- відповідач: Вилківська міська рада
- позивач: Бендерський Андрій Павлович
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
Справа № 502/1887/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2020 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Манжос Н. В.,
за участю секретаря судового засідання Вижинської А. О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області про визнання права власності за спадщиною на житловий будинок,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 22.10.2018 року з позовною заявою до відповідача Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області про визнання права власності за спадщиною на житловий будинок. В обґрунтування первісної позовної заяви та уточненої позовної заяви від 14.03.2019 року позивач вказує, що він та його дружина ОСОБА_2 володіли на праві приватної власності житловим будинком, що розташований на земельній ділянці фактичною площею 513,0 кв. м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ), що підтверджується витягом з рішення виконкому Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області від 28.01.2016 року сесії № 42-VII-IV та рішенням виконкому Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області від 20.03.2018 року № 49. Будівництво зазначеного житлового будинку вказаними громадянами проводилось на підставі рішення виконкому Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області № 132 від 13.06.1974 року про відвід земельної ділянки під будівництво житлового будинку та акту про передачу земель в приватну власність для обслуговування житлового будинку. Проте реєстрація права власності на зазначене майно при житті дружини позивача та самого позивача не була проведена і правовстановлюючий документ на це майно відсутній.
Згідно технічного паспорту, виготовленого Комунальним підприємством Кілійської районної ради «Бюро технічної інвентаризації» від 29.05.2018 року, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , розташоване на земельній ділянці площею 513,0 кв. м., та складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальною площею 96,5 кв. м., з них житловою площею 51,7 кв. м.), літ. «а» - веранда, літ. «а-1» - навіс, який складається з: коридорів № 1,2, 4-х житлових кімнат № № 3, 4, 6, 9, кухні № 7, їдальні № 8 санвузла № 5. Також на цій земельній ділянці збудовані господарські будівлі: літ. «Б» - кухня, літ. «б» - навіс, літ. «В» - альтанка, літ. «Г» - убиральня і надвірні споруди: огорожа № 1 та замощення № І.
Таким чином, згідно викладених обставин та правовстановлюючих документів вказані громадяни відповідно до вимог ст. 331 Цивільного кодексу України створили нову річ - житловий будинок на земельній ділянці, яка надана їм у встановленому порядку для цієї мети, тобто фактично являються власниками зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 ), проте не оформили свого права власності, оскільки не здійснили державну реєстрацію новоствореного нерухомого майна і у зв`язку із цим право власності може бути визнано судом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.12.2012 року виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, актовий запис № 137. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Після смерті ОСОБА_2 в цьому будинку проживав та був зареєстрований син позивача та померлої дружини ОСОБА_3 , який фактично прийняв спадщину після смерті своєї матері. Однак, реєстрація права власності на зазначене майно не була проведена і правовстановлюючий документ на майно відсутній.
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер син позивача ОСОБА_3 , після його смерті залишилася спадщина у вигляді 1/2 частини житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ).
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до нотаріальних органів за отриманням свідоцтва на право на спадщину за законом на зазначений житловий будинок, проте отримав відмову з посиланням на те, що згідно вимог діючого законодавства у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку. Інших спадкоємців за заповітом та за законом, як зазначає позивач, не має.
На підставі вищезазначеного позивач просить суд:
- встановити факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності по 1/2 частині кожному: - житлового будинку, який складається з: літ. «А» загальною площею 96,5 кв.м., з них житловою площею 51,7 кв. м., з верандою літ. «а» та навісом літ. «а-1», який складається з: коридорів № 1,2,4-х житлових кімнат № № 3, 4, 6, 9, кухні № 7, їдальні № 8,санвузла № 5; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б» з навісом літ. «б», альтанки літ. «В» убиральні літ. «Г»; надвірних споруд: огорожі № 1 та замощення № І які розташовані на земельній ділянці фактичною площею 513,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ).;
- визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який складається з: житлового будинку літ. „А", (загальною площею 96,5 кв.м., з них житловою площею 51,7 кв. м.) з верандою літ. «а» та навісом літ. «а-1», який складається з: коридорів № 1, 2,4-х житлових кімнат № № 3, 4, 6, 9, кухні № 7, їдальні № 8, санвузла № 5; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б» з навісом літ. «б», альтанки літ. «В» убиральні літ. «Г»; надвірних споруд: огорожі № 1 та замощення № І, які розташовані на земельній ділянці фактичною площею 513,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ).
- визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, за спадщиною за законом після смерті сина ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , який складається з: житлового будинку літ. «А» (загальною площею 96,5 кв.м., з них житловою площею 51,7 кв. м.), з верандою; літ. «а» та навісом літ. «а-1» , який складається з: коридорів № 1, 2, 4-х житлових кімнат № № 3, 4, 6, 9, кухні № 7, їдальні № 8,санвузла № 5; господарських будівель: літньої кухні літ. «Б» з навісом літ. «б», альтанки літ. «В» убиральні літ. «Г»; надвірних споруд: огорожі № 1 та замощення № І, які розташовані на земельній ділянці фактичною площею 513,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ).
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
В зв`язку з тим, що розгляд справи проведено за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування ходу судового засідання звукозаписувальним технічним пристроєм не здійснювалось, що узгоджується з положеннями ст. ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Шлюб ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , 1948 року народження, був зареєстрований 10.11.1967 року м. Вилкове виконком міської ради депутатів трудящихся, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , актовий запис № 99 від 10.11.1967 року, /а. с. 19/.
