Справа  № 1-73/10

В И Р О К

І М”Я М    У К Р А Ї Н И

16 квітня 2010 року                                                                     м. Ніжин

 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої – судді Діденко О.П.,

при секретарі Чепелі М.А.,

з участю прокурора  Данченко О.М.,

захисника підсудної - адвоката  ОСОБА_1,

представника потерпілої - адвоката   ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині справу по обвинуваченню   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки  та мешканки АДРЕСА_2,  громадянки України, з середньою освітою,    непрацюючої,  яка має  сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  не судимої відповідно до ст. 89 КК України,

       за ст.121 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2009 року  близько 04 год.30 хв. ОСОБА_3,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння,  у квартирі АДРЕСА_1, на грунті неприязних стосунків, що виникли під час сварки зі своїм співмешканцем ОСОБА_5, умисно завдала останньому удар кухонним ножем у живіт, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тяжке тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння, від якого   ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 05 години при транспортуванні  каретою швидкої допомоги до Ніжинської центральної  міської лікарні  помер.

Підсудна ОСОБА_3   вину в інкримінованому злочині не визнала   та  дала показання, що 31.12.2008 року  вона,  її співмешканець  ОСОБА_5,  сестра ОСОБА_6 та батько  ОСОБА_7,  ОСОБА_8 та  чоловік на ім»я ОСОБА_1 - товариш ОСОБА_8,  до 24 год. святкували  настання Нового року у квартирі АДРЕСА_1, при цьому вживали спиртні напої - горілку та вино,   ОСОБА_1 пішов від них,  але коли - точно не знає, а вони продовжили святкування, а після настання Нового року вона пішла в магазин «Бумі Маркет», що на вул.Шевченка, де придбала своєму   сину ОСОБА_4  іграшковий автомобіль, а  потім  зі своїм знайомим  певний час була в кафе „Корчма” в районі заводу „Ніжинсільмаш”, де пила шампанське,  а коли повернулась, то виявила, що двері  будинку замкнені, і стукаючи у вікно, вона розбила скло та порізала собі руку, а  через деякий час прийшов  з магазину її співмешканець ОСОБА_5, який ходив за горілкою,  та відімкнув двері. Вона,  переконавшись, що син ОСОБА_4 спить у кімнаті-залі, повернулась до кімнати-кухні, де  разом з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . продовжували  вживати спиртне,  у неї  з ОСОБА_5 виникла сварка з приводу присутності ОСОБА_8,  потім  ОСОБА_5 вхопив її за волосся і почалася бійка, але чим вона закінчилась - не пам»ятає, лише пам»ятає, як ОСОБА_5 вистрілив з  новорічної хлопавки біля її вуха, а наступне пам»ятає, як ОСОБА_5, сидячи на стільці, який стояв біля дверей кімнати-зали та біля м»якого кутка, впав зі стільця на підлогу біля холодильника, сказавши при цьому, щоб вона викликала швидку медичну  допомогу. Перед тим, як ОСОБА_5 впав, він знаходився в полі  їі  зору хвилин 5-10. Коли він почав падати, вона знаходилась біля кухонного столу, а де в цей час знаходилися її батько та сестра ОСОБА_6 - не пам»ятає,  далі  пам»ятає, як  вона знаходилася в лікарні, звідки її забрали  працівники міліції, які повідомили їй,  що  від  ОСОБА_6 їм стало відомо,  що ножове поранення ОСОБА_5 спричинила вона, а пізніше ОСОБА_6  зізналась їй,  що хотіла помститись, тому так сказала,  а в дійсності  не вона, а ОСОБА_6 нанесла удар ножем ОСОБА_5, а правду вона  вирішила сказати тому, що пожаліла її сина ОСОБА_9, так як у разі позбавлення волі він залишиться без матері.  І хоч у неї з сестрою стосунки були не дуже добрі, але   вважає, що  не до такої міри, щоб так жорстоко  помститися,  що сама вона любила ОСОБА_5,  тому думає, що не могла нанести  йому удар ножем, а можливо й могла,  так  як  він її  бив, а взагалі не пам”ятає, чи наносила йому удар, чи ні. Цим ножем користувалась, як накриваючи на стіл,  так і прибираючи зі столу після  того, як ОСОБА_5 був нанесений ним удар.  В останньому слові  підсудна  ОСОБА_3 повідомила, що в тому, що сталося, винні обоє, як вона, так і ОСОБА_5

Потерпіла  ОСОБА_10  дала показання, що  ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 13 год., коли вона знаходилась у с.Шлях Ілліча Носівського району, де  доглядає матір,  від старшого сина ОСОБА_11. їй стало відомо, що  ОСОБА_3  ножем спричинила  її сину ОСОБА_5 тілесні ушкодження, від яких він помер. Що ОСОБА_3 є жорстокою людиною, а ОСОБА_6 - безвольною і її можливо було умовити  чи примусити  написати заяву про те, що ніби-то вона  нанесла удар ножем ОСОБА_5    ОСОБА_9, її онук,  повідомив про те,  що бачив, як його мати ОСОБА_3 нанесла удар ножем його батькові ОСОБА_5, в той час, коли  готувалася апеляційна скарга на вирок суду, але вона боялася його детально розпитувати, щоб не травмувати психіку, а від сина  ОСОБА_11 дізналася, що  ОСОБА_9  говорив йому про це в перший день - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Свідок ОСОБА_7 показав, що він є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_6, що стосунки  між  ним та дочками, та між  самими дочками нормальні,  а щодо обставин скоєння злочину він нічого не пам”ятає.

Лікар-психіатр  ОСОБА_12, у присутності якого допитувався свідок  ОСОБА_7 пояснив, що  в силу захворювання ОСОБА_7 може пам”ятати  ту інформацію, яку він часто повторює, але  може не пам”ятати ті події, які відбувалися нещодавно, натомість добре пам”ятати те, що відбулося давно.

Свідок ОСОБА_6 від давання показань відмовилась, але, даючи відповіді на питання учасників процесу,  зазначила, що  вона підтримує   ті показання, в яких вона під час досудового слідства вказувала, що злочин скоїла вона і дані показання давала  добровільно,  і не підтримує всі ті показання, де вказувала, що злочин скоїла ОСОБА_3, і змінює показання також добровільно,  що  перебувала у сварці з підсудною ОСОБА_3, коли під час досудового слідства вказувала, що саме вона скоїла злочин,   бо  бажала їй помститися за те, що вона  поставила її на облік у наркодиспансері  та через неї тривалий час вона не проживала у квартирі по АДРЕСА_2, і хотіла, щоб вона страждала. Що події того вечора вона не зовсім добре пам”ятає, так як була в шоковому стані,  що  як саме нанесла ОСОБА_5 удар ножем – не пам”ятає, а лише пам”ятає, що хотіла нанести удар ножем,  який був у неї в правій руці, але  на запитання  захисника підсудної відповіла, що лише пише правою рукою, а все інше робить лівою рукою,  що нанесла удар з метою  заступитися за ОСОБА_3, яка після того, яка ОСОБА_5  бив її та тягав за волосся, впала, а він стояв на ній ногою та погрожував задушити, що ОСОБА_3 втратила свідомість, що перед тим, як нанести удар ОСОБА_5,  він її ударив також,  що після нанесення удару ОСОБА_5, він сів за стіл  і  вони продовжували вживати спиртне, потім він покликав ОСОБА_3 і попрохав її викликати швидку допомогу , після чого впав зі стільця.

Неповнолітній свідок ОСОБА_9,  син підсудної ОСОБА_3 та ОСОБА_5,  допитаний у присутності  педагога ОСОБА_13 та психолога ОСОБА_14,  дав показання, що 31.12.2008 року він ліг спати в кімнаті-залі квартири АДРЕСА_1 о 20-й год., коли  гостей у будинку не було. Пізніше він прокинувся від гомону, бо на кухні кричали, а потім почув вистріл хлопавки,  після чого встав та пішов подивитись, що відбувається в кухні.  Світло в тій кімнаті, де він спав, не  було ввімкнено і він його не вмикав, а підійшовши до дверей, що ведуть в кухню,   через вибите скло, що в дверях, побачив  свого батька  ОСОБА_5, який  стояв біля цих дверей у кімнаті-кухні та тримав у руці хлопавку.  В кухні,  окрім ОСОБА_5,  були ОСОБА_3, ОСОБА_6, дід ОСОБА_7та незнайомий чоловік.  При цьому свідок на  своїй бабусі - потерпілій ОСОБА_10 показав, як стояв  батько по відношенню до  його матері ОСОБА_3 – боком, але обличчям повернутий до неї,  що у ОСОБА_6 він ножа не бачив, а  бачив, як його мати ОСОБА_3 великим ножем, який тримала в лівій руці, нанесла удар ОСОБА_5 в область живота, після чого той  упав на підлогу,  ОСОБА_6 відразу вийшла  з кухні,  ОСОБА_3 також кудись побігла, а  потім приїхали лікарі та забрали ОСОБА_5 до лікарні. Щоб його не виявили, коли він спостерігав за тим, що відбувалося в кухні, він присідав біля дверей, і  його першим виявила ОСОБА_6, разом з якою вони  потім поїхали в міліцію.  Він бачив кров на підлозі та на стіні  у кухні. Про те, що бачив, він у міліції не розповів відразу, бо його про це ніхто не питав, а розповів пізніше своїй бабусі ОСОБА_10, а потім у міліції.

 Після допиту свідка у  підсудної ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_10 було з”ясовано, що  ОСОБА_9 лівша, що  пише, їсть та все інше він виконує лівою рукою і коли йому було запропоновано   показати, де в нього та в  його бабусі ОСОБА_10, а потім у педагога ліва рука, то  з положення стоячи поруч,  він показував вірно праву та ліву руки, а з положення навпроти -  показував навпаки.

         Свідок  ОСОБА_15  дав показання, що він у складі  слідчо-оперативногї групи  виїжджав на місце пригоди, де в  кімнаті квартири АДРЕСА_1  проводив опитування  ОСОБА_6, де остання повідомила, що тілесне  ушкодження ОСОБА_5 спричинила її сестра ОСОБА_3,  що в цей час  інших осіб, крім  працівників міліції, у кімнаті  не було і  малолітній  ОСОБА_9,  який, граючись, інколи забігав до кімнати,  про те, що йому розповідала ОСОБА_6, не чув. Стан у ОСОБА_9 був нормальний і стресу  він у  нього не помітив.

Свідок  ОСОБА_16 підтримала показання, дані нею під час досудового слідства, що на а.с.31 т.1, які на її прохання були оголошені в судовому засіданні, та в яких   вона показала, що  як черговий лікар  Ніжинської станції швидкої медичної допомоги, ІНФОРМАЦІЯ_3 о  05 год. в складі бригади   виїжджала  за викликом  за адресою  АДРЕСА_1, з приводу ножового поранення особи. При цьому жінка,  яка   представилась дружиною потерпілого,  пояснила,  що вона ножем спричинила    ножове порання ОСОБА_5 Що всі особи, які були в квартирі, знаходилися у стані сильного алкогольного сп”яніння. Коли  ОСОБА_5 заносили до  Ніжинської ЦМЛ, він помер.

Свідок  ОСОБА_17 показала, що  ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 04 год. 50 хв. до її квартири зайшла ОСОБА_6, яка перебувала у стані алкогольного сп»яніння,  та попросила викликати швидку медичну допомогу,  повідомивши,  що ОСОБА_3 нанесла удар ножем у живіт ОСОБА_5, після чого  вона викликала швидку медичну допомогу. При цьому слідів крові на руках ОСОБА_6 не було.

Свідок  ОСОБА_11  дав показання, що  ІНФОРМАЦІЯ_3 по телефону  отримав повідомлення від свого кума ОСОБА_18, який у той час знаходився у м.Яготині, що  його дружині, яка знаходилася в м.Ніжині,  хтось по телефону повідомив, що  ОСОБА_3   нанесла ножове поранення ОСОБА_5, від якого той помер,  і йому в той же день у вечірній час ОСОБА_9 повідомив про те, що він бачив, як ОСОБА_3 ударила ножем ОСОБА_5, але так як він боявся його травмувати, то не став нічого в нього запитувати. Що ІНФОРМАЦІЯ_3 у міліції  він зустрічався з ОСОБА_3, яка  визнавала, що ножове поранення ОСОБА_5 заподіяла вона,  відповівши, що так сталося, бо ОСОБА_5 її не відпускав, хоч не пояснила значення слова „не відпускав”.  Оскільки ОСОБА_3 визнала, що злочин вчинила вона,  то вважав, що не було підстав повідомляти про те, що ОСОБА_9 був свідком подій тієї ночі.

