Справа № 22-ц-1061 Головуючий у І -й інстанції Бойко В.Б.
Категорія 39 Суддя- доповідач Дубровна В.В.
УХВАЛ А
іменем України
27 липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Попруги С.В.,
суддів - Дубровної В.В., Сибільової Л.О.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В. І.
та осіб, які беруть участь у справі - ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника Української академії банківської справи Національного банку України Пасюти М.І.розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від ЗО травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Української академії банківської справи Національного банку України , треті особи : ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання трудового договору укладеним, спонукання до підписання наказів про прийом та звільнення з роботи, спонукання до внесення запису до трудової книжки, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку а час затримки розрахунків при звільненні, відшкодування моральної шкоди, ,-
встановила:
Зазначеним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Української академії банківської справи Національного банку України на користь ОСОБА_1 1 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 200 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату правової допомоги адвоката.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду в частині відмови в задоволенні її позовних вимог, просить його скасувати в цій частині та постановити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.
При цьому вона вважає, що в зазначеній частині рішення суду є незаконним , необгрунтованим і судом порушені норми матеріального права.
Вислухавши суддю -доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали цивільної справи , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Судом першої інстанції було встановлено, що позивачка з 01.09.2003 року по 01.09.2005 року працювала на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1( а.с.5).
У 2005 році керівництвом УАБС розроблявся новий штатний розпис, згідно з процедурою, визначеною наказом НБУ від 08.10.2003 року № 209 «Про порядок підготовки і затвердження штатних розписів та змін» ( а.с. 28). Новим штатним розписом, що планувався до введення в дію з 01 вересня 2005 року, передбачалась посада лікаря - акушера -гінеколога 1-ї кваліфікаційної категорії.
Влітку 2005 року між ОСОБА_1 та посадовими особами УАБС ( проректором ОСОБА_3, начальником відділу кадрів ОСОБА_4, завідувачем пункту охорони здоров'я Гапченко В.В..) відбувалися переговори з приводу можливого працевлаштування позивачки на вищевказану посаду, що підтверджується показаннями сторін, третіх осіб, свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6., а також чисельними письмовими доказами по справі.
Наказом від 15.08.2005 року за НОМЕР_1 ректор УАБС Єпіфанов А.О. поклав виконання обов'яків ректора на третю особу - проректора Ярошенка С.П. ( а.с. 62).
25 серпня 2005 року позивачкою була написана заява на ім'я ректора УАБС , в якій вона просила прийняти її на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.2005 року, на умовах контракту, по переводу з СОЦАГР. На цій заяві, завідувач пункту охорони здоров'я ОСОБА_6 зробив відмітку про те, що вказане питання з ним погоджено, а третя особа Ярошенко С.П. поклав візу «До наказу» (а.с. 7).
В цей же день, 25 серпня 2005 року відповідач направив на ім'я головного лікаря СОЦАГР листа за НОМЕР_2 за підписом в.о. ректора Ярошенка С.П. з проханням про звільнення ОСОБА_1 з роботи по переводу для подальшої роботи в Українську академію банківської справи (а.с. 6).
01 вересня 2005 року, відповідно до наказу НОМЕР_2, ОСОБА_1 звільнилася з попереднього місця роботи - СОЦАГР по переводу згідно ст. 36 п. 5 КЗпП України (а.с. 5).
За новим місцем роботи контракт з нею ректором академії Єпіфановим А.О не підписувався , наказ про прийом на роботу не видавався , оскільки Національний Банк України не погодив новий штатний розклад , яким вводилась посада лікаря акушера-гінеколога, на яку мала бути прийнята на роботу за переводом позивачка.
Позивачка на роботу не виходила, чого й сама не спростовує.
Виходячи із наведеного , а також того, що зміни до штатного розпису академії до теперішнього часу не затверджувались у встановленому законодавством порядку, посада, на яку претендувала позивачка так і не була передбачена, а тому суд обгрунтовано відмовив у позовних вимогах ОСОБА_1 про визнання трудового договору укладеним, спонукання
до підписання наказів про прийом та звільнення з роботи, спонукання до внесення запису до трудової книжки, стягнення заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні.
Стягнення судом моральної шкоди не є підтвердженням обгрунтованості заявлених ОСОБА_1 позовних вимог , про що вона зазначає в апеляційній скарзі , а є компенсацією за заподіяну моральну шкоду , спричинену їй передчасними та незаконними діями відповідальних посадових осіб відповідача щодо працевлаштування.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, які грунтується на вірно встановлених обставинах справи і відповідних їм правовідносинах, а тому підстави для скасування чи зміни рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від ЗО травня 2006 року у даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.