Справа №22ц-2070, 2008р. Головуючий в 1-й інстанції

Головко О.В. Категорія: 5 Доповідач - Цуканова І.B.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року листопада місяця "26" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Цуканової І.В.

Суддів: Капітан І.А., Полікарпової О.М.

при секретарі - Зінчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду Херсонської області від 14 травня 2008 року

за позовом. ОСОБА_3

до

ОСОБА_4,

третя особа — Херсонська міська рада,

про визнання права власності, виділ частини домоволодіння,

визначення порядку користування земельною ділянкою,

усунення від спадщини,

встановила:

В 1999 році ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про виділ частки в домоволодінні і встановлення порядку користування земельною ділянкою, посилаючись на те, що вони є співвласниками в рівних частках домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі домоволодіння), добровільно вирішити спір щодо якого не виявляється можливим.

04.04.2000 року Суворовським районним судом м. Херсона винесено рішення, яким позов задоволено /а.с.2б/.

Ухвалою того ж суду від 29.11.2007 року вищезазначене рішення скасовано за нововиявленими обставинами за заявою ОСОБА_5 /а.с.60/.

У зв'язку зі смертю ОСОБА_5 09.05.2007 року /а.с.36/, судом визнано правонаступником його дочку ОСОБА_3

В квітні 2008 року ОСОБА_3 уточнила та доповнила позовні вимоги: просила визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5; виділити їй у власність 64/100 частин домоволодіння; виділити у користування частину земельної ділянки; усунути ОСОБА_4 від права на спадщину після смерті ОСОБА_6 /а.с.143, 144/. Третьою особою позивачка зазначила територіальну громаду в особі Херсонської міської ради.

Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 14.05.2008 року визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину спірного домоволодіння, виділено їй у власність 64/100 домоволодіння та у користування - земельну ділянку площею 262кв.м, усунено ОСОБА_4 від права на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати: в частині позовних вимог ОСОБА_3 про усунення його від права на спадкування ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, в іншій частині справу направити на новий розгляд. При цьому апелянт послався на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідача, осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Як видно з матеріалів справи, домоволодіння належало ОСОБА_7 на підставі свідоцтва №76 про право приватної власності на будинок, виданого 01.07.1986 року.

1/2 частину цього майна ОСОБА_7 20.01.1994 року заповів ОСОБА_5, який 20.05.1998 року отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті спадкодавця 10.11.1997 року. На 1/2 частину зазначеного майна свідоцтво про право на спадщину не видано, частка залишилась відкритою /а.с.5, 31/.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_7 в будинку проживав його син ОСОБА_4

Після померлого 09.05.2007 року ОСОБА_5 Першою Херсонською нотаріальною конторою заведено спадкову справу за заявою про відмову від обов'язкової долі на спадщину дружини померлого ОСОБА_8, та в якій наявний заповіт ОСОБА_5 щодо всього налеисного йому майна на ім'я дочки ОСОБА_3 /а.с.36, 48, 51, 53/.

Усуваючи ОСОБА_4 від спадщини, суд виходив з того, що, оскільки він умисно заподіяв ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження, яке спричинило смерть останнього 10.11.1997 року, що підтверджено вироком Суворовського районного суду м. Херсона від 24.03.1998 року /а.с.6/, то згідно ст.528 ЦК України (1963р.), що діяв на момент смерті спадкодавця, відповідач не має права стати спадкоємцем ні за законом, ні за заповітом після смерті ОСОБА_7

Визнаючи за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину домоволодіння, суд виходив з наявності заповіту ОСОБА_5 на ім'я позивачки щодо всього налеисного йому майна, тобто щодо 1/2 частини домоволодіння.

При виділі ОСОБА_3 у власність 64/100 частин домоволодіння та при виділі їй у користування 326 кв.м. земельної ділянки із загальної площі 534кв.м., суд поклав в основу рішення перший варіант висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 08.02.2008 року /а.с.67-112/, як такий, що більш точно  відповідає порядку користування, що склався між; сторонами.

Проте, таких висновків суд дійшов з порушенням норми процесуального права та через неправильне застосування норм матеріального права.

Визначивши відповідача таким, що підлягає усуненню від права на спадщину після смерті ОСОБА_7, суд не притягнув до участі у справі належного відповідача - Херсонську територіальну громаду в особі Херсонської міської ради.

Виділивши ОСОБА_3 частину домоволодіння у власність, частину земельної ділянки у користування, суд тим самим вирішив про права та обов'язки Херсонської міської ради, яка у разі правомірності усунення відповідача від спадщини мала б право власності щодо іншої частини нерухомості.

Оскільки згідно ч.4 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, то рішення суду слід скасувати, а справу направити на новий розгляд, в ході якого слід усунути зазначені порушення.

Крім того, при новому розгляді суду слід звернути увагу, що згідно ч.1 ст.528 ЦК України (1963р.) не мають права стати спадкоємцями особи, які навмисно позбавили життя спадкодавця або зробили замах на його життя.

Оскільки вказані дії є злочином, то підтвердженням їх вчинення може бути лише вирок суду, що набрав законної сили.

Підстави розширено тлумачити вказану норму права з урахуванням причинного зв'язку між; іншими неправомірними діями спадкоємця і смертю спадкодавця відсутні.

Також: суду слід врахувати, що позовні вимоги про усунення відповідача від спадщини ОСОБА_3 подала до суду лише 25.04.2008 року /а.с.148/, тобто з пропуском строку позовної давності - 3 роки, передбаченого ст.71 ЦК України (1963р.), який підлягає застосуванню судом незалежно від заяви іншої сторони згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (2003р.).

На виконання вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України суду слід роз'яснити ОСОБА_3 право подання заяви про поновлення попущеного строку позовної давності, враховуючи, що її процесуальні дії, як правонаступника ОСОБА_5, є похідними від дій останнього, який таких вимог не заявляв, навпаки, визнав за відповідачем право власності на спадкове майно, як за спадкоємцем, який прийняв спадщину в установленому законом порядку.

Також суду слід роз'яснити відповідачам по справі право пред'явлення зустрічного позову до ОСОБА_3 про визнання права власності та користування щодо іншої частини спірних об'єктів нерухомості.

При оцінці висновків судових експертиз від 08.02.2008 року і від 22.10.2008 року суду слід звернути увагу на п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», згідно якому суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач, слід виходити з розміру його частки у вартості будинку на час перетворення спільної сумісної власності в спільну часткову або на час виникнення останньої.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на 1/2 частину в праві спільної власності на домобудівлю, суду слід роз'яснити їй право звернення до нотаріальної контори із заявою про отримання відповідного свідоцтва про право власності на ідеальну частку спадкового майна, виходячи з того, що згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7

від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.

Керуючись ст.ст.303, 315, ч.1 п.5, п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 14 травня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.