Справа № 22-8546 Головуючий у інстанції Літвіна Н.М.
2008 року Доповідач Коротун В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 р. листопада "10" дня Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі: Головуючого Коротуна В.М., суддів Білич І.М., Котули Л.Г. при секретарі Тороп Л.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 13 серпня 2008 року по справі
за позовом ЗАТ "Люботинський завод "Продтовари", ОСОБА_3, ОСОБА_4
до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_2,
3-тя особа: Державне підприємство "Український інститут промислової власності
про визнання частково недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів та послуг.
Заслухавши доповідь судді Коротуна В.М., пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, Колегія суддів
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2008 року позивачі ЗАТ „Люботинський завод „Продтовари", ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідачів Державного департаменту інтелектуальної власності, Міністерства освіти і науки України, ОСОБА_2 про визнання частково недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів та послуг, посилаючись на те, що наявність свідоцтва України НОМЕР_1 перешкоджає їм здійснювати права, що випливають зі свідоцтв України №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 на знак для товарів і послуг, а також з ліцензійних договорів № 20/11/2007 від 20.11.2007 року та № 20/11/2007/01 від 20 листопада 2007 року на використання вказаних знаків для товарів і послуг.
Також позивачі просили зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності МОН України внести відповідні відомості до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним вказаного свідоцтва та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність".
Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 13 серпня 2008 року позов ЗАТ „Люботинський завод „Продтовари", ОСОБА_3, ОСОБА_4 було задоволено, визнано недійсними свідоцтво України НОМЕР_1 від 26.11.2007 року на знак для товарів і послуг стосовно всіх товарів 33 класу МКТП, наведених у свідоцтві. Зобов'язано Державний департамент інтелектуальної власності МОН України внести зміни до Держаного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 від 26.11.2007 року на знак для товарів і послуг відносно всіх товарів 33 класу МКТП, наведених у свідоцтві та зобов'язано вищевказаний департамент здійснити публікацію в офіційному бюлетені „Промислова власність" про визнання недійсним свідоцтва України НОМЕР_1 від 26.11.2007 року на знак для товарів і послуг відносно всіх товарів 33 класу МКТП, наведених у свідоцтві.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції при постановлені рішення неповно з'ясував всі суттєві обставини справи, дав невірну оцінку зібраним доказам, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого постановив незаконне та необгрунтоване рішення.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 є власником знака „Въедро Водки, зображення" за свідоцтвом України НОМЕР_1 від 26.11.2007, виданим відповідачем Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України щодо товарів 33 та послуг 35 класів Міжнародної Класифікації товарів і послуг (МКТП) за результатами розгляду заявки від 26.022007 року.
Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власниками знака „Відро" за свідоцтвом України № НОМЕР_2 від 25 липня 2007 року, виданим щодо товарів 33 класу МКТП за заявкою від 21.03.2006 року та знака „Ведро" за свідоцтвом України № НОМЕР_3 від 25 липня 2007 року, виданим Державним Департаментом інтелектуальної власності МОН України щодо товарів 33 класу МКТП за заявкою від 21 березня 2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що знаки для товарів і послуг, які зареєстровані на ім'я позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 мають більш ранню дату подання заявок, ніж знак для товарів і послуг за свідоцтвом НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2
Також встановлено, що 20 листопада 2007 року позивач ЗАТ „Люботинський завод „Продтовари" уклало з позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ліцензійні договори № 20/11/2007 та № 20/11/2007/01 на використання вказаних знаків для товарів і послуг.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимоги позивачів є обгрунтованими та законними, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Вказані висновки суду ґрунтуються на матеріалах справи, наданих доказах, яким суд дав належну правову оцінку, відповідають вимогам закону.
Так, оскільки по справі необхідно було застосування спеціальних знань, то по даній справі було призначено судова експертиза у сфері інтелектуальної власності.
Згідно висновку № 22/8 вищевказаної експертизи словесне позначення „Въедро Водки", що охороняється свідоцтвом України НОМЕР_1, і позначення "Ведро", що охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_3, є схожим настільки, що їх можна сплутати щодо товару класу 33 МКТП - горілка (рос.водка).
Словесне позначення „Въедро Водки", що охороняється за свідоцтвом НОМЕР_1, і позначення „Відро", що охороняється за свідоцтвом № НОМЕР_2, є схожим настільки, що їх можна сплутати щодо товарів класу 33 МКТП.
Позначення , "Вьедро Водки", що охороняється за свідоцтвом НОМЕР_1, є таким, що може ввести в оману щодо товарів класу 33 МКТП.
Суд першої інстанції, з врахуванням того, що питання, досліджені у висновку, стосуються обставин, встановлення яких відноситься до предмету доказування по даній цивільній справі, вірно оцінив висновок № 22/8 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності в якості належного та допустимого доказу по справі.
Так, правильність вищевказаного висновку підтвердив допитана в якості експерта в судовому засіданні ОСОБА_5
Крім цього, обставини, встановлені судом першої інстанції, підтверджуються також висновком спеціаліста з дослідження об'єктів інтелектуальної власності від 10 грудня 2007 року, у якому спеціаліст також встановив, що знак для товарів і послуг , Зъедро Водки" за свідоцтвом України НОМЕР_1 та знаки для товарів і послуг „Відро", „Ведро" за свідоцтвами України №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, схожі настільки, що їх можна сплутати.
З огляду на вказане, суд першої інстанції вірно встановив, що стосовно товарів 33 класу МКТП горілка знак для товарів і послуг за свідоцтвом України НОМЕР_1 є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаками для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ НОМЕР_2 та НОМЕР_3, заявленими на реєстрацію раніше.
Також суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що при використанні позначення „Въедро Водки" за свідоцтвом НОМЕР_1 для всіх товарів 33 класу МКТП, крім товару горілка, не виключено небезпеку введення споживачів в оману щодо товару, маркованого вказаним позначенням.
Згідно п.п. „а" п.1 ст.19 Закону України „Про охорону прав на знаки
для товарів і послуг", свідоцтво може бути визнано недійсним повністю або
частково в разі невідповідності знака умовам надання правової охорони.
Таким чином, на свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг поширюються підстави для визнання свідоцтва недійсним, передбачені п.п."а" п.1 ст.19 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Судом першої інстанції вірно встановлено, що наявність у ОСОБА_2 свідоцтва України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг перешкоджає позивачам здійснювати права, що випливають зі свідоцтв України №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3 на знаки для товарів і послуг, заявки на які мають більш ранню дату подання.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що свідоцтво України НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг , Зъедро Водки", зареєстроване на ім'я ОСОБА_2, не відповідає умовам надання правової охорони, а тому підлягає визнанню недійсним повністю на підставі п.1 ст.19 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, Колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити. Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13 серпня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена на протязі 2 (двох) місяців до Верховного суду України в касаційному порядку з моменту проголошення через суд касаційної інстанції.