Справа 11-969 2008 р.     Головуючий в І інстанції Марущак Н.М.

Категорія ст. 356    КК України     Доповідач Гайдай P.M.

Ухвала

 Іменем  України

22 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Авраменка М.Г.

суддів - Панасюка С.П., Гайдай P.M.,

представника скаржника ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією скаржника ОСОБА_2 на постанову Ставищенського районного суду від 20 серпня 2008 року, якою в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за ст. 356 КК України відмовлено за пунктами 7 ст. 6 КПК України за відсутністю скарги потерпілого.

В порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ст. 356 КК України відмовлено у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину за п. 2 ст. 6 КПК України,

встановила:

ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ст. 356 КК України і стягнення по 5 000 грн. моральної шкоди з кожного, 2320 грн. матеріальної шкоди та 600 грн. за надання юридичної допомоги, посилаючись на те, що в ніч з 23 на 24 жовтня 2007 року вищевказані громадяни зірвавши замок на вхідних дверях, самоправно захопили приміщення другого поверху магазину «Універсам», що знаходиться по вул.   Кірова, 1-А в м. Тетієві, який належить Споживчому товариству Тетіївського району. 24.10.2007 року, близько 6 години на прохання ОСОБА_4 та ОСОБА_5, замки на металевих дверях вказаного приміщення за допомогою газозварювального обладнання зрізав ОСОБА_10 Будівля даного універсального магазину належить Споживчому товариству Тетіївського району і належить пайовикам, які об'єднались для спільного ведення господарської діяльності, а тому дії громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо захоплення і блокування вказаного приміщення є незаконними і самоправними.

Вказані громадяни до цього часу самоправно утримують приміщення другого поверху магазину, не допускаючи його до робочого місця. Крім того, в результаті захоплення та блокування приміщень другого поверху магазину «Універсам» пропали його особисті гроші в сумі 2320 грн. та документи, щодо його особистого листування з посадовими особами Секретаріату Президента та деякими Народними депутатами Верховної Ради України.

Інформація яка відображена в листах носить сугубо конфіденційний характер і її розголошення може негативно відбитися на честі та гідності осіб,

які з ним листувалися. Через такі дії правопорушників він пережив стрес, і до цих пір не може спокійно спати в ночі, що відбилось на його здоров'ї, а також відчуває себе морально приниженим.

Суд, відмовляючи в порушенні кримінальної справи за ст. 356 КК України, щодо осіб вказаних у скарзі вказав, що скарга не містить чіткого викладення об'єктивної сторони злочину, тобто не зазначено в чому конкретно полягають дії кожного обвинуваченого, крім того, матеріали скарги не містять даних про заподіяння скаржникові діями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 значної шкоди, що є обов'язковою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України, не виклав обставин, якими він обґрунтовує заподіяння йому моральної шкоди, не зазначив міркувань з яких він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди.

ОСОБА_4 є головою правління Тетіївського районного споживчого товариства, а ОСОБА_5 - заступником, тобто є службовими особами, а суб'єктом самоправства може бути лише приватна особа, службова особа, яка вчинила самовільні дії, підлягає відповідальності за ст. 365 КК України.

Суд, проаналізувавши матеріали скарги прийшов до висновку, що між споживчим товариством Тетіївського району, заступником голови правління якого є скаржник ОСОБА_2 та Тетіївським районним споживчим товариством, головою правління якого є ОСОБА_4, а заступником голови правління -ОСОБА_5 виник спір про право власності на нежиле приміщення -магазин «Універсам», розташований про вул.   Кірова, 1 «А» в м. Тетіїв. Такий спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

В апеляції скаржник ОСОБА_2 просить постанову скасувати в частині відмови в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, справу направити на новий судовий розгляд до Тетіївського районного суду.

Постанову в частині відмови в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 залишити в силі, посилаючись на те, що при розгляді його скарги в судове засідання обвинувачена сторона не з'явилася без поважних причин, а тому було заслухано тільки сторону потерпілого і постанова була прийнята без мотивації правопорушників та свідків, які були присутні при подіях, що відбулися 24.10.2007р. і могли би надати докази вивезення правопорушниками матеріальних цінностей, що є грубим порушенням його прав.

Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1, які апеляцію підтримали в повному обсязі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів приходить до переконання, що апеляція підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 251 КПК України, суддя, одержавши від потерпілого, скаргу з проханням порушити справу, приймає одне із таких рішень:

1.   1.     залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, зазначеним у частині першій цієї статті, та повертає її особі, яка подала скаргу;

2.   2.     за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;

3.   1.    

3. за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 27 КПК України, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.

Проте, як видно з мотивувальної частини постанови судді від 20.08.2008 року ця постанова не відповідає вимогам вищевказаного закону, зокрема: в постанові зазначено, що скарга не відповідає вимогам, які кримінально процесуальним Кодексом встановлені щодо обвинувального висновку; ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які є службовими особами і вчинили самовільні дії, підлягають відповідальності за ст. 365 КК України, крім того, суддя дійшов висновку, що між скаржником та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виник спір про право власності на нежиле приміщення, а такий спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства і відмовив в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю в діяннях ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 складу злочину.

За таких обставин, коли постанова містить такі протиріччя, вона залишатися в силі не може і підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи в ході якого необхідно прийняти і обґрунтувати одне рішення відповідно до ст. 251 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію скаржника ОСОБА_2 задоволити.

Постанову Ставищенського районного суду від 20.08.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ознаками злочину передбаченого ст. 356 КК України скасувати, справу направити в той же суд на новий розгляд зі стадії попереднього розгляду справи іншим суддею.

Постанову Ставищенського районного суду від 20.08.2008 року в частині відмови в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_3 залишити без зміни.