№ 2-1942/2010 р.

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 27 січня 2010 р. Малиновський райсуд м.Одеси

в складі: головуючого судді -              Савинської І.О.

при секретарі     -              Гриценко А.С.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за  позовом Малиновської районної адміністрація Одеської міської Ради до ОСОБА_2  про зобов’язання особи демонтувати самовільно встановлений гараж,

 ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідача, за свій рахунок, демонтувати самовільно встановлений гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що  відповідач  ОСОБА_2, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_1, самовільно, без відповідних дозвільних документів, встановив у дворі зазначеного будинку металевий гараж. Правоустановчі документи на земельну ділянку, на якій встановлена металева споруда у відповідача відсутні.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, поважних причин неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача Малиновської районної адміністрації Одеської міської Ради – Самборської Ю.В., дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні,  відповідач ОСОБА_2, мешкаючи за адресою: АДРЕСА_1, самовільно, без відповідних дозвільних документів, встановив у дворі зазначеного будинку металевий гараж. Правоустановчі документи на земельну ділянку, на якій встановлена металева споруда у відповідача відсутні.

Гараж, встановлений відповідачем на земельній ділянці, яка не відводилася його для вказаної цілі, дозвіл на встановлення гаражу не видавався. Документи, що посвідчують право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій встановлена спірна споруда, суду не представлені.

Згідно п.п. 7 п. 3.2.7. положення про районну адміністрацію, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 20-У від 27.06.2006 року, райадміністрація уповноважена звертатися до суду з позовами про знесення жилих будинків разом з господарськими спорудами, зведеними громадянами самочинно.

Земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1, є комунальною власністю, належить територіальній громаді м. Одеси, представником якої є Одеська міська Рада, відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні".

Таким чином, на належній територіальній громаді землі, відповідачем зведений вищезазначений гараж.

Адміністрацією дільниці № 3  КП ЖКС «Хмельницький» були складені приписи б/н     про необхідність у терміновому порядку до 27.02.2009р. надати правоустановчі документи на гараж.  

27.02.2009р. адміністрацією дільниці № 3  КП ЖКС «Хмельницький» був складений акт про те, що за адресою: вул. Комітетська,14-а, була виявлена металева конструкція. На металеву конструкцію були наклеєні приписи про надання дозвільних документів. Документи надані не були.

Відповідно до ст. ст. 30, 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. № 280/97-ВР до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження в галузі житлово-комунального господарства та будівництва, зокрема, сприяння розширенню житлового будівництва, контроль за спорудженням індивідуальних жилих будинків, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством. Реалізацію зазначених повноважень в галузі житлово-комунального господарства та будівництва на території Малиновського району м. Одеси, де розміщується самовільно збудована споруда, віднесено до компетенції Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради.

Згідно ст. 5 Закону України „Про основи містобудування", при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка  містобудівної документації,  проектів  конкретних  об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів,   норм   і   правил,   регіональних   і   місцевих   правил   забудови; розміщення    і    будівництво    об'єктів    відповідно    до    затверджених    у
встановленому    порядку    містобудівної   документації   та    проектів   цих об'єктів; раціональне  використання  земель та територій  для  містобудівних потреб, підвищення рівня ефективності та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; захист     прав     громадян     та     громадських     організацій     згідно законодавства.

Будівництво (реконструкція) об’єкту  здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів. Містобудівельна документація повинна бути узгоджена з: управлінням архітектури та містобудування, органами санітарного та пожежного нагляду, управлінням екологічної безпеки, управлінням інженерного захисту території міста, органами ДАІ МВС, а також іншими організаціями, вказаними у завдані на проектування.

Також порушаються наступні положення нормативно-правових актів: ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території» від 20 квітня 2000 р. № 1699-ІП відповідно до якої здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно законодавства.

Стаття 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999р. № 687-ХІУ, відповідно до якої будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Крім того, Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 року № 273 затверджено Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт (далі Положення). Це положення встановлює порядок та умови надання дозволу на виконання будівельних робіт з нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення, реставрації та капітального ремонту. Положення обов'язкове для застосування усіма суб'єктами будівництва незалежно від форм власності, відомчої належності та джерел фінансування.

Згідно п. 1.1. Положення дозвіл на виконання будівельних робіт є документом, що посвідчує право забудовника (замовника) на виконання будівельних робіт, у відповідності до затвердженої проектної документації, підключення до інженерних мереж та споруд. Виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється.

В п. 5.1 Положення зазначено, що виконання будівельних робіт на об'єктах без одержання дозволу або його завчасної перереєстрації, а також виконання не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самочинним і тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства.

До того ж, порушається пункт 19 „Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями" (затвердженими постановою КМУ від 08.10.1992 р. № 572), ст. 15 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 р. № 4004-ХП, ст. 10 Закону України „Про пожежну безпеку" від 17.12.1993р. №3745-ХП

При проведення реконструкції, не враховувалися норми положення „Про порядок реконструкції вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень в м. Одесі", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 17.04.2001 р. № 2153-ХХШ.

Статтею 29 Закону України «Про планування і забудову території» від 20 квітня 2000 р. № 1699-ІП відповідно до якої здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно законодавства.

Статтею 12 Закону України „Про основи містобудування" передбачено, що до компетенції органів місцевого самоврядування у сфері містобудівельної діяльності на їх території належить право затвердження місцевих правил забудови, внесення змін у зазначені документи за поданням спеціально уповноважених органів містобудування та архітектури відповідно до законодавства.

Статтею 29 Закону України «Про планування і забудову території» від 20 квітня 2000 р. № 1699-ІП відповідно до якої здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самочинним  будівництвом і тягне за собою  відповідальність згідно законодавства.

Стаття 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлює відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до  ст. 83 ЗК України землі, що належать на праві власності територіальним громадам .міст, є комунальною власністю, у комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до вимог ст. 116 Земельного кодексу України рішення про передачу земельної ділянки, що входить до складу державної (комунальної) власності в користування і власність, є виключним правом органів місцевого самоврядування.

Відповідно до роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/610 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом права державної власності на землю», землями державної власності розпоряджаються винятково Ради народних депутатів, тобто відповідні органи державної влади на місцях, що у межах своєї компетенції надають земельні ділянки в користування або власність іншим особам.

Згідно з п.п. 1, 2 ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Крім того, відповідно до п. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила(здійснює)  будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.

Суд вважає доводи позивача обґрунтованими.

У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_2 правоустановчих документів на земельну ділянку, дозвільних документів на встановлення та експлуатацію спірного металевого гаражу,  збереження конструкції є неможливим.

Незважаючи на   приписи  дільниці № 3  КП ЖКС «Хмельницький»  відповідачем не здійснено знесення самовільно встановленого металевого гаражу, необхідні правоустановчі та дозвільні документи не надані.

Суд зобовязує відповідача за власний рахунок знести самовільно встановлений об’єкт.                                    

Керуючись ст.ст.10,11,57,208-209, 212, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.376 ЦК України, ст.ст.12, 83 Земельного кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України «Про основи містобудування», Законом України «Про планування і забудову території», суд,

                            ВИРІШИВ:

      Позовні вимоги Малиновської районної адміністрації Одеської міської Ради задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_2  за свій рахунок демонтувати самовільно встановлений гараж, розташований за адресою:  

АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, та подальшою подачею протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

  Суддя: