Копія                                                                                                                                                                      

  В  И  Р  О  К  

  І  М  Е  Н  Е  М      У  К  Р  А  Ї  Н  И  

30 березня 2010 року                                                                                                   м. Мукачево  

 Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі:

головуючого – підполковника юстиції Дацківа В.В.,

при секретарі – Каменєвій Є.Ф.,

за участю державного обвинувача – помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Марківа Р.Б. та захисника підсудного – адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у розташуванні військової частини 2142 кримінальну справу відносно начальника прикордонного поста “В.Бійгань” ВПС “Косино” Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної Прикордонної служби України старшого лейтенанта

  ОСОБА_4,   який наро-

дився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Гвардійськ Каліні-

нградської області, українця, громадянина Украї-                                        ни, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженого, раніше не су-

димого, на військовій службі з липня 2003 року  

та на займаній посаді – з 2 лютого 2010 року,

 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 426 ч. 1  КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

  В С Т А Н О В И В :  

 Старший лейтенант ОСОБА_4 з 2 лютого 2010 року проходить військову службу на посаді начальника прикордонного поста «Велика Бійгань» відділу прикордонної служби «Косино» Мукачівського прикордонного загону.

Перебуваючи на вказаній посаді ст. л-нт ОСОБА_4, як військова службова особа, наділений повноваженнями, пов’язаними з виконанням організаційно-розпорядчих функцій і є прямим начальником усього особового складу прикордонного поста «В.Бійгань».

Відповідно до вимог п. 1 ст. 11, ст. 16 та ст. 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і ст. 4 Дисциплінарного Статуту ЗС України підсудний зобов’язаний виконувати службові обов’язки, доручені йому за посадою та неухильно додержуватися вимог Конституції України, Законів України та військових статутів.  

Разом із тим, ст. л-нт ОСОБА_4 став на злочинний шлях і, будучи військовою службовою особою, всупереч вимог п. 3.4 Тимчасового положення «Про відділ Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби» № 407 від 27.05.2006 року (із внесеними змінами наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 790 від 05.10.2007 року), п.п. 2.3-2.5 Положення «Про прикордонний пост Державної прикордонної служби України», затвердженого наказом Державної прикордонної служби України №145 від 28.02.2005 року, п.п. 7.1.1 Положення «Про прикордонний пост «В. Бійгань»», затвердженого наказом начальника Мукачівського прикордонного загону №21 від 18 січня 2010 року, будучи зобов’язаним в межах своєї компетенції вчасно реагувати на зміну в обстановці, після доповіді наряду «прикордонний патруль» (далі «ПП») про виявлення слідів людей, які вели в сторону державного кордону, рішення щодо перевірки виявлених слідів та їх належності не прийняв, начальнику відділу прикордонної служби «Косино» про виявлені сліди та можливі ознаки порушення державного кордону негайно не доповів, інформацію в робочому зошиті оперативного чергового не облікував, а прикордонний наряд з місця несення служби зняв та повернув на прикордонний пост «В. Бійгань».

Так, 10 лютого з 20 год. по 08 год. 11 лютого 2010 року планування служби та постановку на-

казів по охороні державного кордону на ділянці прикордонного поста «В.Бійгань» здійснював начальник прикордонного поста старший лейтенант ОСОБА_4  

Відповідно до рішення начальника відділу прикордонної служби «Косино» напрямок зосередження основних зусиль було визначено н.п. Геленешти - н.п. В.Бійгань, в смузі місцевості: праворуч 234 прикордонний знак - санаторій «Термальні води»; ліворуч 227 прикордонний знак - південно-західна околиця г.Біганська.

11 лютого 2010 року близько 00 год. прикордонний наряд «ПП» у складі старшини ОСОБА_6 та мол. сержанта к/с ОСОБА_7, виконуючи наказ на охорону державного кордону, на автодорозі між горою Біганська та санаторієм «Термальні води» помітив автомобіль, який декілька разів зупинявся та розвертався на дорозі. Про даний факт ОСОБА_6 доповів начальнику прикордонного поста ст. л-ту ОСОБА_4, який особисто виїхав перевірити достовірність інформації, однак по приїзду автомобіля не виявив.

У подальшому, вищевказаний прикордонний наряд під час руху в зворотньому напрямку, приблизно о 01.30 год. в районі 222 прикордонного знаку, виявив декілька відбитків слідів людей, про що доповів підсудному. Після доповіді ОСОБА_4 наказав перевірити сліди та визначити їх напрямок. Під час вивчення напрямку руху слідів стало відомо, що сліди ведуть у сторону державного кордону. Далі сліди вивели до загороджувального паркану в районі 220 прикордонного знаку, про що старшина ОСОБА_6 доповів начальнику прикордонного поста. У подальшому, ОСОБА_4 наказав освітити загороджувальний паркан та контрольно-слідову смугу. ОСОБА_6 під час освітлення паркану та контрольно-слідової смуги  виявив невстановлені сліди на дозорній стежці, про що доповів ст.л-ту ОСОБА_4  

Проте підсудний, як військова службова особа, всупереч вищевказаним нормативним актам, будучи зобов’язаним в межах своєї компетенції вчасно реагувати на зміну в обстановці, рішення щодо перевірки виявлених слідів та їх належності не прийняв, начальнику відділу прикордонної служби «Косино», про виявлені сліди та можливі ознаки порушення державного кордону негайно не доповів, інформацію в робочому зошиті оперативного чергового не облікував, а прикордонний наряд з місця несення служби зняв та повернув на прикордонний пост «В. Бійгань».

О 7.30 год. 11 лютого 2010 року від поліції Угорщини старшому зміни прикордонних нарядів ВПС «Лужанка» надійшла інформація про затримання ними близько 03.50 год. в лісовому масиві на околиці населеного пункту  на напрямку 221 прикордонного знаку в 4,5 кілометрах від лінії державного кордону 8-х громадян Південно-Східної Азії та Африки без документів.

В ході перевірки групою реагування ВПС «Косино» викладеної у повідомленні поліції Угорщини інформації, того ж дня близько 09.45 год. було виявлено замаскований пролаз у загороджувальному паркані на напрямку 220 прикордонного знаку та доріжку слідів близько 10 осіб, яка вела на дозорну стежку в напрямку 219 прикордонного знаку, де доріжка слідів перетнула контрольно-слідову смугу та лінію державного кордону в напрямку Угорщини.

При вивченні слідів групою реагування ВПС «Косино» встановлено, що з групою незаконних мігрантів було 2 провідника, які провели групу осіб в Угорщину та тим же маршрутом повернулись назад. В ході відпрацювання зворотньої доріжки слідів було встановлено, що група незаконних мігрантів до місця початку руху була підвезена на автомобілі поблизу гори Біганська.  

Внаслідок бездіяльності начальника прикордонного поста «В. Бійгань» ст. л-та ОСОБА_4 та невиконання ним дій, які він за своїми службовими обов'язками повинен був виконати, було унеможливлено представникам Державної прикордонної служби України самостійно, або спільно з Угорською Стороною, запобігти двом невстановленим особам безперешкодно та незаконно переправити через державний кордон вісім громадян Південно-Східної Азії і Африки та затримати переправників і притягнути їх до відповідальності, чим було заподіяно істотну шкоду у вигляді грубого порушення встановленого порядку несення військової служби щодо охорони державного кордону, підриву авторитету Державної прикордонної служби України в очах прикордонної служби суміжної держави, зриві виконання зміною прикордонних нарядів безпосередньо покладених на неї обов’язків.  

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, дав аналогічні показання, як викладено в описовій частині вироку та пояснив, що не приділив належної уваги слідам, про які йому повідомляв старшина  ОСОБА_6, так як напередодні там працювали лісники по заготівлі дров, а також даний злочин він скоїв через недостатній досвід роботи, оскільки на час скоєння злочину перебував на займаній посаді лише один тиждень. В скоєному щиро розкаюється, просить врахувати його зізнання та суворо не карати.

Крім повного зізнання підсудного у вчиненні вказаного злочину, його вина у скоєному повністю підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених у суді доказів.

Так, допитані у судовому засіданні в якості свідків старшина ОСОБА_6 та мол. с-нт к/с ОСОБА_7, кожен окремо показали, що перебуваючи в ніч на 11 лютого 2010 року у прикордонному наряді “Прикордонний патруль”, виявивши відбитки слідів взуття на снігу, які вели в сторону кордону, вони неодноразово повідомляли про це начальнику прикордонного поста ст. л-ту ОСОБА_4 Однак останній, отримавши останній раз таке повідомлення, дав їм вказівку повертатися на прикордонний пост. Навіть прибувши на пост біля 02.30 год. та доповівши підсудному про результати несення служби в наряді, у т.ч. про відбитки слідів та сумніви щодо них, ОСОБА_4 відповів, що вказані сліди можливо належать лісникам.

Із показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, допитаних кожного окремо, слідує, що повідомлень про будь-які порушення державного кордону чи зміну обстановки в ніч на 11 лютого 2010 року, зокрема про виявлення відбитків на снігу взуття, які вели до загороджувального паркану, від начальника прикордонного поста ОСОБА_4 до них не поступало.

Згідно висновку судової статутної експертизи від 15.03.2010 року  вбачається, що начальник прикордонного поста «В. Бійгань» ВПС «Косино» Мукачівського прикордонного загону ст. л-нт ОСОБА_4 відповідає за охороняєму ділянку кордону в районі 216-236 прикордонних знаків, йому підпорядкований наряд «Прикордонний патруль». При надходженні доповіді від прикордонного наряду 11.02.2010 року близько 01.30 год. про виявлення відбитків слідів ніг людей в районі 222 прикордонного знаку підсудний зобов’язаний був негайно доповідати начальнику відділу прикордонної служби про порушення (спроби порушення) державного кордону, різку зміну обстановки та події на ділянці прикордонного поста і до прибуття групи реагування та резерву відділу прикордонної служби своїми силами та засобами зобов’язаний проводити спеціальні заходи щодо пошуку правопорушників. Його дії при прийнятті рішення про повернення прикордонного наряду на прикордонний пост, не повідомлення начальника відділу ВПС про різку зміну обстановки та не вжиття заходів до розшуку правопорушників знаходяться у причинно-наслідковому зв’язку вчиненого ОСОБА_4 злочину з настанням істотної шкоди у вигляді унеможливлення представникам Державної прикордонної служби України самостійно, або спільно з Угорською Стороною, запобігти двом невстановленим особам безперешкодно та незаконно переправити через державний кордон вісім громадян Південно-Східної Азії та Африки та відповідно затримати переправників і притягнути їх до відповідальності.

 Як слідує із журналу обліку телефонних переговорів з прикордонними представниками суміжних країн інв. № 1005 від 03.02.2010 року - о 07.35 год. Угорська Сторона повідомила про те, що 11.02.2010 року близько 03.50 год. в лісовому масиві на околиці населеного пункту с. Берегдаровц ними було затримано 8 осіб без документів.

Згідно протоколу спільної прикордонно-представницької зустрічі від 12 лютого 2010 року підтверджується факт незаконного перетину державного кордону України в районі 219-220 прикордонного знаків, який здійснили 8-м осіб (1 громадянин Афганістану, 2 громадянина Пакистану, 2 громадянина В’єтнаму, 3 громадянина Нігерії), які були затримані 11 лютого 2010 року о 02 год. 50 хв. (угорського часу) ними на території Угорщини в районі с. Берегдаровц в лісовому масиві.  

 Крім цього із дослідженого в суді протоколу прийому-передачі осіб від 11.02.2010 року  вбачається, що 2-х громадян В’єтнаму  та 2-х громадян Нігерії представники Поліції Угорської Республіки передали представникам ДПС України. Інші 4-ри незаконні мігранти попросили притулку у республіці Угорщині.  

Відповідно до наказу № 17-ос від 02 лютого 2010 року - старшого лейтенанта ОСОБА_4 призначено на посаду начальника прикордонного поста «В.Бійгань» ВПС «Косино» Мукачівського прикордонного загону ІІ категорії (тип Б).

Протоколом огляду місця події від 11.02.2010 року  підтверджується наявність слідів, які тягнуться від околиці с.Бійгань від автомобільної дороги по лісовому масиву до загороджувальнго паркану в районі 219 прикордонного знаку. В даному загороджувальному паркані виявлено замаскований пролаз, створений шляхом розтягнення ниток колючого дроту. Відразу ж від загороджувального паркану на сніговому покриві містяться нечіткі сліди за напрямком руху з території України на територію Угорської Республіки.

Оскільки ст. л-нт ОСОБА_4, будучи військовою службовою особою – начальником прикордонного поста «В. Бійгань» ВПС «Косино» Мукачівського прикордонного загону та особою, яка безпосередньо відповідала за охорону державного кордону в районі 216-236 прикордонних знаків, в порушення вимог вищевикладених нормативних документів, маючи реальну можливість виконувати свої службові обов’язки належним чином, всупереч інтересів служби, після доповіді наряду 11 лютого 2010 року о 01.30 год. «Прикордонний патруль» про виявлення слідів людей, які вели в сторону державного кордону, рішення щодо перевірки виявлених слідів та їх належності не прийняв, начальнику відділу прикордонної служби «Косино», про виявлені сліди та можливі ознаки порушення державного кордону негайно не доповів, інформацію в робочому зошиті оперативного чергового не облікував, а прикордонний наряд з місця несення служби  повернув на прикордонний пост «В. Бійгань», що унеможливило представникам державної прикордонної служби України самостійно або спільно з Угорською Стороною запобігти 2-м невстановленим особам безперешкодно та незаконно переправити через державний кордон 8 громадян Південно-Східної Азії та Африки, а також затримати вищевказаних переправників, чим було створено підвищену небезпеку охоронюваним держави інтересам у вигляді істотної шкоди – грубого порушення встановленого порядку несення військової служби щодо охорони державного кордону, підриву авторитету Державної прикордонної служби України в очах прикордонної служби суміжної держави, зриві виконання зміною прикордонних нарядів безпосередньо покладених на неї обов’язків, чим вчинив бездіяльність військової влади – умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов’язками повинна була виконати, що заподіяло  істотну шкоду, суд ці дії підсудного кваліфікує за ст. 426 ч. 1 КК України.

При обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд враховує визнання вини та щире каяття ОСОБА_4 у вчиненому, що по місцю проходження військової служби він характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується уперше, раніше ні у чому вартому осуду помічений не був, а також те, що даний злочин він скоїв через недостатній досвід роботи, оскільки на час скоєння злочину перебував на займаній посаді лише один тиждень.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин, особу підсудного, мотиви та ступінь тяжкості вчинених ним дій та зокрема те, що скоєний ним злочин пов”язаний із проходженням військової служби, від його дій тяжких наслідків не нестало, суд вважає за доцільне не призначати йому покарання у виді службового обмеження чи позбавлення волі, передбачені санкцією ч. 1 ст. 426 КК України, а призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

                                                             З А С У Д И В :  

  ОСОБА_4   визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого   ч. 1 ст. 426 КК України  , на підставі якої призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі   120    (ста двадцяти)  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить   2040 (дві тисячі сорок) грн.    00 коп.  

Запобіжний захід відносно   ОСОБА_4   – підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу залишити без зміни.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону  через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його проголошення.

  З оригіналом звірено.  

  Головуючий у справі  

підполковник юстиції                                                                      В.В. Дацків