Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #87090623

УХВАЛА


17 червня 2020 року

м. Київ


Справа № 922/3068/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.


учасники справи:

боржник - Акціонерне товариство закритого типу "Стиль Леньо",

ініціюючий кредитор - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк",

ліквідатор - арбітражний керуючий Шевченко Віталій Євгенович,

арбітражний керуючий ОСОБА_1

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 04.02.2020

у складі колегії суддів: Шевель О.В. (головуючий), Білоусова Я.О., Тарасова І.В.

та ухвалу Господарського суду Харківської області

від 10.10.2019

у складі судді Міньковського С.В.

у справі №922/3068/16

за заявою Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу "Стиль Леньо"

ВСТАНОВИВ:

25.05.2020 поштовим відправленням ОСОБА_1 повторно звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 23.05.2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.10.2019 у справі №922/3068/16 в порядку статей 286-289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і клопотав про поновлення строку на касаційне оскарження.

Вперше подану 24.03.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 повернено скаржнику без розгляду з доданими до неї матеріалами ухвалою Верховного Суду від 07.05.2020 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 292 ГПК України.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №922/3068/16 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.05.2020.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги ОСОБА_1 , який у статусі арбітражного керуючого виконував повноваження ліквідатора Акціонерного товариства закритого типу "Стиль Леньо" в період з 14.09.2017 по 19.09.2019, предметом касаційного оскарження визначено постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.10.2019 у справі №922/3068/16 про затвердження звіту арбітражного керуючого ОСОБА_1 про нарахування і виплату грошової винагороди ліквідатора у справі про банкрутство №922/3068/16 в період з 14.09.2017 по 31.08.2018 на загальну суму 23 659 грн.

З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, законодавцем визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію цього Кодексу 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що справа №922/3068/16 про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу "Стиль Леньо" порушена ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.10.2016 та здійснюється на стадії ліквідаційної процедури, введеної щодо боржника 14.09.2017 постановою місцевого суду про визнання боржника банкрутом з призначенням ліквідатором арбітражного керуючого ОСОБА_1

Відтак, з 21.10.2019 провадження у справі №922/3068/16 про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу "Стиль Леньо" здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Статтею 9 КУпПБ передбачено особливості оскарження судових рішень у процедурі банкрутства. Так, частиною третьою цієї статті визначено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Отже, положеннями Кодексу України з процедур банкрутства, який набрав чинності 21.10.2019, не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанови апеляційного суду, прийнятої за результатом апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції про розгляд заяви арбітражного керуючого про затвердження йому грошової винагороди за час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство.

Виходячи з приписів частини третьої статті 9 КУзПБ, чинного на момент звернення ОСОБА_1 25.05.2020 повторно з касаційною скаргою у справі №922/3068/16 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.10.2019 про затвердження грошової винагороди арбітражному керуючому ОСОБА_1, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення апеляційного та місцевого судів не можуть бути предметом перегляду в касаційному порядку, так як у разі здійснення їх касаційного перегляду касаційний суд буде діяти не як суд, встановлений законом.

Такого висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд в ухвалах від 03.02.2020 у справі №26/5005/14341/2011, від 07.02.2020 у справі №911/378/17, від 44/227-б від 03.03.2020.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на таке, ОСОБА_1 необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою від 23.05.2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.10.2019 у справі №922/3068/16 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України та частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

В обґрунтування прийнятності касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив про те, що апеляційний суд, аналогічно місцевому суду, застосував до спірних правовідносин при розгляді питання щодо затвердження грошової винагороди арбітражного керуючого ОСОБА_1 за час виконання ним повноважень ліквідатора у справі №922/3068/16 положення частин першої, третьої статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" без урахування висновку щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №5011-50/438-2012, від 01.08.2018 у справі №912/1783/16, від 18.04.2019 у справі №5010/1864/2011-Б-13/56, за відсутності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, що на думку скаржника, згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є підставою для касаційного оскарження ОСОБА_1 ухвали місцевого суду та постанови апеляційного суду про затвердження йому грошової винагороди у справі №922/3068/16.

