№ 2-1263/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10 лютого 2010р. Малиновський райсуд м. Одеси

в складі: головуючого судді -              Савинської І.О.

при секретарі     -              Гриценко А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської Ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом, в якому просить суд визнати за нею право приватної власності на домоволодіння під АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку під літ.«А»; літньої кухні під літ.«Б»; навісів - «Г», «Д»; вбиральні «Е»; душа «Ж»; погріба «К»; огорожі № 1-№5,8,9, мостіння І, розташований на земельній ділянці, площею 332 кв.м, у порядку успадкування за законом, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем першої черги, прийняла спадкове майно батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка ОСОБА_3  позовні вимоги  визнала у повному обсязі.

Представник відповідача Одеської міської ради у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.  

Вислухавши пояснення  з’явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в позові необхідно відмовити.

Як встановлено у судовому засіданні,  згідно свідоцтва про народження V-УР № 0747148, виданого Іллічівським р/б ЗАГС м.Одеси 01.03.1963 р., актовий запис  № 441, позивачка народилась 16.02.1963 р. та її батьками є: батьком - ОСОБА_4, мати – ОСОБА_3

Батьки позивачки з 02.08.1961 р. перебували у зареєстрованому шлюбі.

З 19.04.1960 р.  ОСОБА_4 мешкав в будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу.

Зазначений договір не був посвідчений нотаріально та не був зареєстрований в КП «ОМБТІтРОН».

Крім нього в зазначеному будинку жили та були зареєстровані: з 1979 р. – дочка ОСОБА_1, з 2002 р. – внучка ОСОБА_5, з 2004 р. – внук ОСОБА_6  

За життя батько позивачки зробив реконструкцію спірного будинку, який став складатися з житлового будинку під літ. «А»; літньої кухні під літ. «Б»; навісів - «Г», «Д»; вбиральні «Е»; душа «Ж»; погріба «К»; огорожі № 1-№5,8,9, мостіння І, що розташовані на земельній ділянці за фактичним користування, площею  332 кв.м.

03.12.2008р. ОСОБА_4 помер, не заливши заповіту.  

Окрім позивачки спадкоємцем першої черги за законом є її мати ОСОБА_3, яка на спадщину не претендує.  

Після смерті ОСОБА_4 позивачка звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у  зв’язку  з  тим,  що  відсутні  правовстановлюючі  документи  на реконструйований будинок.

Згідно довідки   Одеської регіональної філії                        ДП «Центр Державного земельного Кадастру» Державного комітету України із земельних ресурсів від 20.11.2009р. № 06-02/10731, станом на 19.11.2009р. відсутня інформація щодо реєстрації прав на земельну ділянку за адресою: м.Одеса, 1-й Моторний, 18-а.

 Крім того, відповідно до довідки КП «ОМБТІтРОН» №115591.64 від 23.10.2009 р.  спірне домоволодіння не зареєстроване.  

Ст.1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ч.1 ст.1222 ЦК України передбачає, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.ч.І та 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом б місяців не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Ст.ст.10,60 ЦПК України передбачають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.З су.212 ЦК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.І, 2 ст.376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме маймо вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно до вимог п.2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків здійснюється приймальною комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення.

За вимогою п.5 вищевказаного Порядку, п. 2.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних і садових будинків в Одеській області, затвердженого розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 16.11.2005 р. № 618/А-2005, до складу приймальної комісії включаються представники забудовника, проектувальника, підрядника(при виконанні будівництва підрядним способом), місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, органу державного санітарно-епідеміологічного нагляду, державного пожежного нагляду, виконавчого органу місцевої ради, на території якої розташований закінчений будівництвом об'єкт.

Перелік виконавчої та іншої документації, що надається приймальній комісії при прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 24 грудня 2008 року № 637 (зареєстрований МЮ України від 20.01.2009 р. №39/16055)

Вищевказаний порядок встановлений з метою визначення можливості безпечної експлуатації будівлі забудовником та відсутності порушень будівельних норм і правил, охоронюваних законом прав та інтересів співвласників, прав суміжних землекористувачів.

Зважаючи на вимоги ст.19 Конституції України, суд не наділений повноваженнями і не вправі підмінювати судовим рішенням висновки вищевказаних державних органів.

Власником земельної ділянки,  на  якій знаходиться спірний будинок  є  Одеська міська  рада,  виключною компетенцією якої  є вирішення питань регулювання земельних відносин на території міста Одеси.

Згідно із п. "б" п. п.1, 3 ч. 1 ст. 31 та ч. 2 ст. 31 Закону України  "Про  місцеве  самоврядування  в  Україні",  до  відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо прийняття в  експлуатацію  закінчених  будівництвом  об'єктів;  здійснення  в установленому   порядку   державного   контролю   за   дотриманням законодавства,   затвердженої   містобудівної   документації   при плануванні та забудові відповідних територій, зупинення у випадках, передбачених законом,  будівництва,  яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти  шкоду  навколишньому  середовищу;  видача  забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій. Зокрема,  ст.27 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що під час організації та виконання будівельних робіт зі створення об'єкта архітектури не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд.

У ст.5 Закону України "Про основи містобудування" зазначено,

що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпече

земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва. Таким чином, для можливості будівництва з подальшим введенням в експлуатацію завершеного будівництвом об'єкта, необхідно отримати письмову згоду суміжного землекористувача.

Батько позивачки не набув в установленому законом порядку право власності на спірний будинок та ним була зроблена  реконструкція   будинку, який не введений до експлуатації в установленому законом порядку, тому воно не можу бути об'єктом успадкування

Суду не представлено будь-яких доказів правомірності забудови спірного майна.

Крім того, суду не представлені документі, які б свідчили про те, що власник земельної ділянки не заперечував проти забудови.

Суд вважає,   оскільки позивачем не надані  докази правомірності та  законності  набуття її батьком права  власності на   спірне майно,   її   вимоги    є  безпідставними,   не доведені  у судовому засіданні,   не  ґрунтуються на представлених  доказах  та не відповідають  чинному законодавству.

Керуючись ст.ст.10,11,57,60,208-209,212-215,218 ЦПК України,  ст.ст.1222, 1261, 1268, 1272, 1273 ЦК України, суд,

                            ВИРІШИВ:

      В позовні вимогах ОСОБА_1 до Одеської міської Ради, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

 Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі у строк 10 днів заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подальшої подачі у строк 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя