Справа № 2 - 209/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сербіної Н.Г.

при секретар: Карпенко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільної часткової власності ( квартири) та стягнення грошової компенсації,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно договору дарування від 02.08.2006 року він є власником 1/6 частини квартири АДРЕСА_1. Власником 5/6 частини квартири АДРЕСА_1 є відповідач.

Вищевказана квартира складається з двох жилих кімнат жилою площею 30.90 кв. м., загальною площею 46.80 кв. м.

Виходячи із загальної та жилої площі квартири, належна позивачу 1/6 частка квартири складає 7.80 кв. м. загальної площі та 5.15 жилої площі.

Фактично виділити у користування позивачу в натурі цієї частки квартири є технічно неможливим, оскільки в квартирі відсутні жилі кімнати навіть приблизно такої площі. Крім того, вселитися у квартиру позивач також не може, оскільки відповідач не надає йому від неї ключі, а також тримає у ній квартирантів. Навіть при вселенні позивача в спірну квартиру у судовому порядку між сторонами виникали б спори з приводу користування житловою площею, враховуючи те, що частка позивача незначна.

Вважає єдиним виходом із ситуації, що склалася є виділ його частки квартири шляхом виплати відповідачем на його користь матеріальної компенсації вартості цієї частки.

Середню вартість належної йому 1/6 частини загальної площі квартири визначає в сумі 86814 грн., враховуючи, що згідно довідки Київського Центру нерухомості № 54 від 10.08.2006 року середня ціна одного квадратного метра загальної площі 2- кімнатних квартир ( в цегляному, 9-ти поверховому будинку) в м. Києві вул.   Набережно-Хрещатицька, за першу декаду серпня 2006 року складає приблизно 2100-2200 у.о., що еквівалентно 10630-11130 грн.

Просить визнати за відповідачем право власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію за належну позивачу 1/6 частину квартири в сумі 86814 грн., припинивши його право власності на неї.

Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 898 грн. 14 коп.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з тих же підстав, просив позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він не згоден на виплату компенсації за 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 позивачу. Пояснив, що позивач в спірній квартирі не проживає, забезпечений житловою площею і він не заперечує щоб позивач постійно вважався співвласником квартири та за свою частину сплачував комунальні послуги у вигляді сплати за тепло.

В задоволенні позову просив відмовити.

Заслухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивачу на праві приватної власності належить 1/6 частини квартири АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 02.08.2006 року ( а. с. 8). Даний договір посвідчений у БТІ м. Києва, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 021918 від 08.08.2006 року за реєстровим номером 1657 (а. с. 9).

5/6 частина квартири АДРЕСА_1 належить відповідачу на праві приватної власності, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.06.2006 року (а. с. 21).

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб ( співвласників), належить їм на праві спільної власності ( спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності ї спільною частковою власністю.

Квартира АДРЕСА_1 складається з двох кімнат, загальною площею 46, 8 кв. м., житловою 30.9 кв. м.

Виходячи із загальної та жилої площі квартири, 1/6 частини позивача, яка належить йому на праві приватної власності складає: загальної площі 7.80 кв. м., жилої площі 5.15 кв. м.

Відповідно до ст.. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму ВСУ №7 від 04.10.1991 року ( з наступними змінами) «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок, - « при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, ... це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом ( квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями( квартирами, кімнатами) такого будинку.

При неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується грошова компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди- судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи.

Відповідно до ст.. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне користування і володіння майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї.

Позивач в своїй позовній заяві ставить питання про визнання за відповідачем права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 та стягнення з відповідача грошової компенсації за належну йому 1/6 частину вищезазначеної квартири, припинивши його право власності на квартиру.

Відповідач не погоджується з такими вимогами та не бажає набувати права власності на 1/6 частину спірної квартири та сплачувати позивачу компенсацію в розмірі 86814 грн., не ставить питання про припинення права позивача на частку у спільному майні.

Судом також встановлено, що між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру грошової компенсації за 1/6 частину спірної квартири. Позивач просить стягнути з відповідача грошову компенсацію в розмірі 86814 грн., при цьому не надавши належних доказів того, що на час розгляду справи саме ця сума є дійсною вартістю 1/6 частини спірної квартири.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного, ст. ст. 355, 356, 358, 364, 365 ЦК України, керуючись ст. ст. 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

РІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільної часткової власності ( квартири) та стягнення грошової компенсації - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.