Також, скаржник зауважив, що питання оплати послуг ліквідатора у процедурі банкрутства неодноразово було предметом розгляду суду касаційної інстанції, у той час як статтею 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства прямо не передбачено касаційного оскарження судових рішень про затвердження грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство. На підтвердження своїх доводів скаржник зіслався на постанови Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №5020-961/2012, від 29.10.2019 у справі №5011-15/2551-2012, від 21.08.2019 у справі №1/102"Б", від 15.10.2019 у справі №5021/1493/12 та від 30.01.2019 у справі №910/32824/15.

Проаналізувавши наведені ОСОБА_1 у касаційній скарзі від 23.05.2020 постанови Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини у зазначених справах не є подібними із справою №922/3068/16, тому прийняті у таких справах рішення (постанови) суду касаційної інстанції не можуть братися до уваги Судом, як релевантні, при вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на прийняті у справі №922/3068/16 судові рішення про затвердження йому грошової винагороди за час виконання повноважень ліквідатора банкрута.

Так, постанови у справах №5011-50/438-2012 (від 17.05.2018), №5010/1864/2011-Б-13/56 (постанова 18.04.2019), №1/102"Б" (від 21.08.2019), №5021/1493/12 (від 15.10.2019), №5011-15/2551-2012 (від 29.10.2019), №5020-961/2012 (від 16.01.2020), прийняті за наслідком касаційного перегляду судових рішень апеляційного та місцевого судів про затвердження грошової винагороди (оплати послуг) арбітражного керуючого в порядку статті 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції до 19.01.2013, якою не було передбачено обмежень у праві на касаційне оскарження судових рішень про затвердження оплати послуг арбітражного керуючого у процедурі банкрутства.

У справах №912/1783/16 (постанова 01.08.2018), №910/32824/15 (постанова 30.01.2019) питання обґрунтованості грошової винагороди (оплати послуг) та відшкодування витрат арбітражного керуючого за час виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство вирішувалося господарським судом у підсумковому засіданні на стадії ліквідаційної процедури разом із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута з прийняттям ухвали про припинення (закриття) провадження у справі про банкрутство як єдиного процесуального документа. Право на касаційне оскарження ухвали місцевого суду про припинення провадження у справі про банкрутство та постанови апеляційного суду, прийнятої за результатами її апеляційного перегляду, прямо передбачено частиною третьою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, що діяла з 19.01.2013 по 20.10.2019 до набрання чинності 21.10.2019 Кодексом України з процедур банкрутства.

Разом з тим, у справі №922/3068/16 місцевим (10.10.2019) та апеляційним (04.02.2020) судами звіт арбітражного керуючого ОСОБА_1 про нарахування та виплату грошової винагороди за час виконання ним повноважень ліквідатора Акціонерного товариства закритого типу "Стиль Леньо" розглядався поза межами підсумкового засідання з прийняттям місцевим судом ухвали як окремого процесуального документа, яку було залишено без змін апеляційним судом за наслідком її апеляційного перегляду. Отже, оскаржувані ОСОБА_1 постанова апеляційного суду 04.02.2020 та ухвала місцевого суду 10.10.2019 у справі №922/3068/16 не можуть бути предметом касаційного перегляду, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 286, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою від 23.05.2020 на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 та ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.10.2019 у справі №922/3068/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.


Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.В. Білоус

В.Я. Погребняк


  • Номер:
  • Опис: про визнання банкрутом
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 922/3068/16
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Катеринчук Л.Й.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.04.2020
  • Дата етапу: 28.04.2020
  • Номер:
  • Опис: про визнання банкрутом
  • Тип справи: Касацiйна скарга (подання)
  • Номер справи: 922/3068/16
  • Суд: Касаційний господарський суд
  • Суддя: Катеринчук Л.Й.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 28.05.2020
  • Дата етапу: 28.05.2020
  • Номер:
  • Опис: визнання банкрутом
  • Тип справи: Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, зміну способу та порядку виконання судового рішення (ст.331 ГПК)
  • Номер справи: 922/3068/16
  • Суд: Господарський суд Харківської області
  • Суддя: Катеринчук Л.Й.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 01.09.2021
  • Дата етапу: 01.09.2021
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація