УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2009 року Суддя Бердичівського міськрайнного суду Житомирської

області ОСОБА_1, розглянувши заяву зав. психоневрологічним диспансерним відділенням Бердичівської ЦМЛ ОСОБА_2 про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, -

встановив:

Зав. психоневрологічним диспансерним відділенням Бердичівської ЦМЛ ОСОБА_2 звернувся із заявою відносно громадянина ОСОБА_3 про можливість припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Своє прохання обґрунтовував тим, що на законних підставах ОСОБА_3 спочатку перебував на примусовому лікуванні у відділенні з посиленим режимом нагляду Житомирської облпсихлікарні №1, потім був переведений на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, яку отримує у Бердичівському психоневрологічному диспансерному відділенні, та згодом надання такої допомоги було продовжено.

Проте, як вбачається із змісту ч.2 ст.279 ЦПК України законодавець називає лише двох суб»єктів, які можуть звернутися до суду із заявою про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги: 1). особа, якій за рішенням суду надається така психіатрична допомога; 2) законний представник такої особи. Закон України «Про психіатричну допомогу» до законних представників відносить таких осіб (ст.1): батьків (усиновителів), опікунів або інших осіб, які уповноважені законом представляти інтереси інших осіб.

У зв»язку з цим, якщо в суд звернулася не та особа, якій відповідно до законодавства належить таке виключне право, то суддя повинен на підставі п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України відмовити у відкритті провадження у справі.

Згідно ч.3 ст.235 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, суддя, -

ухвалив:

відмовити у відкритті провадження у справі за завою зав. психоневрологічним диспансерним відділенням Бердичівської ЦМЛ ОСОБА_2 про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п»яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.