Справа № 1-521/10

В И Р О К

  І М Е Н Е М           У К Р А Ї Н И

         15 квітня 2010 року                 Солом’янський районний суд м. Києва

         у складі: головуючого - судді                         Губко А.О.

                        при секретарі                                     Якимовій Ю.Б.

                        за  участю прокурора                        Білошицького М.В.    

       розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням  

                              ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, дітей немає, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України

  у  вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

          ОСОБА_2, 02.12.2009 року приблизно о 16 год. 00 хв., знаходячись на території КМКЛ №6, в приміщенні поліклініки №1, що по пр. Комарова, 3 в м Києві, вирішив таємно викрасти чуже майно.

          Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, перебуваючи на другому поверсі вищевказаної поліклініки, побачивши в кишені куртки, яка належала ОСОБА_3, що лежала на лавочці біля ренгенкабінету, мобільний телефон, вирішив таємно викрасти його.

          Впевнившясь, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2, з корисливих спонукань, непомітно витягнув з кишені вказаної куртки мобільний телефон марки «Samsung S black», вартістю 450 грн. з cім-карткою мобільного оператора «МТС», яка матеріальної цінності для потерпілого не представляє, без грошей на рахунку.

            І, утримуючи  викрадене майно при coбi, з місця скоєння  злочину зник, розпорядившись викраденим на свій розсуд, спричинивши останньому матеріальний збиток на загальну суму 450 грн.

           Крім цього, 02.12.2009 року приблизно о 17 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні магазину „Квіти зі всього світу», що по пр.                     Комарова, 40 в м. Києві та побачивши на столі мобільний телефон, який належав ОСОБА_4, вирішив скоїти таємну крадужку вказаного телефону.

           Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2,  впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав зі столу мобільний телефон марки «Nokia5320», вартістю 1700 грн. з ciм - карткою мобільного оператора „Київстар”,  вартістю 25 грн, на рахунку якої було 15 грн.

        Після чого, утримуючи викрадене майно при собі, він  з місця скоєння злочину зник, розрорядившись викраденим на свій розсуд, спричинивш потерпілій  матеріальний збиток на загальну суму 1735 грн.

        Д опитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав повністю свою вину  у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 та ч. 2 ст. 185 КК України, і не оспорюючи кваліфікацію своїх дій за вказаними статтями суду показав, що 02.12.2009 року приблизно о 16 год., знаходячись на території КМКЛ № 6, в приміщенні поліклініки №1, по пр. Комарова, 3 в м Києві і, побачивши на лавочці куртку незнайого чоловіка, з кишені якої виглядав мобільний телефон, незамітно витягнув його і з місця скоєння злочину втік. А також, того  ж дня, біля 17 год., він скоїв таємну крадіжку мобільного телефону «Nokia 5320» в приміщенні магазину „Квіти зі всього світу», що по пр. Комарова, 40 в м. Києві, який належав, як встановлено,  ОСОБА_4  У вчиненому підсудний щиро кається.

         На підставі ч. 3 ст. 299 КПК України суд при дослідженні доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким із учасників процесу не оспорюються, обмежився допитом підсудного та дослідив документи, які характеризують його як особу.  

З урахуванням зібраних доказів, суд вважає підсудного ОСОБА_1 винним в тому, що він своїми навмисними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, скоїв злочини, передбачені ч.1 ст.185 та ч.2 ст.185 КК України.

Призначаючи підсудному ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, його особу, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, позитивну  характеристику з місця проживання (а.с. 90), відношення підсудного до скоєних ним злочинів, які на підставі ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, конкретні обставини при вчиненні підсудним протягом нетривалого часу кількох крадіжок, його відношення до скоєного, щире каяття, його молодий вік, яякий ніде не працює та не зайнятий суспільно-корисною працею, не відшкодовану потерпілим спричинену шкоду і приходить до висновку про призначення йому покарання у виді позбавлення волі,

        Разом з тим, враховуючи  відношення підсудного до скоєного злочину, щире каяття, його молодий вік та конкретні обставини скоєного ним, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання в місцях позбавлення волі, звільнивши його на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, якщо він в період встановленого судом  іспитового строку не скоїть новий злочин та виконає  відповідно до  ст. 76 КК України покладені на нього судом обов’язки.

Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного в силу ст.66 КК України, суд визнає його щире каяття.

Обставин, що обтяжуюють покарання підсудного в силу ст.67 КК України, судом не встановлено.  

       Речові докази: сім-карту мобільного оператора „Київстар”, яка зберігається в камері схову речових доказів Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві, суд вважає необхідним повернути підсудному.

                  (а. с. 30)  

         Щодо цивільних вимог заявлених на досудовому слідстві потерпілими  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, то їх заяви на досудовому слідстві (а.с. 20, 27) не можуть вважатися цивільними позовами, оскільки в них потерпілі  просили визнати їх тільки цивільними позивачами, а самі цивільні  позови в матеріалах справи відсутні.

         А тому з урахуванням вищевикладеного та відсутністю цивільних позовів, суд вважає, що потерпілі не позбавлені права в подальшому на підставі ст.28 КПК України звернутися  з цими ж позовами в порядку цивільного провадження.

    Речовий доказ: сім-карту мобільного оператора „Київстар”, яка належить гр. ОСОБА_5 і зберігається в камері схову речових доказів Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві, суд вважає необхідним залишити у підсудного. (а. с. 30)

       Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

         Визнати винним  ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 182 КК України і призначити йому  покарання:

     -  за ст. 185 ч. 1 КК України –  1 (один) рік позбавлення волі;

     -  за ст. 185 ч. 2 КК України –   2 (два) роки позбавлення волі.

        На підставі ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання – 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання  з випробуванням строком на  3 (три) роки.      

           На підставі  ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язки:  не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.      

           Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не змінювати, залишити – підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

     Речовий доказ: сім – карту мобільного оператора „Київстар”, яка належить гр. ОСОБА_5, яка зберігається в камері схову речових доказів Солом’янського РУГУ МВС України в м. Києві, суд вважає необхідним залишити у підсудного (а. с. 30).  

         Цивільні позови по справі не заявлені.      

         Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через  Солом’янський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

            Суддя: