Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #87086924

Ухвала

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 607/11524/17

провадження № 61-4609ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року позов задоволено частково. В порядку розподілу майна подружжя визнано за кожним із подружжя ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2019 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року залишено без змін, виключивши із мотивувальної частини рішення висновок про 23,2% спільної сумісної власності сторін у квартирі АДРЕСА_1 .

26 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, ОСОБА_1 запропоновано доплатити судовий збір у розмірі 3 968,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя повернуто.

05 березня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2019 року в указаній вище справі.

Касаційна скарга містила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що 26 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2019 року, проте ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року її касаційну скаргу повернуто.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків, зокрема, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та доказами на їх підтвердження та необхідно уточнити касаційну скаргу, а саме зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та відомості щодо поштового індексу, вказати реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України та за наявності адресу електронної пошти ОСОБА_1 та надіслати, підписану заявником, уточнену касаційну скаргу на адресу Верховного Суду з доданими до неї матеріалами відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.




11 червня 2020 року до Верховного Суду надійшла уточнена касаційна скарга, яка містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, зокрема вказано, що заявник перебувала у серпні 2019 року за кордоном.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувану постанову Тернопільського апеляційного суду прийнято 13 травня 2019 року, повний текст складено 17 травня 2019 року та оприлюднено 23 травня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, пропущеного на значний термін, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Відповідно до частин першої, третьої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Наведена заявником підстава для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження не дає достатніх підстав для визнання її поважною.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Оскільки ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року вказані заявником підстави було визнано неповажними, надані докази не дають достатніх підстав поважності пропуску строку на касаційне оскарження, тому слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 185, 392, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:А. І. Грушицький В. С. Висоцька І. М. Фаловська



  • Номер: 22-ц/817/346/19
  • Опис: за позовом Вуйцик О.Є. до Вуйцика Ю.С. про поділ майна подружжя
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 607/11524/17
  • Суд: Тернопільський апеляційний суд
  • Суддя: Грушицький Андрій Ігорович
  • Результати справи: позов (заяву, скаргу) задоволено частково; залишено судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 21.02.2019
  • Дата етапу: 13.05.2019
  • Номер: 22-з/4817/25/19
  • Опис:
  • Тип справи: на заяву (роз'яснення рішення суду, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, повернення судового збору, додаткове рішення суду)
  • Номер справи: 607/11524/17
  • Суд: Тернопільський апеляційний суд
  • Суддя: Грушицький Андрій Ігорович
  • Результати справи: повернення судового збору
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 14.05.2019
  • Дата етапу: 14.05.2019
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація