Справа № 947/5141/20
Провадження № 2/947/2239/20
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.06.2020 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Гниличенко М.В.
при секретарі - Шпак К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на утримання дитини, суд -
ВСТАНОВИВ:
11.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради, в якому позивач просить суд: позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути додаткові витрати на утримання дитини з інвалідністю в сумі 1000,00 гривень щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану цивільну справу 11.03.2020 року передано судді Київського районного суду м.Одеси Гниличенко М.В..
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 18.03.2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Відповідно до відповіді відділу адресної довідкової роботи головного управління державної міграційної служби України в Одеській області від 17.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим по м.Одеса та Одеської області не значиться.
Судом направлялись судові повістки за останнім відомим місцем проживання відповідача - АДРЕСА_1 , однак поштова кореспонденція повернута до суду без вручення. Окрім того, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України судом здійснено оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України.
Правом на подання відзиву або будь-яких інших заяв щодо розгляду справи відповідач ОСОБА_2 не скористався.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі. Будь-яких заяв або клопотань про відкладення слухання справи, надання відзиву або заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення заочного рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, через канцелярію суду надала заяву, якою позовні вимоги підтримує та просить слухати справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Представник третьої особи - Служба у справах дітей Одеської міської ради Погорецька Н.О. до судового засідання не з`явилась, письмово повідомили, що службою у справах дітей Одеської міської ради підготовлено висновок від 03.01.2020 року № 05/8411 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , який вони підтримують, просять розглянути справу за їх відсутності.
Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог за наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 /до шлюбу « ОСОБА_1 »/ 21.02.2014 року уклали шлюб, який зареєстрований виконкомом Світлодарської міської ради м. Дебальцеве Донецької області , актовий запис № 10, що вбачається із ксерокопії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 /а.с.16/. Від даного шлюбу народилась дитина.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , про що 26.08.2014 року виконкомом Світлодарської міської ради м.Дебальцеве Донецької області складено відповідний актовий запис №48, що вбачається із свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , батьками в якому вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 / а.с. 11/.
Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2016 року по справі № 219/ 6595/16-ц шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було розірвано. / а.с. 17/.
Рішення суду набрало законної сили 01.11.2016 року. / а.с. 18 зворот/.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 19.09.2016 року по справі № 219/6596/16-ц стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 07.07.2016 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на утримання та на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 07.07.2016 року. Рішення суду набрало законної сили 15.11.2016 року.
Заочним рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21.12.2016 року ОСОБА_2 було визнано таким, що втратив право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 . В мотивувальної частини рішення зазначено, що з 2015 року ОСОБА_2 в квартирі не проживає, оскільки виїхав до Росії, де має намір отримати вид на громадянство, його місцезнаходження невідомо. /а.с.14/.
Позивач в позові вказує на те, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживає разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з довідки Управління соціального захисту населення в Київському районі м. Одеси від 02.08.2018 року за № 0000590168 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. / а.с. 12/.
Також, зазначає, що син ОСОБА_3 отримує державну соціальну допомогу як дитина з інвалідністю, оскільки з моменту народження має діагноз: церебральний параліч зі стійкими важкими руховими порушеннями, атактична форма, затримка усіх видів розвитку, рухові порушення ІІ рівня з класифікацією GMFCS, сполучно-тканинна дисплазія, атиповий аутизм, підгрупа А./а.с.22,23/.
Позивачка ОСОБА_1 матеріально утримує та належним чином піклується про здоров`я неповнолітньої дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, але у зв`язку з хворобою необхідні додаткові витрати на постійні реабілітаційні програми та лікування./а.с.24-36/.
З часу розірвання шлюбу відповідач ОСОБА_2 участі у вихованні та догляді за дитиною не бере, розвитком дитини не цікавиться, матеріальної допомоги на утримання, лікування та розвиток дитини не надає.
Позивач має необхідність у обстеженні і спостереженні у психіатричних закладах м.Києва малолітньої дитини ОСОБА_3 , а також виїзду за кордон, з метою продовження лікування та проходження реабілітації малолітньої дитини у закордонних закладах.
Відповідач безпідставно не надає змоги у передбаченому законодавством України порядку - дозвіл на виїзд за кордон малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що на даний час його місцезнаходження невідомо та встановити не неможливо, також ОСОБА_2 на даний час не сплачує аліменти, що підтверджується розрахунком - заборгованістю, складеним Бахмутським міськрайонним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 01.01.2020 року, з якого вбачається, що загальна заборгованість з 07.07.2016 року по 01.01.2020 року становить 63705 грн. 40 коп. / а.с. 21/.
Судом було досліджено рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 06.09.2016 року по справі № 219/ 6595/16-ц про розірвання шлюбу між сторонами, яким встановлено, що спору щодо спільного майна та виховання та проживання дитини сторони не мають.
В суді було досліджено висновок Служби у справах дітей Одеської міської ради від 06.02.2020 року про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ./а.с.44/.
Судом встановлено, що дійсно відповідач з дитиною на протязі тривалого часу не спілкується, матеріальної допомоги на його утримання не надає, не цікавиться його здоров`ям та життям, самоусунувся від виховання дитини, відповідно довідки Бахмутського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 01.01.2020 року боржник ОСОБА_2 аліменти не сплачує, та створилась заборгованість, яка станом на 01.01.2020 року складає 63705 грн. 40 коп., перешкод у спілкуванні з дитиною батьком з боку позивача не встановлено, вищевказані обставини підтверджують обґрунтованість позовних вимог /а.с.21/.
Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ст.164 ч.1 п.2 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
Як роз`яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.
У судовому засіданні судом встановлено, що відповідач самоусунувся від виховання та утримання свого сина, не надає жодної матеріальної допомоги на утримання, не цікавляться його життям та розвитком, не піклується про фізичний, духовий і моральний розвиток.
В результаті розгляду наданих суду відомостей та доказів, що містяться в матеріалах даної цивільної справи, судом достовірно встановлено, що відповідач свідомо не виконує своїх обов`язків з виховання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки ухиляється від спілкування з ним.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення додаткових витрат на дитину, яка має особливі потреби, оскільки у зв`язку зі станом здоров`я потребує додаткових витрат на лікування та реабілітації.
Відповідно до ст. 185 Сімейного кодексу України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
До матеріалів справи позивачем було надано посвідчення серії НОМЕР_3 від 24.10.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримує державну соціальну допомогу як дитина з інвалідністю, термін призначення допомоги до 18.09.2022 року/а.с.22/. А також докази, які підтверджують потребу дитини у додаткових витратах у зв`язку зі станом здоров`я, проходження реабілітації та потребу у додаткових витратах/а.с.24-36/
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом і передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ч.1 ЦПК України).
Таким чином, суд дійшов висновку, що в інтересах дитини, з метою захисту її прав, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнення додаткових витрат на утримання дитини у розмірі 1000 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 168 Сімейного кодексу України передбачено, що за рішенням суду особам, які позбавлені батьківських прав, може бути дозволено побачення з дитиною. Якщо поведінка такої особи щодо утримання та виховання своєї дитини зміниться, то за правилами ст.169 Сімейного кодексу України останній не позбавлений права звернутися до суду з позовом про поновлення у батьківських правах.
Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням вищевикладеного, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 150,155,164,165,166,168,180,185Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 81,89,211,259,263-265,280-282 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , у відношенні малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН: НОМЕР_5 , додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1000 /одна тисяча / гривень щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду 11.03.2020 року та до досягнення ним повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_4 на користь держави судовий збір в сумі 840 /вісімсот сорок/ гривень 80 копійок.
Роз`яснити, що батько, який позбавлений батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.06.2020 року.
Суддя Гниличенко М. В.