Справа 11-981 2008 р.     Головуючий в І інстанції Пархоменко В.М.

Категорія ст. 121 ч.1 КК України КК України     Доповідач Костенко І.В.

Ухвала

Іменем України

29 жовтня 2008 року Апеляційний суд Київської області в складі: головуючого - Ігнатюка О.В. суддів - Костенко І.В., Каленченко Н.О., з участю прокурора - Нечепоренко С.П. та адвоката - ОСОБА_1 потерпілого - ОСОБА_2 законного представника потерпілого - ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією  прокурора,  який  брав  участь  у  розгляді  справи  та  законного представника потерпілого - ОСОБА_3 на вирок Миронівського районного суду Київської області від 5 серпня 2008 року, яким,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, гр. України, освіта вища, неодруженого, працюючого ТОВ «Руф-Сервіс» м. Києва, раніше не судимого, -засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засудженого звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого покладені обов'язки:

-     не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу
органу кримінально-виконавчої системи;

•   -     повідомляти   органи   кримінально-виконавчої   системи   про   зміну   місця проживання;

•   -     періодично  з'являтися  для  реєстрації  в  органи  кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь законного представника потерпілого - ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди, завданої неповнолітньому потерпілому.

Провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь фінансового відділу Миронівської райдержадміністрації коштів за перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні - закрито.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Апеляційний суд, -

встановив:

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 2 травня 2008 року близько 2-ої години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння він знаходився на вул.  Пролетарській в с. Пії Миронівського р-ну

Київської області, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинив сварку з ОСОБА_2

Сварка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_4 наніс ОСОБА_2 один удар рукою в область обличчя і розвернувшись почав відходити в протилежну сторону. В цей час ОСОБА_2, наздогнавши засудженого також намагався нанести йому удар, однак ОСОБА_4 розклав рукою ніж, який знаходився у нього у кишені штанів, дістав його та наніс ОСОБА_2 умисно три удари ножем в область живота.

В результаті його злочинних дій потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення живота без пошкодження внутрішніх органів, яке є небезпечним в момент їх нанесення і відноситься відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 34 від 15.05.2008р. до тяжких тілесних ушкоджень та колотих ран грудної клітки зліва та таза зліва, що відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.

В апеляції-прокурор, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції, просить вирок суду в частині звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок м'якості, постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Вирок в частині вирішення цивільного позову просить скасувати, справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Апелянт обґрунтовує свої вимоги тим, що суд недостатньо врахував особу ОСОБА_4, який вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння.

Крім того, при вирішенні питання цивільного позову судом допущені істотні порушення кримінально-процесуального закону, поскільки позов задоволений частково і безпідставно залишено без задоволення позовні вимоги на 20 000 грн.

Законний представник потерпілого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в поданій апеляції просить змінити вирок суду в частині вирішення питання цивільного позову, стягнувши з засудженого на її користь 25 000 грн. моральної шкоди та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України в межах максимального строку, передбаченого санкцією статті. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що призначена ОСОБА_4 міра покарання явно не відповідає вчиненому злочинові, так як він вчинив тяжкий злочин, відносно неповнолітнього, в стані алкогольного сп'яніння, в скоєному не покаявся, вибачення не попросив. Крім того, стягнена моральна шкода в сумі 5000 грн. з засудженого на її користь явно не відповідає її моральним стражданням та стражданням сина, які він переніс в зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

В запереченнях на апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції та законного представника потерпілого - ОСОБА_3

захисник засудженого - ОСОБА_1 вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін, а апеляції - без задоволення.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію в повному обсязі; законного представника неповнолітнього потерпілого -ОСОБА_3, яка підтримала свою апеляцію; потерпілого ОСОБА_2, який просив задоволити апеляцію свого представника; захисника засудженого який просив апеляції прокурора та законного представника неповнолітнього залишити без задоволення, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово засудженого, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що апеляція прокурора та законного представника неповнолітнього потерпілого підлягає до часткового задоволення.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку суду злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Наведеним у вироку доказам суд дав належну юридичну оцінку та вірно кваліфікував дії засудженого. Ці обставини та правильність кваліфікації ніким не оспорюється.

Згідно ст.. 65 КК України суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження новий злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_4 суд врахував ступінь суспільної небезпеки та тяжкість скоєного злочину, конкретні обставини справи; особу засудженого, який характеризується позитивно як за місцем роботи, так і за місцем проживання, має на утриманні матір-пенсіонерку, частково відшкодував матеріальні збитки.

Судом також враховані як обтяжуючі так і пом'якшуючі покарання обставини.

З огляду на наведене міра покарання ОСОБА_4 призначена судом з врахуванням вимог ст. 65 КК України і підстав для скасування вироку за м'якістю призначеного покарання апеляційний суд не знаходить.

У відповідності до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеню вини особи, яка завдала моральну шкоду, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На думку апеляційного суду судом І інстанції зазначені вище вимоги норми ЦК України належним чином виконані не були.

Визначаючи відшкодування моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. на користь ОСОБА_3 суд виходив з того, що ОСОБА_2, отримавши тілесні ушкодження переніс фізичний біль, моральні страждання, був порушений звичайний режим його життя, що пов'язано з перенесенням ним операції та лікування у лікарні.

Суд І інстанції прийшов вірного висновку, щодо заподіяння потерпілому моральної шкоди.

Однак, судом не вірно визначений розмір заподіяної потерпілому моральної шкоди.

Апеляційний суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи всі обставини справи та характер вчиненого ОСОБА_4 злочину, неправомірну поведінку ОСОБА_2 вважає, що розмір заподіяної останньому моральної шкоди, що підлягає стягненню з засудженого слід визначити в 20 000 грн., поскільки саме така сума буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди потерпілому.

А тому, вирок в частині стягнення моральної шкоди підлягає зміні.

Керуючись ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом І інстанції та апеляцію законного представника неповнолітнього потерпілого - ОСОБА_3 - задовільнити частково.

Вирок Миронівського районного суду Київської області від 5 серпня 2008 року щодо ОСОБА_4 в частині стягнення моральної шкоди змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн.

В решті вирок залишити без змін.