Справа № 2-866/09

УХВАЛА

12 січня 2009 року  Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області В.П. Шимко, розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Український промисловий банк» в особі Житомирської філії ТОВ « УКРПРОМБАНК» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

встановив

В січні  2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю « Український промисловий банк» в особі Житомирської філії ТОВ« УКРПРОМБАНК»  звернуло ся до суду з позовною заявою, в якій вказало, що 07.12.2007 року між ними та відповідачем по справі було укладено кредитний договір № 270/ФКВ -07, згідно якого відповідач отримав кредит в сумі 2600, 00 гривень, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 19, 5 % на рік з кінцевим терміном погашення кредиту 06 грудня 2009 року.

У поданій до суду позовній заяві міститься клопотання, згідно якого позивач також просить з метою забезпечення позову накласти арешт на майно та грошові кошти в межах суми позову, що належить відповідачам на праві власності.

Згідно ч.1 ст. 151 ЦПК України та роз»яснень Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь - якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено : 1) причини, у зв»язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Вивчивши подану позовну заяву, яка містить клопотання про забезпечення позову, суддя приходить до висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме : 1) позивачем заявлено клопотання, а не надано окрему заяву про забезпечення позову, як того вимагає Закон;

2) не обґрунтовано чому він просить забезпечити позов саме шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать відповідачам на праві власності, а не іншим видом забезпечення позову.

Також не вказано, на яке саме майно та грошові кошти слід накладати арешт, адресу за якою воно находяться, розрахункові рахунки в банках, назви установ банків, хто є власником даного майна, що буде утруднювати в майбутньому виконання ухвали суду про забезпечення позову для державних органів, яким суд доручає здійснювати виконання даних ухвал.

Судді також не зрозуміло чому позивачем позовна заява пред»являється до гр.-на ОСОБА_1, однак в позовних вимогах вони просить стягнути заборгованість з « відповідачів».

Відповідно до ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті .151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 121, 151, ч.8 ст. 153 ЦПК України , -

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Український промисловий банк» в особі Житомирської філії ТОВ « УКРПРОМБАНК» до ОСОБА_1 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, яка містить клопотання про забезпечення позову, повернути позивачу для усунення недоліків.

Роз»яснити позивачу, що після усунення зазначених вище недоліків вони мають право звернутися до суду повторно із даною позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд. Заяву про апеляційне оскарження ухвали може бути подано протягом п»яти днів після отримання її копії. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.