень на її замовлення було виготовлено технічну документацію та два державні акти, які
25 жовтня 2007 року надійшли до Обухівського районного відділу державного земельного кадастру, для присвоєння кадастрового номеру. Однак, кадастровий номер земельній ділянці не було присвоєно. У травні 2008 року позивачка отримала лист із місцевої ради про те, що рішенням виконкому Обухівської міської ради від 24 вересня 2003 року ця земельна ділянка вже була закріплена за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Позивачка просила визнати рішення виконавчого комітету від
24 вересня 2003 року протиправним, таким, що позбавляє її права на отримання у власність земельної ділянки на місці будинку її батьків, так як на час прийняття рішення про надання їй дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у приватну власність про будь-які інші рішення не було відомо, у 2003 році земельна ділянка з її користування не вилучалася, крім того, згідно довідки виконкому Обухівської міської ради за нею рахується земельна ділянка розміром 0, 15 га.
У червні 2009 року позивачка уточнила позовні вимоги. Оскаржуване нею рішення виконкому Обухівської міської ради від 24 вересня 2003 року просила визнати протиправним ще й тому, що виконком не вправі був приймати рішення щодо земельних відносин, так як з 1 січня 2002 року питання щодо передачі земельних ділянок у власність законодавцем віднесено до компетенції міської ради, а не її виконавчого органу. Оскільки в ході розгляду справи позивачці стало відомо, що 9 травня 2006 року відповідачці ОСОБА_7 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 0,183 га в районі АДРЕСА_1 а 1 жовтня 2007 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства розміром 0,082 у районі АДРЕСА_1 відповідачеві ОСОБА_3, ОСОБА_1 просила визнати недійсними і ці державні акти, так як вони накладаються на земельну ділянку, щодо якої прийнято рішення про передачу її у власність позивачці .
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29 вересня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участі у справі, а згідно п.5 ч.1 цієї ж статті - якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд виходив з того, що відповідачі у встановленому законом порядку набули права власності на спірні земельні ділянки, а позивачка не отримувала державного акта на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, такі акти не реєструвались, земельною ділянкою вона не користується, тобто не набула права на землю в установленому законом порядку.
Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки суд належним чином не перевірив доводів позивачки про те, що у 2003 році питання про надання земельних ділянок у власність були віднесені до компетенції місцевих рад, а не їх виконавчих органів, та в порушення вимог статей 213, 214 ЦПК України не з’ясував чи мав виконком Обухівської міської ради 24 вересня 2003 року повноваження приймати рішення у сфері земельних відносин, зокрема щодо надання земельних ділянок відповідачам.
З матеріалів справи вбачається, що державні акти, які просить визнати недійсними позивачка, видані відповідачам на підставі рішень Обухівської міської ради (а.с.50-51) за підписом її голови та начальника Обухівського районного відділу земельних ресурсів. У позовній заяві ОСОБА_1 відповідачем також зазначила Обухівську міську раду (а.с.3). Проте суд не залучив до участі у справі в якості відповідача Обухівську міську раду, що призвело до неправильного вирішення спору. Тому рішення суду не може залишатися без змін і підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України з обов’язковим направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши справу за відсутності Обухівської міської ради, яка не тільки видала відповідачам державні акти на право власності на спірні земельні ділянки, але ще й прийняла 26 квітня 2007 року рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства розміром 0,15 га по АДРЕСА_1 у м.Обухові, та 30 серпня 2007 року внесла зміни у попереднє рішення, суд в порушення вимог ч.4 ст.10 ЦПК України належним чином не уточнив позовних вимог ОСОБА_1, а відтак не розглянув усіх заявлених позовних вимог, що відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України також є підставою для скасування судового рішення на новий розгляд до суду першої інстанції.
Із заперечення міського голови на позов (а.с.18-19) вбачається, що на час прийняття міською радою 26 квітня 2007 року рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого селянського господарства розміром 0,15 га по АДРЕСА_1 у м.Обухові у міській раді буди відомості, що земельна ділянка є вільною. Проте суд належним чином не з’ясував, яка сама і в яких межах земельна ділянка надавалася позивачці і які саме земельні ділянки – відповідачам; чи накладаються земельні ділянки одна на одну і в яких розмірах; чи є на даний час вільна земельна ділянка для реалізації права позивачки відповідно до прийнятого місцевою радою 26 квітня 2007 року рішення. Не з’ясувавши цих обставин справи, суд фактично не вирішив спір.
За таких обставин, коли судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, уточнити позовні вимоги та розглянути всі заявлені позовні вимоги, залучити до участі у справі всіх осіб, інтереси яких зачіпаються, більш повно з’ясувати обставини справи, права та обов’язки сторін, зібраним доказам дати належну оцінку та вирішити спір відповідно до закону.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 29 вересня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може
бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох
місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :