ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 р. Справа № 2-а-229/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Федорченко Р.О. - представник за довіреністю
відповідача : не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
про: стягнення заборгованості перед бюджетом
ВСТАНОВИВ :
В січні 2010 року Державна податкова інспекція у м. Вінниці (далі – ДПІ у м. Вінниці) звернулась в суд з позовом до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (далі – СПД ОСОБА_2.) про стягнення з останнього на користь бюджету податкового боргу в загальній сумі 844125 грн. 23 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що заявлена до стягнення сума заборгованості виникла у зв’язку з несплатою у встановлений законодавством строк узгоджених сум податкових зобов’язань по податку на додану вартість в сумі 552907 грн. 50 коп., з яких основний платіж - 368693 грн. 00 коп., штрафна санкція - 184346 грн. 50 коп. та податку з доходів фізичних осіб в сумі 291217 грн. 73 коп.
Вказана сума податкового боргу виникла в результаті проведеної ДПІ у м. Вінниці планової виїзної документальної перевірки СПД ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.
В добровільному порядку вказана сума не сплачена.
Посилаючись на те, що несплата платежів тягне за собою ненадходження коштів до відповідного бюджету та порушує інтереси держави у системі оподаткування, а також враховуючи те, що податкові повідомлення-рішення в установленому порядку не оскаржені, просили стягнути з СПД ОСОБА_2 844125 грн. 23 коп. податкового боргу.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судовому засіданні представник ДПІ у м. Вінниці – головний державний податковий інспектор юридичного управління ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву з нормативно - документальним обґрунтуванням суду не надав, в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив.
З метою повідомлення відповідача про час та місце слухання справи та реалізації ним своїх прав, суд неодноразово відкладав розгляд справи та вживав заходи для забезпечення його явки в судове засідання, зокрема шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження та повістки про виклик у суд рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною в свідоцтві про державну реєстрацію відповідача (а.с. 5), а також на іншу адресу встановлену внаслідок додаткового звернення ДПІ у м. Вінниці до Адресно – довідкового сектору ВГІРФО УМВС України в Вінницькій області (а.с. 19).
Поряд з цим, суд з метою забезпечення розгляду адміністративної справи, керуючись ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України звертався листом від 04.03.2010 №2-а-229/10/0270 до редакції газети "Вінниччина" (а.с.25) та здійснив виклик відповідача через вказаний друкований засіб масової інформації за останнім відомим місцем його проживання, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з оголошення надрукованого в газеті "Вінниччина" від 12.03.2010 року (а.с. 26).
Натомість, відповідач в судове засідання так і не з’явився та не вказав причини свого неприбуття. Ці дії свідчать про небажання відповідача приймати участь в судовому розгляді справи і направлені на затягування розгляду справи.
Відповідно до ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суд, враховуючи вищевикладене, вважає, що вжив достатні заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю або участю повноважного представника відповідача, для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. Подані в справу докази є достатніми для вирішення спору у відсутності відповідача за наявними в справі матеріалами. Тому суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору у відсутність відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до наданих доказів судом встановлено, що суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_2, 27.07.1999 року зареєстрований Реєстраційною Палатою Вінницької міської ради, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за №0030549 та взятий на податковий облік ДПІ у м. Вінниці з 03.08.1999 року.
Судом також встановлено, що протягом періоду з 23.07.2009 року по 30.07.2009 року податковим органом проводилась планова виїзна документальна перевірка СПД ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №1980/17 від 30.07.2009 року.
На підставі вищевказаного акта перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0019901721/0 від 31 липня 2009 року, яким відповідачу визначено до сплати зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб 291217 грн. 73 коп. основного платежу. Окрім того, донараховано податок на додану вартість в сумі 368693 грн. 00 коп. за основним платежем та застосовано фінансову санкцію у розмірі 184346 грн. 50 коп.
Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач отримав 31.07.2009 р., про що свідчить його підпис на корінці податкового повідомлення – рішення (а.с.7). Податкове повідомлення - рішення не було оскаржене відповідачем у визначеному законом порядку.
На підставі поданих позивачем доказів, а саме: акту планової виїзної документальної перевірки СПД – фізичної особи ОСОБА_2 від 30.07.2009 №1980/17 (а.с. 6), розрахунку суми заборгованості по платежах до бюджету СПД ОСОБА_2 станом на 20.01.2010 року (а.с.4), з зазначеного вище податкового рішення у відповідача існує заборгованість по сплаті податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб у розмірі 844125 грн. 23 коп.
Крім того, судом встановлено, що позивачем було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу за № 1/2086 від 14.08.2009 року та другу податкову вимогу за №2/2802 від 03.11.2009 року (а.с.8,9). Вказані податкові вимоги залишились без виконання. Заходи, спрямовані на погашення податкової заборгованості, не призвели до добровільного погашення недоїмки відповідачем.
Таким чином, на підставі поданих позивачем доказів судом встановлено, що загальна сума непогашеної заборгованості відповідача по сплаті податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб на момент винесення судового рішення становить 844125 грн. 23 коп.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих доказів суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Згідно положень ч. 1 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" податок з доходів фізичних осіб та податок на додану вартість включені до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування" передбачено, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
Пунктом 10.2 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платники податку на додану вартість відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" відповідач є платником вказаного податку.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів під час застосування стягнення є Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Нормами ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені нормативно-правовими актами, а податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов’язання, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим в день отримання платником податків податкового повідомлення.
У разі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Стаття 16 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачає, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні згідно з нормами цього Закону.
Відповідно до ст. 67 Конституції України, а також норм Закону України "Про систему оподаткування", платники податків зобов’язані в повній мірі та в установлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України а також місцевих бюджетів.
Відповідно до положень п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Суд враховує, що заявлена за позовом сума відповідачем не оспорюється. Станом на час розгляду справи доказів про погашення податкового боргу відповідач суду не надав.
В силу ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
З урахуванням вищенаведених у справі обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи та доказами наявними в ній, відповідачем не надано доказів в спростування заявлених позовних вимог, а відтак вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов Державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити повністю.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент. ном. НОМЕР_1, р/р №НОМЕР_2, №НОМЕР_3 філія ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689) на користь Державної податкової інспекції у м. Вінниці (21027, вул. 30-річчя Перемоги, 21 код 13344037, р/р 31113029700002 Банк ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, КБК 14010100 по податку на додану вартість, р/р №33210801700002 КБК 11010200 по податку з доходів фізичних осіб)) податковий борг в сумі 844125 грн. 23 коп. (вісімсот сорок чотири тисячі сто двадцять п`ять гривень, двадцять три копійки).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 26.03.10
Суддя /підпис/ Чернюк Алла Юріївна
Копія вірна
Суддя:
Секретар: