ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2006 р. | № 21/473 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Самусенко С.С. –головуючого, |
Панченко Н.П., |
Подоляк О.А., |
розглянувши матеріали касаційної скарги | ТОВ “Садра-Деко” |
на рішення та постанову | господарського суду м.Києва від 12 квітня 2006 року Київського апеляційного господарського суду від 29 червня 2006 року |
у справі | №21/473 |
господарського суду | м. Києва |
за позовом | ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Борисфен-поліграфсервіс” |
до | ТОВ “Садра-Деко” |
про | стягнення 263 000 грн. |
та зустрічним позовом | ТОВ “Садра-Деко” |
до | ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Борисфен-поліграфсервіс” |
про | зменшення вартості поставленого обладнання на 81 000 грн. |
за участю представників сторін |
від позивача – Корпець О.В., | Чуйко Ю.Є. |
від відповідача – Патратій О.В. |
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Борисфен-поліграфсервіс” звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ТОВ “Садра-Деко” про стягнення 173000 грн. основного боргу та 91000 грн. штрафу за неналежне виконання зобов’язань.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідач розрахувався за поставлене обладнання частково і на момент подання позову сума основного боргу складала 173000 грн. та відповідно до п.2 доповнення до договору поставки, укладеного між сторонами, позивачем нараховано штраф у розмірі 1% від суми заборгованості за кожень день прострочки у сумі 91000 грн.
ТОВ “Садра-Деко” звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Борисфен-поліграфсервіс” про зменшення вартості поставленого обладнання внаслідок його невідповідності вимогам якості, що підтверджувалося експертним висновком від 06.09.2005 №В-2800 Житомирської торгово-промислової палати.
Обґрунтовуючи свої вимоги відповідач зазначав, що обладнання потребувало ремонту, вартість якого складала 81000 грн., тому відповідно до ст.678 Цивільного кодексу України покупець має право на пропорційне зменшення ціни товару на вартість ремонту.
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.04.2006 у справі №21/473 (суддя Шевченко Е.О.) первісний позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ “Садра-Деко” на користь ТОВ “Багатогалузеве підприємство "Борисфен-поліграфсервіс” 172000 грн. основної заборгованості, 86000 грн. пені та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
В задоволені зустрічних позовних вимог судом відмовлено.
Рішення господарського суду м. Києва мотивовано тим, що позивач довів факт поставки відповідачу обладнання відповідно до договору №137 від 29.03.2005, за яке відповідач розрахувався частково. Враховуючи наявність заборгованості та договірного врегулювання відповідальності сторін, суд визнав правомірним стягнення з відповідача 86 000 грн. пені за період з 16.05.2005 по 04.07.2005 із розрахунку 1% від суми основного боргу за кожен день прострочення.
У задоволені зустрічного позову судом відмовлено з посиланням на Висновок судово-товарознавчої експертизи від 16.01.2006 №11114, проведеної за дорученням суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, в якому зазначалося про придатність обладнання його цільовому використанню.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 29.06.2006 (колегія суддів: головуючий –Зеленін В.О., судді –Синиця О.Ф., Рєпіна Л.О.), погодившись з висновками господарського суду міста Києва, апеляційну скаргу відповідача залишив без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2006 у справі №21/473 - без змін.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 у справі №21/473, а справу направити на новий розгляд.
При цьому відповідач посилається на порушення судом ст.ст. 673, 678 Цивільного кодексу України при вирішенні питання про задоволення зустрічного позову через неякісність поставленого обладнання. Також скаржник вважає, що на вирішення експертизи, яку призначив господарський суд міста Києва були поставлені не ті питання, які дозволяють визначити дійсну якість поставленого обладнання. Безпосередньо робота обладнання не перевірялася, тому не можливо встановити його придатність до мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, а саме, виготовлення якісної поліграфічної продукції.
Також, за твердженням скаржника, продавець, не здійснивши остаточного шеф-монтажу, відповідно до Акту №3 від 31.03.2005, не мав права на остаточний розрахунок за поставлене обладнання, згідно п.п. 3.1.1 договору №137 від 20.12.2004, встановлений розмір пені у договорі суперечить вимогам чинного законодавства, а саме ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", відповідно до якої, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та невірно визначено періоди, за які вона підлягає стягненню.
Вищим господарським судом України ухвалою від 27.07.2006 у справі №21/473 порушено касаційне провадження.
Розпорядженням Першого заступника Голови Вищого господарського суду України Демченка С.Ф. від 14.08.2006 у справі №21/473 призначено наступну колегію суддів: Самусенко С.С.–головуючий, Панченко Н.П., Подоляк О.А.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права в межах касаційного провадження, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами попередніх судових інстанцій встановлено наступні обставини у справі №21/473.
20.12.2004 між ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Борисфен-поліграфсервіс” та ТОВ “Садра-Деко” укладено договір №137 на поставку поліграфічного обладнання: листової офсетної машини ПЛАНЕТА ПЕО 4-1-04 (формат 660 х 960 мм), 1974 року випуску; копіювальної рами ФКР 116, 1989 року; різальної машини МС 115, 1983 року.
Сума договору згідно п.2.2 склала 192 000 грн.
29.03.2005 сторонами укладено доповнення до договору №137 від 20.12.2004, відповідно до якого, у випадку прострочення оплати після 15.05.2005 покупець виплачує штраф у розмірі 1% за кожен день прострочки.
ТОВ “Багатогалузеве підприємство “Борисфен-поліграфсервіс” 01.03.2005 поставило зазначене у договорі обладнання у Коростень, про що було складено акт №2, який підписали представники сторін.
31.03.2005 відповідно до акту №3 була здійснена частина робіт з шеф- монтажу обладнання по його установленню.
В акті №3 зазначалося, що роботи по налагодженню обладнання будуть оформлятися окремим актом після їх здійснення.
Відповідач оплатив поставлене позивачем обладнання частково: 10 000 грн. за платіжним дорученням №1065 від 22.03.2005 та 10 000 грн. за платіжним дорученням №1212 від 01.07.2005.
Часткову несплату ТОВ “Садра-Деко” пояснювало тим, що позивачем було поставлене неякісне обладнання.
Господарським судом міста Києва ухвалою від 27.09.2005 у справі №21/473 призначено судову товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
У Висновку №11114 судової товарознавчої експертизи від 16.01.2006 зазначено, що поставлене по договору №137 від 20.12.2004 обладнання придатне для цільового використання та на початковому етапі пусконаладки не потребує ремонтних робіт для його цільового використання.
Експертизою ж Житомирської торгово-промислової палати від 06.09.2005 №В-2800 встановлено, що листова офсетна машина “ПЛАНЕТА Супер-Терція” мод. ПЕО 4-1 зав. №14790 та різальна машина АДАСТ МS 115-1 зав. №5520135 знаходяться у робочому стані, але мають дефекти, які вплинуть на якість продукції, що підлягає виробленню. Для усунення дефектів є необхідним їх ремонт. Копіювальна рамка ФКР 116 знаходиться у неробочому стані і потребує ремонту.
Вищий господарський суд України вважає судові рішення попередніх інстанцій прийнятими за недостатньо дослідженими обставинами та матеріалами у даній справі з огляду на наступне.
Згідно п.1 ст.268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Не можна погодитися з висновками господарського суду міста Києва, оскільки судом не було досліджено в повній мірі питання відповідності поставленого обладнання стандартам і технічним умовам.
Суди першої та апеляційної інстанцій посилаються на п.2 ст.673 ЦК України, відповідно до якої у разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
Поставлене обладнання звичайно використовується для виготовлення поліграфічної продукції.
За експертизою було досліджено обладнання лише на етапі монтажу. Пусконалагоджувальні роботи обладнання проведені не були.
Питання можливості експлуатації устаткування, перевищення строку експлуатації обладнання над нормативним строком його роботи, зазначеним у Наказі Держкомдруку СРСР від 12.02.90 №56 “Про затвердження нового видання “Положення про технічне обслуговування та ремонт обладнання підприємств поліграфічної промисловості”, судом не досліджувалися.
При розгляді первісного і зустрічного позовів у даній справі судами повно і об`єктивно не досліджено обставини та докази щодо того, чи усувалися відповідачем дефекти обладнання, про які йшлося в експертному висновку Житомирської торгово-промислової палати від 06.09.2005 №В-2800, та яким є розмір витрат відповідача на вказаний ремонт.
Судами вірно визначено, що у п.2 доповнення від 29.03.2005 до договору сторони встановили відповідальність за порушення строків оплати у вигляді пені, а не штрафу.
Однак, при визначенні розміру пені попередніми судовими інстанціями не досліджено та не враховано періоди нарахування пені з огляду на дати розрахунків відповідачем за поставлене обладнання та не враховано норми спеціального Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, який обмежує розмір пені, що підлягає стягненню.
За вказаних обставин місцевим і апеляційним господарськими судами не досліджено належним чином питання, чи був придатним товар на момент його продажу меті, з якою товар такого роду звичайно використовується, не досліджено в повній мірі питання відповідності поставленого поліграфічного обладнання вимогам якості, не визначено належним чином розмір пені.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
За результатами розгляду касаційної скарги судом касаційної інстанції виявлено порушення вищенаведених норм матеріального права, встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у цій справі, з`ясовано судами першої та апеляційної інстанцій з недостатньою повнотою, що є порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.43 ГПК України, у зв`язку з чим вказані рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду згідно п.3 ст.1119 ГПК України.
При новому розгляді даної справи місцевому господарському суду слід врахувати вищевказане, дослідити належним чином наявні у справі та додатково витребувані у сторін докази, розглянути вищенаведені недосліджені належним чином питання, можливо з призначенням повторної судової експертизи для визначення якості обладнання не лише на етапі монтажу, а й при пусконалагоджувальних роботах з дослідженням можливих проведених ремонтних робіт, зробити належні висновки щодо суми первісного позову в частині основного боргу та пені з урахуванням вирішення зустрічного позову, та при всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності прийняти законне судове рішення.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТОВ “Садра-Деко” задовольнити.
Рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 у справі №21/473 скасувати.
Справу №21/473 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя С. Самусенко
Судді: Н. Панченко
О. Подоляк