Відповідно до рішення Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області № 132 від 13.06.1974 року встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відведено земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_3 , площею 450 кв. м., що також підтверджується договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 29.07.1974 року, /а. с. 12, 16-17/.
Згідно Витягу з рішення сесії Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області № 42-VII-IV від 28.01.2016 року встановлено, що перейменовано АДРЕСА_4 Кірова АДРЕСА_5 району АДРЕСА_3 області, /а. с. 24/.
Відповідно до рішенням виконавчого комітету Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області № 49 від 20.03.2018 року, встановлено, що присвоєно житловому будинку адресу: АДРЕСА_5 (колишня АДРЕСА_6 ), який належав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , /а. с. 13/.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 07.01.1976 року м. Вилково виконком міської Ради депутатів трудящихся, встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 04 від 07.01.1976 року, /а. с. 20/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 03.12.2012 року Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 137 від 03.12.2012 року, /а. с. 18/.
Згідно довідки за вих. № 434/02-20 від 28.03.2018 року наданою виконавчим комітетом Вилківської міської ради Одеської області встановлено, що на день смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_5 з нею за цією адресою був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , /а. с. 22/.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого 15.01.2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 37 від 15.01.2015 року, /а. с. 21/.
Згідно довідки за вих. № 435/02-20 від 29.03.2018 року наданої виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області встановлено, що на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та який на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_5 з ним за цією адресою ніхто не був зареєстрований, /а. с. 23/.
Відповідно до інформаційного листа за вих. № 321/01-16 від 04.07.2018 року наданого приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції в Одеській області встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, /а. с. 28/.
Згідно до довідки № 323 виданої Комунальним підприємством Кілійської районної ради Одеської області «Районне бюро технічної інвентаризації» від 29.05.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1/2 частині житлового будинку АДРЕСА_1 ) на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві приватної власності, посвідченого Кілійською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 29.07.1974 року за реєстровим № 1750, /а. с. 25/.
Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок, складеного Комунальним підприємством Кілійської районної ради «Районне бюро технічної інвентаризації» 29.05.2018 року, встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_5 складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальною площею 96, 5 кв. м., житлова площа 51, 7 кв. м.), літ. «а» - веранда, літ. «а1» - навіс, літ. «Б» - літня кухня, літ. «б» - навіс, літ. «В» - альтанка, літ. «Г» - убиральня, № 1, І – надвірних споруд, /а. с. 8-11/.
При розгляді і вирішенні справи судом застосовано наступні норми права:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
У відповідності до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України від 16 січня 2003 року N 435-IV, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, даний Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року, що діяла до 15.04.1991 року) майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної власності.
Відповідно до ч. 1 - 2 ст. 123 ЦК УРСР доля члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору (виділ). Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Української РСР «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Норма, що передбачала можливість членів сім`ї та інших осіб, які спільно ведуть трудове господарство, мати у власності, зокрема, жилі будинки і господарські споруди, також містилася у ст. 8 Закону СРСР «Про власність в СРСР» 1990 року.
Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.
Згідно п.5 ч. 2 ст. 293, ст. 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного суд вважає обґрунтованими вимоги позивача, щодо встановлення факту належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житлового будинку АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 ).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Як вказано в ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до наданих суду доказів встановлено, що ОСОБА_3 фактично прийняв спадщину після смерті матері, однак не оформив належним чином право власності та враховуючи, що після смерті ОСОБА_3 інших спадкоємців крім батька – ОСОБА_1 немає, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 81, 207, 212, 223, 247, 259, 263-265, 315, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 1217, 1218, 1223, 1261, 1233 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву задовольнити у повному обсязі.
Встановити факт належності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частині кожному житлового будинку, який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальною площею 96, 5 кв. м., житлова площа 51, 7 кв. м.), літ. «а» - веранда, літ. «а1» - навіс, літ. «Б» - літня кухня, літ. «б» - навіс, літ. «В» - альтанка, літ. «Г» - убиральня, № 1, І – надвірних споруд, який розташований на земельній ділянці фактичною площею 513,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 ).
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальною площею 96, 5 кв. м., житлова площа 51, 7 кв. м.), літ. «а» - веранда, літ. «а1» - навіс, літ. «Б» - літня кухня, літ. «б» - навіс, літ. «В» - альтанка, літ. «Г» - убиральня, № 1, І – надвірних споруд, який розташовані на земельній ділянці фактичною площею 513,0 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 ).
Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та надвірними спорудами, за спадщиною за законом після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , який складається з: літ. «А» - житловий будинок (загальною площею 96, 5 кв. м., житлова площа 51, 7 кв. м.), літ. «а» - веранда, літ. «а1» - навіс, літ. «Б» - літня кухня, літ. «б» - навіс, літ. «В» - альтанка, літ. «Г» - убиральня, № 1, І – надвірних споруд, який розташовані на земельній ділянці фактичною площею 513,0 кв. м. за адресою: АДРЕСА_5 ( АДРЕСА_6 ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду Н. В. Манжос
- Номер: 2/502/248/2020
- Опис: визнання права власності на спадщину
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 502/1887/18
- Суд: Кілійський районний суд Одеської області
- Суддя: Манжос Н.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.10.2018
- Дата етапу: 26.06.2020