Справа № 1-512/10р.

В И Р О К  

  І М Е Н Е М        У К  Р А Ї Н И

       15 квітня 2010 року                     Солом’янський районний суд  м. Києва

                           у складі:  головуючого - судді                  -  Губко А.О.        

                                           при секретарі                              -  Якимовій Ю.Б.

                                           з участю прокурора                   -  Дяченко О.О.

      розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в місті Києві кримінальну справу  за обвинуваченням

                        ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Києва, українка, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не заміжня, офіційно не працююча, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживаюча за адресою: АДРЕСА_2; раніше судима: 26.03.2009 року  Голосіївським  районним  судом  м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України строком на 2 роки обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 2 роки

  у  вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України , -

В С Т А Н О В И В:

       ОСОБА_1, будучи раніше судимою, 26.03.2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України, вироком Голосіївського районного суду м. Києва до двох років обмеження волі з іспитовим строком на два роки, в період іспитового строку знову вчинила злочин.

       Так, 02 жовтня 2009 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля ринку „Севастопольський", який розташований на Севастопольській площі в м. Києві, звернула увагу на раніше незнайому гр. ОСОБА_2, у якої с кишені куртки було видно мобільний телефон і вирішила його таємно викрасти.

        Реалізуючи злочинний намір, ОСОБА_1 підійшла до гр. ОСОБА_2 і впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала мобільний телефон марки «Самсунг 85200» ІМЕІ: НОМЕР_1 в корпусі червоного кольору, який належить гр. ОСОБА_2 вартістю 1770 гривень, сім - карта мобільного оператора «Київстар» вартістю 200 гривень, на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 30 гривень, завдавши останній матеріальної шкоди на загальну суму 2000 гривень.

        Після цього, ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла і розпорядилась викраденим майном на власний розсуд.

         Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 визнала повністю свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України, не оспорює кваліфікацію своїх дій за вказаною статтею і підтвердила, що 02 жовтня 2009 року приблизно о 14 годині 00 хвилин, вона, знаходячись біля ринку „Севастопольський", який розташований на Севастопольській площі в м. Києві, помітивши в кишені куртки раніше невідомої ОСОБА_2 мобільний телефон, таємно викрала його. У скоєному щиро кається.

На підставі ст. 299 ч. 3 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорювалися, обмежився допитом підсудної та дослідив документи, які характеризують підсудну як особу.

  З урахуванням зібраних доказів, суд вважає підсудну ОСОБА_1 винною, оскільки вона своїми умисними діями, таємно викрала чуже майно, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні підсудній ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненим нею злочину, її особу, раніше судиму, ніде не працює і не зайнята суспільно-корисною працею, за час перебування в СІЗО зарекомендувала себе посередньо (а. с. 90), приймає до уваги ту обставину, що вчинений нею злочин віднесений на підставі ст. 12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості, відшкодування  підсудною потерпілій завданих збитків, відношення підсудної до скоєного злочину, щире каяття, вважає, що її виправлення та перевиховання неможливе без ізоляції від суспільства, і вона заслуговує міру покарання у вигляді позбавлення волі.      

        Оскільки ОСОБА_1 не повністю відбуте покарання за вироком Голосіївського районного суду  м. Києва  від 26.03.2009 року і нею знову вчинено злочин, суд,  на підставі ст. 71 КК України, вважає за необхідне до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком.  

            Обставиною, що пом’якшує покарання підсудній в силу ст. 66 КК України, суд визнає її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відшкодування потерпілій завданих збитків.

 Обставиною, що обтяжує покарання підсудній в силу ст. 67 КК України, судом визнається рецидив злочину.

        Речові докази: телефон „Самсунг S 5200” в корпусі чорно – червоного кольору ІМЕІ : НОМЕР_1, які передані під охоронну розписку потерпілій ОСОБА_2, суд вважає необхідним залишити у потерпілої (а. с. 22).  

           Цивільний позов по справі не заявлений.

           Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

            Визнати винною ОСОБА_1 за ст. ч. 1 ст. 185 КК України і призначити їй покарання – 1 (один) рік позбавлення волі.

          На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком,  частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 26.03.2009 року і остаточно призначити ОСОБА_1  покарання – 1 /один/ рік  6 (шість) місяців позбавлення волі .

          Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.

           Речовий доказ: телефон „Самсунг S 5200” в корпусі чорно – червоного кольору ІМЕІ : НОМЕР_1, які передані під охоронну розписку потерпілій ОСОБА_2, суд вважає необхідним залишити у користуванні потерпілої. (а. с. 22).  

          Вирок  може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський  районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту проголошення, а засудженою в той же строк з моменту отримання нею його копії.  

  Суддя: