Справа № 22ц-2689/2008р.     Головуючий  в 1     інстанції:

Бойко М. Є. Категорія    20

Доповідач: Кузнецова  О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2008 року грудня місяця 18 Дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області  в  складі:

головуючого      Коровайко О.І.

суддів     Закарян К.Г.

Кузнєцової О.А.

при  секретарі  Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3,  ОСОБА_4 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3,  ОСОБА_4 до ОСОБА_5,  Житлово-будівельного кооперативу «Світанок» м.  Нова Каховка,  треті особи - Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Новокаховської міської ради Херсонської області,  приватний нотаріус в м.  Нова Каховка - Олійник Ірина Ігорівна про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним,

встановила:

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року у позові ОСОБА_3,  ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення,  яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі,  зазначаючи,  що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального права.

Письмові заперечення в суд апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача,  перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги,  колегія суддів вважає,  що скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено,  що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_3  на праві особистої власності.

31 січня 2006 року позивачка продала квартиру за 50500 грн. ОСОБА_5,   а  згідно  із  власноручно  підписаною  нею  заявою

15.02.2006 року повністю отримала кошти за неї у відповідності із обумовленими договором купівлі-продажу умовами.

Вищезазначений договір нотаріально посвідчений та зареєстрований у Каховському державному бюро технічної інвентаризації 17.02.2006 року.

24.03.2006 року позивачкою придбано будинок в смт.  Дніпряни Новокаховської міськради. В ході судового розгляду вона не заперечувала,  що сама вибирала саме це,  жиле приміщення,  а розрахунок за нього був проведений грощима,  отриманими від відповідачки за купівлю-продаж спірної квартири.

З матеріалів справи вбачається,  що на момент укладання угоди 31.01.2006 року в квартирі була зареєстрована позивачка з трьома своїми дітьми,  один з яких - ОСОБА_4 на той момент ще не досяг повноліття.

Згідно ч. 1  ст.  215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог,  які встановлені ч. 1-3, 5, 6  ст.  203 ЦК України.

Відповідно до ч. 6  ст.  203 ЦК України правочин,  що вчинюється батьками (усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх,  неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Згідно ч.3  ст.  17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи,  які їх замінюють,  не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори,  які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації,  відмовлятися від належних дитині майнових прав,  здійснювати розподіл,  обмін,  відчуження житла,  зобов'язуватися від імені дитини порукою,  видавати письмові зобов'язання.

У відповідності із  ст.  12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна,  право власності на яке або право користування яким мають діти,  потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Суд першої інстанції дав належну оцінку стосовно відсутності згоди органу опіки та піклування Новокаховського виконкому на відчуження ОСОБА_3  спірної квартири та правильно встановив,  що вказаний факт виник по вині самої позивачки,  яка навмисно надала при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу . довідку про склад сім'ї з відсутніми у ній відомостями щодо реєстрації у квартирі неповнолітньої дитини.

Врахувавши зазначені обставини,  суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку,  що оспорюваний договір купівлі-продажу не ущемляє інтереси неповнолітнього ОСОБА_4 на час його укладання,  оскільки останній не був власником проданої квартири,  користувався нею до липня 2006 року,  а після зняття з реєстрації у ній одразу ж зареєструвався у купленому матір'ю жилому будинку та постійно в ньому проживає,  спірний договір не мав для ОСОБА_4 будь-яких негативних наслідків,  що істотно вплинули б на його інтереси або суперечили їм чи порушили його права,  будь-яких інших

доказів на підтвердження недійсності договору з підстав,  передбачених ч. 6  ст.  203 позивачами суду не надано,  а судом такі докази та обставини не встановлені.

Як вбачається зі змісту позовної заяви,  в обґрунтування вимог визнання угоди недійсною позивачі також послались на введення ОСОБА_3  при відчуженні квартири в оману,  крім того,  позивачі стверджували,  що ОСОБА_3  вчинила спірний правочин,  коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про безпідставність заявлених вимог,  оскільки суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав,  передбачених  ст.  225,  230 ЦК України для визнання угоди недійсною. Крім того,  у судовому засіданні позивачі пояснили,  що пов'язують порушення своїх прав не з наявністю у ОСОБА_3  такого стану,  а з тим,  що в момент посвідчення договору вона не усвідомлювала можливе порушення прав неповнолітнього.

Суд першої інстанції дав належну оцінку доводам позивачів відносно невиконання договору відповідачкою,  які не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні,  та правомірно зазначив,  що оплата вартості придбаної квартири не в повному обсязі не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами доказів та нормам матеріального права,  які регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів до уваги не приймаються як такі,  що не підтверджені належними доказами,  не містять посилання на нові факти чи засоби доказування,  не спростовують мотивованих висновків суду,  а тому підлягають відхиленню.

Порушень норм матеріального чи процесуального права,  що могли б слугувати підставою для скасування чи зміни рішення суду не встановлено.

Керуючись  ст.  ст.  303,  307,  308,  314 ЦПК України колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3,  ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 17 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців,