Справа № 22ц-5809/ 2009 р. Головуючий в суді І інстанції Міланіч А.М.
Категорія 01, 37 Доповідач Тракало В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого судді: Тракало В.В.,
суддів: Воробйової Н.С., Гуля В.В.,
при секретарях Білаш І.В., Бобко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Мирчанської сільської ради Бородянського району Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, треті особи: комунальне підприємство Київської обласної ради “Бородянське бюро технічної інвентаризації“, Бородянська державна нотаріальна контора Київської області про визнання права власності на будинок, визначення додаткового строку для прийняття спадщини
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи : Мирчанська сільська рада Бородянського району Київської області, комунальне підприємство Київської обласної ради “Бородянське бюро технічної інвентаризації“ про визнання права власності на Ѕ частину будинку в порядку спадкування за законом, визнання недійсними реєстрації права власності на будинок та свідоцтва про право на спадщину за законом, визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У березні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідачів про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Крім того, просила визнати, що на праві власності її чоловіку ОСОБА_6 за життя належав АДРЕСА_1 який він успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка посилалася на те, що з ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1970 року. У них є двоє повнолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5. На час смерті чоловіка ОСОБА_3 проживала в іншому населеному пункті іншого району. За станом здоров’я своєчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. В даний час виникла необхідність оформити спадщину, проте з’ясувалося, що право власності на спадковий будинок не було оформлене ні на чоловіка позивачки, ні на його покійну матір. Тому позивачка просила задовольнити позов.
У березні 2009 року із зустрічним позовом до суду звернулася ОСОБА_2 – сестра ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх з братом мати ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина на АДРЕСА_1. Цей будинок разом із батьками на виділеній їм земельній ділянці ОСОБА_2 розпочала будувати навесні 1963 року, а закінчили будівництво у 1964 році. Після смерті батька в будинку продовжувала проживати матір. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері спадщину фактично прийняла ОСОБА_2, так як вона похоронила матір, підготувала будинок до зими, періодично опалювала хату. Навесні 1987 року до батьківської хати прийшов проживати брат ОСОБА_6, який після одруження проживав із дружиною та дітьми у с.Блідча Іванківського району Київської області, хоч зареєстрованим там не був. Фактично у 1987 році брат припинив шлюбні відносини з ОСОБА_3, тому повернувся до будинку батьків. ОСОБА_2 вважала, що вони з братом успадкували будинок у рівних частках та просила визнати за нею право власності на Ѕ частину АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері. Так як вона похоронила брата, а його дружина та діти як спадкоємці першої черги за законом не прийняли спадщини після його смерті, оскільки протягом чотирьох років не подали заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, ОСОБА_2 просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_6, як спадкоємцю другої черги.
В ході розгляду справи ОСОБА_2 уточнила та доповнила позовні вимоги. Посилаючись на те, що позивачка ОСОБА_3 на підставі рішення суду, яке згодом було скасоване, 5 серпня 2008 року вже отримала свідоцтво про право на спадщину на весь будинок після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_2 просила визнати недійсним це свідоцтво та скасувати реєстрацію права власності на спірний будинок за ОСОБА_6 та за ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_2 просила визнати незаконними та скасувати рішення Мирчанської сільської ради від 7 квітня 1987 року та її виконкому від 20 квітня 1987 року щодо затвердження списків власників будинків, зокрема ОСОБА_6 власником АДРЕСА_1
Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року постановлено первісний та зустрічний позови задовольнити частково. Визнано, що померлій ОСОБА_7 на праві власності належав АДРЕСА_1 що на підставі спадкування за законом цей будинок після її смерті належав ОСОБА_6 Визначено ОСОБА_3 3 місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті 10 січня 2004 року чоловіка ОСОБА_6 В решті позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення зустрічного позову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду – скасуванню з направленням справи на новий розгляд з таких підстав.
Згідно п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участі у справі, а згідно п.5 ч.1 цієї ж статті - якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР, який діяв на час відкриття спадщини після смерті 16 жовтня 1986 року ОСОБА_7, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном чи подав держнотконторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Із змісту зустрічної позовної заяви, пояснень ОСОБА_2 у судових засіданнях вбачається, що вона обґрунтовувала свої вимоги про визнання права власності на Ѕ частину будинку тим, що в шестимісячний строк після смерті матері фактично вступила в управління та володіння спадковим майном.
Проте суд першої інстанції в порушення вимог ст. 212 ЦПК України ці доводи не перевірив, хоч на ці обставини звертав увагу апеляційний суд в ухвалі від 12 грудня 2008 року, скасовуючи попереднє рішення. А відповідно до вимог ч.3 ст.311 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду пешої інстанції при новому розгляді справи. В порушення вимог статей 213-215 ЦПК України суд не вирішив питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, та в порушення ч.4 ст.10 ЦПК України не роз’яснив позивачці за зустрічним позовом право на пред’явлення позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини, а відтак не розглянув усіх заявлених вимог, що відповідно до п.5 ч.1 ст.311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Уточнюючи зустрічні позовні вимоги (а.с.26 т.2) ОСОБА_2 просила визнати незаконними та скасувати рішення місцевої ради та її виконкому. Проте в порушення вимог п.4 ч.1 т.311 ЦПК України суд не залучив до участі у справі за зустрічним позовом місцеву раду в якості відповідача, а лише в якості третьої , що також є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Крім того, не можна погодитися з висновком суду про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом , виданого позивачці на підставі рішення суду, яке скасоване, лише з тих підстав, що позивачці оскаржуваним рішенням суду визначено додатковий строк для прийняття спадщини.
Ухвалюючи про часткове задоволення зустрічного позову та зазначаючи у резолютивній частині рішення, що ОСОБА_7 на праві власності належав жилий будинок, суд не врахував, що за померлими право власності на будівлі не визнається.
За таких обставин, коли судом допущено порушення вищенаведених норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, рішення суду не може залишатися без змін та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, уточнити позовні вимоги сторін, більш повно з’ясувати обставини справи, права та обов’язки сторін, зібраним доказам дати належну оцінку та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись ст. ст. 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 15 жовтня 2009 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду, іншим суддею.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий :
Судді :