Справа № 2 - 1868/2008 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2008 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Сербіної Н.Г.
при секретарі: Карпенко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 19.11.1999 року позивачем та відповідачами була приватизована квартира АДРЕСА_1, в рівних частках.
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19.11.1999 року він є власником 1/3 частини квартири, що становить 20, 483 кв. м загальної площі квартири у спільній частковій власності.
Спірна квартира має загальну площу 61, 45 кв. м., житлову площу 44, 7 кв. м та складається із трьох кімнат: розміром відповідно - 14, 6 кв.м., 14, 9 кв.м., 15, 2 кв.м.
Після приватизації квартири позивач та відповідачі користувались спірною квартирою за усною домовленістю, позивач займав та проживав у кімнаті 14, 6 кв.м. Ніяких суперечок щодо користування спільною частковою власністю на той час не було. Будь - якого обов»язкового договору між співвласниками про порядок користування та розпорядження спільним майном відповідно до їх часток немає.
Відповідачі перешкоджають йому користуватися та розпоряджатися своєю частиною квартири, він не має свого ліжка, не може залишити свої особисті речі в квартирі, оскільки відповідачка ОСОБА_4 народила двох дітей, які зайняли його кімнату розміром 14, 6 кв. м.
Внаслідок протиправних дій відповідачів, йому була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що у нього погіршилося здоров»я та душевний спокій, через постійні сварки із відповідачами у нього часто болить голова, серце, неспокійно спить вночі, не може спокійно проживати в квартирі. Моральну шкоду позивач оцінює у 5000 грн.
Просить встановити порядок користування жилим приміщенням, виділивши йому кімнату площею 14, 9 кв.м., а відповідачам виділити кімнати площею 14, 6 кв.м., та 15, 2 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.
Зобов»язати відповідачів не чинити перешкоди у здійсненні права користування, розпорядження своєю частиною квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з відповідачів на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн. пропорційно, витрати на правову допомогу та судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з тих же підстав, просили позов задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що ніхто і ніколи не перешкоджав позивачу користуватися квартирою АДРЕСА_1. Всі свої особисті речі, які знаходилися у квартирі позивач забрав за своєю ініціативою. Ніхто не позбавляв позивача права користуватися квартирою, позивач може жити у квартирі, так як одна кімната завжди порожня. Позивач ніколи не сплачував за комунальні послуги. Просила в задоволенні позову відмовити.
В судове засідання відповідачка ОСОБА_5 не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомила.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідачки ОСОБА_6.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 в рівних частках кожному, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 19.11.1999 року, виданого відділом приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації (а. с. 7),
В спірній квартирі зареєстровано п»ять осіб: позивач - ОСОБА_1, відповідачі - ОСОБА_4, ОСОБА_5 та діти ОСОБА_2 - ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Згідно технічного паспорта ( а. с. 8 - 9) квартира АДРЕСА_1 є трикімнатною квартирою, загальною площею 61, 45 кв.м, жилою площею 44, 7 кв.м. Одна з трьох кімнат є відокремленою, розміром 14, 6 кв.м, дві інші кімнати суміжні, відповідно розміром 14, 9 кв.м та 15, 2 кв.м.
На долю кожного з співвласників припадає 14, 9 кв.м. ( 44, 7: 3 = 14, 9 кв.м.) жилої площі.
Після приватизації квартири позивач користувався кімнатою, площею 14, 6 кв.м., але після одруження, з 2000 року не проживає в спірній квартирі. Як пояснила відповідачка ОСОБА_4, на теперішній час в кімнаті 14, 6 кв.м проживає її повнолітня донька, відповідачка по справі ОСОБА_5, а вона з дітьми займає кімнату 14, 9 кв.м. Кімнатою 15, 2 кв.м користуються спільно. Позивачу ніхто не перешкоджав в користуванні квартирою, він має ключі від квартири, в кожний момент може зайти до квартири та користуватись нею.
Як вбачається з пояснень сторін, між ними на сьогоднішній день не склався конкретний порядок користування квартирою, оскільки позивач фактично не проживає в квартирі.
Позивач, вважаючи найбільш зручним порядком користування квартирою, просить виділити йому в користування кімнату площею 14, 9 кв.м., оскільки вона відповідає його частці в спільній власності, а відповідачам просить виділити кімнати 14, 6 кв.м та 15, 2 кв.м..
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» з наступними змінами, якщо виділ частки будинку в натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом встановити порядок користування відособленими приміщеннями ( квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення ( кухня, коридор, тощо) можуть бути залишені в загальному користуванні учасників спільної часткової власності.
Як вбачається з технічного паспорта на квартиру ( а.с. 8-9) кімната 14, 9 кв.м не є відособленою кімнатою. Щоб потрапити до цієї кімнати, потрібно пройти через кімнату 15, 2 кв.м, яку позивач просить виділити в користування відповідачів.
Таким чином, в разі визначення порядку користування та виділення в користування позивачу кімнати 14, 9 кв.м будуть порушуватись права інших співвласників, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Що стосуються позовних вимог позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своєю частиною спірної квартири, відшкодування
моральної шкоди, то вони задоволенню також не підлягають, оскільки є необгрунтованими та недоведеними.
Так позивачем не було надано жодних доказів того, що відповідачі чинять йому перешкоди в здійсненні права власності і вчинили будь-які винні дії, в результаті яких позивачу завдано моральну шкоду. Тому позов в цій частині також не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідачів судові витрати.
На підставі викладеного, ст. 358, 391, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст.88, 209, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд
РІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення порядку користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійсненні права власності та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.