Справа№22ц-2593/ 2008р. Головуючий в 1 інстанції

Циганій C.I. Категорія: 52 Доповідач Лісова Г.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року листопада місяця 26 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Лісової Г.Є.

суддів: Семиженка Г.В.,

Приходько Л.А.,

при секретарі Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортник" на ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 жовтня 2007 року за заявою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби Херсонського міського управління юстиції про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортник" про стягнення заборгованості по заробітної платі, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

12 жовтня 2007 року державний виконавець Дніпровського ВДВС Херсонського МУЮ звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, ухваленого в справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „Транспортник" про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди, яким з відповідача стягнуто в користь ОСОБА_3 5178 грн. 77 коп. заборгованості по заробітній платі та 1000 грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що на розрахункових рахунках боржника кошти відсутні, не має у його власності і нерухомого майна. Однак за ТОВ „Транспортник" зареєстроване рухоме майно, транспортні засоби, а тому просив суд змінити спосіб виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 серпня 2007 року шляхом передачі у власність позивача автомобіля НОМЕР_1, 1990 р.в., шасі НОМЕР_3, п/ причепа ОдАЗ 9370 д/н НОМЕР_2, 1986 р.в., шасі НОМЕР_4

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 жовтня 2007 року змінено спосіб та порядок виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 серпня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ „Транспортник" про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди шляхом передачі у власність ОСОБА_3 автомобіля НОМЕР_1, 1990 р.в., шасі НОМЕР_3, п/ причепа ОдАЗ 9370 д/н НОМЕР_2, 1986 р.в., шасі НОМЕР_4

В апеляційній скарзі на ухвалу суду, строк на подачу якої поновлено, ГОВ „Транспортник" просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представники ТОВ „Транспортник" апеляційну скаргу підтримали з підстав викладених у ній, просять ухвалу суду скасувати як незаконну.

Перевіривши законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням Дніпровського районного суду м, Херсона від 28 серпня 2007 року з ТОВ „Транспортник" стягнено в користь ОСОБА_3 5178 грн. 77 коп. заборгованості по заробітній платі та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

01 жовтня 2007 року було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню даного рішення.

12 жовтня 2007 року державний виконавець Дніпровського ВДВС Херсонського МУЮ звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 28 серпня 2007 року.

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право звернутись до суду для вирішення питання про зміну порядку і способу виконання рішення, (абзац 9 ч.3 ст.5 Закону України „Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно ст. 75, 76 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повістки адресовані юридичним особам, вручаються відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення цих вимог, боржник ТОВ „Транспортник" у судове засідання не викликався, питання про зміну способу виконання рішення шляхом передачі у власність ОСОБА_3 належного ТОВ „Транспортник" рухомого майна автомобіля НОМЕР_1, 1990 р.в., шасі НОМЕР_3, п/ причепа ОдАЗ 9370 д/н НОМЕР_2, 1986 р.в., шасі №НОМЕР_4 вирішено за відсутності представника боржника, що є підставою для скасування ухвали і передачі питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Задовольняючи заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення суд також не врахував, що умови і порядок виконання рішень судів визначено Законом України „Про виконавче провадження", ч.5 ст.50 якою передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувана, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

Порядок звернення стягнення на інше майно боржника - юридичної особи регулюється ст. 64 цього Закону, відповідно до якої у разі відсутності у боржника -юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним (за винятком майна, виключеного з обороту або обмеженого в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

На зазначене майно державним виконавцем накладається арешт і воно реалізується у встановленому законом порядку.

За загальним порядком звернення стягнення на майно, непродане з прилюдних торгів майно за бажанням стягувана може бути передане йому. Про передачу майна стягувану в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка

затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.

Крім того, як передбачено також абзацом 4 п.2.1.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за №865/4158, за виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням із стягувачем боржник може передати стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно, знову ж таки на стадії виконання судового рішення органами державної виконавчої служби.

За таких обставин суду необхідно враховувати, що відсутність грошових коштів на рахунках боржника та нерухомого майна у нього є підставою для звернення стягнення державною виконавчою службою на інше майно в порядку визначеному Законом України „Про виконавче провадження", а не для зміни способу виконання судового рішення шляхом передачі стягувачу конкретного рухомого майна у власність.

Отже, при новому розгляді даного питання суду слід врахувати зазначені недоліки і вирішити порушене державним виконавцем питання відповідно до порядку, встановленого цивільним процесуальним законодавством України та вимог Закону України „Про виконавче провадження".

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів , -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Транспортник" задовольнити частково.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Херсона від 25 жовтня 2007 року скасувати і передати питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення І може бути оскаржена до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.