           Свідок   ОСОБА_19,  допитаний   06.01.2010 року  під час досудового слідства,  показав, що  31.12.2008 року у квартирі  ОСОБА_8 на прізвисько "ОСОБА_8" святкували настання Нового року, куди близько 23 год.20 хв. приїхали ОСОБА_5 та його співмешканка ОСОБА_3 в стані алкогольного сп”яніння ,   та  на запрошення яких вони з ОСОБА_8 на таксі поїхали  до них додому  в будинок по вул.Гончарній у м.Ніжині, де була й ОСОБА_6 та де вони продовжили разом  святкувати, вживаючи спиртні напої, а чи був там батько ОСОБА_3 та ОСОБА_6 - він не пам"ятає. Потім  ОСОБА_5 та ОСОБА_3  почали конфліктувати, ОСОБА_5, щоб зробити всім приємно,  вистрілив з новорічної хлопавки, а ОСОБА_3 почала на нього ображатися, що він це зробив біля її вуха, він зрозумів, що може виникнути більший конфлікт, тому  запропонував ОСОБА_8  піти додому, але ОСОБА_3 наполягала, щоб ОСОБА_8 в них залишився. Він не став заперечувати і сам поїхав до ОСОБА_8  додому. ОСОБА_8  повернувся додому ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 12 год. та розповів,  що після того, як він пішов, ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 02 год., коли ОСОБА_5 встав із-за столу та знаходився біля холодильника, ОСОБА_3 взяла великий кухонний ніж та нанесла удар в бік тіла ОСОБА_5, але куди саме, він не уточняв, після чого ОСОБА_5 впав на підлогу і в нього відкрилася сильна кровотеча,  хто викликав швидку медичну допомогу він не говорив. Він спочатку не повірив  ОСОБА_8, але через деякий час до нього зателефонувала  сестра ОСОБА_8 з м. Москви  та повідомила, що відбулися похорони ОСОБА_5 В ОСОБА_8 після лікування  туберкульозу пропав слух, але говорити він  міг.  Свої покази просив оголосити в судовому засіданні, так як  09.01.2010 року  від"їжджає до Росії на заробітки, і зазначив, що не змінить їх за будь-яких обставин (т.2 а.с.133-134). Покази  ОСОБА_19 були оголошені в судовому засіданні відповідно до ст.306 КПК України.

Свідок ОСОБА_8 під час досудового слідства  допитаний не був, а  14.09.2009 року помер, що   підтверджується актом судово-медичного  дослідження трупа на а.с.147-148 т.2.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності,  суд приходить до слідуючого висновку.

Так, ОСОБА_3 під час очної ставки між нею та ОСОБА_6, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_3, дала показання, що могла ножем ударити ОСОБА_5, але обставини, що були в квартирі, не пам»ятає  (т.1 а.с.32). Під час допиту її в якості підозрюваної, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_3,  ОСОБА_3 дала свідчення, що разом з ОСОБА_5, його товаришами ОСОБА_8 та ОСОБА_19, з сестрою ОСОБА_6 в новорічну ніч вживали спиртні напої, після чого  вона сама ходила в кафе, де розважалася, та звідки повернулася близько 02 год., а що було далі - не пам»ятає,  а далі пам»ятає, як ОСОБА_5 лежав на підлозі  з пораненням в області живота, хто та при яких обставинах спричинив тілесне ушкодження ОСОБА_5 - не пам»ятає (т.1 а.с.126). Будучи допитаною в якості обвинуваченої  02.01.2009 року ОСОБА_3 також  дала свідчення, що в новорічну ніч між нею та ОСОБА_5 була сварка, але  того моменту, як  було заподіяно ножове поранення ОСОБА_5, не пам»яає (т.1 а.с.138). Під час додаткового допиту в якості обвинуваченої ОСОБА_3  дала свідчення, що між нею та ОСОБА_5 у новорічну ніч виникло непорозуміння, під час якого  виникла бійка, але як саме вона взяла ніж та спричинила ним поранення ОСОБА_5 - не пам»ятає (т. 1 а.с.154). В  судовому засіданні Ніжинського міськрайонного суду  07.03.2009 року  підсудна ОСОБА_3  дала більш детальні показання, а саме, що, вживши спиртні напої разом з ОСОБА_5, його товаришами ОСОБА_8 та ОСОБА_19,   сестрою  ОСОБА_6,  вона сама пішла в кафе, де розважалася, а коли повернулася, то двері були зачинені, вона, стукаючи у вікно,  порізала руку, потім   вони продовжили вживати спиртні напої,  що   ОСОБА_5 її  в той вечір бив,   потім ображав,  після чого вистрілив з новорічної хлопавки біля її вуха, що це все відбувалося  в кухні, де вона взяла ніж, та як вона зробила йому тичок ножем у живіт  ОСОБА_5 та куди  потім його поділа - не пам»ятає, лише пам»ятає, що ніж взяла спонтанно (т.2 а.с.19). В апеляції ОСОБА_3  просила вирок суду скасувати, посилаючись на те, що скоїла злочин у стані  сильного душевного хвилювання (т.2 а.с.37). В судовому засіданні апеляційного суду Чернігівської області ОСОБА_3 не заперечувала, що саме вона завдала поранення ножем  ОСОБА_5, хоч зробила це під впливом сильного душевного хвилювання(а.с 64-65 т.2), про що нею було зазначено і в касаційній скарзі, в якій вона просила пом»якшити їй покарання  (т.2 а.с. 85-86).

В судовому засіданні  хоч ОСОБА_3 вину й не визнала, але не виключала того, що  могла  ударити ножем ОСОБА_5,  а в останньому слові повідомила, що в тому, що сталося, винні обоє, як вона,  так і ОСОБА_5

         Ставити під сумнів  показання  неповнолітнього  свідка ОСОБА_9  стосовно того, що він бачив, як удар ножем ОСОБА_5 заподіяла його мати ОСОБА_3  суд підстав не знаходить, так як   його показання узгоджуються з іншими доказами, а саме:  з показами потерпілої ОСОБА_10, що від ОСОБА_9 їй стало відомо про те, що він бачив, як  тілесне ушкодження його батьку ОСОБА_5 заподіяла його мати   ОСОБА_3;   з показами свідка ОСОБА_15 стосовно того, що ОСОБА_9 не чув  під час опитування ним ОСОБА_6 її пояснень, у яких вона  вказувала на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ОСОБА_3.  Протоколом додаткового огляду місця події від 12.01.2010 року було встановлено  відсутність скла у дверях кімнати-кухні   квартири та зі слів ОСОБА_10 розташування меблів у квартирі,  де було заподіяно тілесне ушкодження ОСОБА_5,  станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.113-117 т.2),  а протоколом  відтворення обстановки та обставин події від 12.01.2010 року за участю неповнолітнього  ОСОБА_9 підтверджується можливість даного свідка з зазначеного ним місця   спостерігати за обставинами скоєння злочину   через вибите скло дверей, тобто про  події, про які він дав свідчення в якості  свідка під час досудового слідства (т.2 а.с.118-120) та в судовому засіданні.

            Консультативним висновком на а.с.113 т.1 підтверджується, що у  ОСОБА_9 лівобічна  сенсоневральна  глухота   IV ступеня,  тому  суд  приймає до уваги, як доказ  у підтвердження  правдивості показань свідка ОСОБА_9, пояснення   психолога ОСОБА_14 стосовно того, що  для нього характерним є підслуховування, тобто, не тільки побачити,  а намагатися почути те, що побачив.  Також ОСОБА_14  пояснила, що знає ОСОБА_9 з січня 2009 року, що він  спочатку був  у збудженому стані, вона відчувала, що йому потрібне спілкування, але  він міг розповісти  про побачені ним події лише близьким людям, тобто тим, яким довіряє. Як психолог ОСОБА_14, так і педагог  ОСОБА_20 прийшли до висновку, що  даючи показання, свідок ОСОБА_9 говорив правду.

          Показами свідка  ОСОБА_6, допитаної в якості свідка  під час досудового слідства, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3,  та  під час очної ставки з  ОСОБА_3, що була проведена  ІНФОРМАЦІЯ_3,  а також її показами в якості свідка в судовому засіданні 17.03.2009 року, де вона була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу  завідомо неправдивих показань, також підтверджується, що   ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в ніч з 31.12.2008 року на ІНФОРМАЦІЯ_3 перебували в стані  алкогольного сп»яніння, так як святкували настання Нового року,  між ними виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої  саме  ОСОБА_3 нанесла удар  ОСОБА_5 в область живота ( т.1 а.с.28-30, 32; т.2 а.с.120).

Показання свідка ОСОБА_6 стосовно того, що  вона нанесла удар ножем ОСОБА_5,  мотивуючи тим, що мала намір помститися сестрі ОСОБА_3 за те, що  вона виселила її з спільної квартири та   поставила на облік  у наркодиспансері,  спростовуються  слідуючими доказами.

Так,  під час додаткового допиту в якості свідка 19.01.2010 року  ОСОБА_6 дала показання, що намір  сказати про те,  що удар ножем спричинила її сестра ОСОБА_3,  виник у неї, коли  вона чекала на вулиці приїзду швидкої медичної допомоги  (протокол на а.с.131-132 т.2).  Під час очної ставки  із  свідком ОСОБА_17  ОСОБА_6 дала свідчення, що намір  сказати про те, що  тілесне ушкодження ОСОБА_5 спричинила ОСОБА_3, а не вона, виник у неї, коли приїхала швидка медична допомога (протокол на а.с.142-143 т.2).  Але ці показання свідка ОСОБА_6 спростовуються показаннями  свідка  ОСОБА_17, а саме, що  ОСОБА_6 повідомила її  про те, що ОСОБА_5 ударила ножем ОСОБА_3 ще до виклику швидкої  допомоги.  ОСОБА_6 як у судовому засіданні, так і під час очної ставки з ОСОБА_17, яка була проведена 22.01.2010 року (т.2 а.с.142-143),  не  спростувала показань свідка  ОСОБА_17

         При цьому  ОСОБА_6  не змогла пояснити, чому вона, зайшовши до квартири ОСОБА_17 з тим, щоб викликати лікарів, сказала, що саме її сестра нанесла удар ножем ОСОБА_5 Крім цього,  ОСОБА_6 не змогла пояснити  відсутність на  її руках  крові, коли вона прийшла викликати швидку медичну допомогу до ОСОБА_17, в той час, коли на ручці  ножа,  яким було заподіяне тілесне ушкодження,  згідно висновку  судово-медичної експертизи ножа від 04.02.2009 року № 14 виявлено змішання крові різних осіб (а.с.63-65 т.1).

Будучи допитаною в якості свідка  06.01.2010 року  ОСОБА_6 вказувала на те,  що намір помститися сестрі ОСОБА_3  виник у неї  дуже давно, ще до спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5, вона лише чекала слушної миті (а.с 124 т.2). Але при цьому  відповіді на запитання, в чому полягає помста сестрі ОСОБА_3, якщо вона  дала свідчення, що нанесла удар ОСОБА_5 ножем,  захищаючи сестру ОСОБА_3,  не дала.

ОСОБА_6 даючи покази про те, що її сестра ОСОБА_3 не спричиняла тілесні ушкодження ОСОБА_5,  спирається на той факт, що в момент спричиняла нею тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ОСОБА_3 була без свідомості (а.с.122-125 т.2).

Аналізуючи покази ОСОБА_6 та ОСОБА_3 суд приходить до висновку, що в ОСОБА_3 відсутні спогади, як про обставини спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, так і про події,  які відбувались після того через певний проміжок часу, також ОСОБА_3 під час допиту не згадала про обставини, за яких вона втратила свідомість, а саме те,  як ОСОБА_5 звалив її на підлогу та став натискати ногою їй на шию. Враховуючи це можна зробити висновок, що відсутність частини спогадів про події, що відбулись ІНФОРМАЦІЯ_3,  не пов’язані з втратою свідомості ОСОБА_3  

З огляду на встановлене, суд  критично ставиться до показань свідка ОСОБА_6 як даних у суді, так і під час досудового слідства, в яких вона вказувала про вчинення нею злочину,  так як вони суперечать зібраним у справі доказам і вважає, що  ОСОБА_6  змінила свої показання  з жалю до сестри ОСОБА_3 та в зв”язку з тим, що   хворіє на невиліковну хворобу під  кодом Z-21, у зв”язку з чим перебуває на обліку в КІЗ поліклінічного відділення Ніжинської ЦМЛ з 2006 року, а показання   підсудної ОСОБА_3, як такі, що дані з метою перекласти відповідальність  на іншу особу.

Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи  від 29.01.2009 року № 29  у ОСОБА_3 не простежуються будь-які клінічні ознаки психічного захворювання, вона могла усвідомлювати свої дії та керувати ними на період часу, до якого відноситься інкриміноване їй діяння, вона може правильно сприймати обставини, які мають значення для справи та давати про них правильні свідчення, і примусові заходи медичного характеру їй не показані    (т.1 а.с. 98-101).                                                  

22.01.2010 року кримінальне переслідування відносно ОСОБА_6 за фактом спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5, що мало місце ІНФОРМАЦІЯ_3, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України – закрито на підставі ст.6 п.2 КПК України (т.2 а.с. 158,159).

Висновком  судово-медичної експертизи від 04.02.2009 року № 03 підтверджується, що  у ОСОБА_5 мали місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного ушкодження передньої черевної стінки, що проникає в черевну порожнину з наскрізним ушкодженням великого сальника, брижі тонкої кишки, стінки петлі порожньої кишки, задньої черевної стінки з проникненням в заочеревинний простір зліва з ушкодженням лівої ниркової вени, які були небезпечними для життя в момент спричинення і за цією ознакою розцінюються як тяжкі тілесні ушкодження.

Безпосередньою причиною смерті стала гостра кровотеча в результаті ушкодження лівої ниркової вени, на тлі колото-різаного ушкодження передньої черевної стінки, що проникає в черевну порожнину та заочеревинний простір зліва.  Зазначені тілесні ушкодження  могли виникнути  внаслідок дії колюче-ріжучого предмету типу ножа. Найбільш ймовірним положенням потерпілого по відношенню до нападника було передньою частиною з незначним поворотом лівим боком чи близьке до цього положення (т.1 а.с.40-44). Саме на таке положення підсудної ОСОБА_3 по відношенню до потерпілого ОСОБА_5 вказував у судовому засіданні неповнолітній  свідок ОСОБА_9, у зв”язку з чим його показання в тій частині, що       з положення стоячи поруч, він  показував вірно праву та ліву руки, а з положення навпроти -  показував навпаки,  не є перешкодою  вважати його показання  в іншій частині такими, що не відповідають обставинам справи.  

 Спричинення  поранення ОСОБА_5 ножем також підтверджується  висновком судово-криміналістичної експертизи  клаптя шкіри  з області живота від трупа ОСОБА_5  від 08.01.2009 року № 003-МК (а.с.50-51 т.1).

     Протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується вилучення з приміщення  квартири  АДРЕСА_1 ножа, черевика чоловічого,  килимка зі стільця та шматка шпалери, на яких були плями бурого кольору (а.с.8-14 т.1), які визнані речовими доказами (а.с.94-95 т.1).                                          

Висновком судово-імунологічної експертизи рідкої крові трупа ОСОБА_5  від 06.01.2009 року № 9 встановлено, що його  кров відноситься до групи  «О» з ізогемаглютинінами  анти-А, анти-В (т.1 а.с.45-46).    

  Згідно висновків   судово-медичної імунологічної експертизи  від 12.02.2009 року №№ 20, 21, 22  не виключається  походження крові на  чоловічому черевику,  килимі з стільця, та на шматку шпалери, що були  вилучені ІНФОРМАЦІЯ_3 з приміщення квартири АДРЕСА_1,  від ОСОБА_5 (т.1 а.с. 71-74, 80-83, 89-92).

Згідно висновку судово-медичної цитологічної експертизи  від 04.02.2009 року  № 14  не виключається  походження крові від  ОСОБА_5.на клинку ножа, що був вилучений ІНФОРМАЦІЯ_3 з приміщення квартири АДРЕСА_1, як і  не виключається походження  домішку крові від  ОСОБА_5 на ручці ножа, на якій також виявлено  кров, яка може походити від особи з  будь-якими груповими характеристиками крові (т.1 а.с. 63-65 ).

Висновком судово-медичної експертизи  від 04.01.2009 року  №3 підтверджується, що  в ОСОБА_3 мали місце легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних синців в області обличчя, обох верхніх кінцівок, обох нижніх кінцівок, поперекової області справа та зліва, саден в області шиї, обличчя, лівої нижньої кінцівки, забитих ран обох верхніх кінцівок, які могли виникнути  від дії твердих  тупих предметів, та у вигляді двох різаних ран в області правої кисті,  які могли  виникнути  в результаті гострого ріжучого предмету і по давності заподіяння могли відповідати ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.55-57 т.1).

 Приймаючи до уваги  показання ОСОБА_3, що вона пошкодила праву руку  об скло вікна,  що   мало місце напередодні  заподіяння тілесного ушкодження ОСОБА_5,   та  що в судовому засіданні не здобуто доказів відносно наявності крові на руках  інших осіб, та даючи оцінку  зазначеним доказам у сукупності з висновком  судово-медичної цитологічної експертизи  від 04.02.2009 року  № 14 (т.1 а.с. 63-65 ),   суд приходить до висновку,  що   кров на ручці ножа, вилученого з місця події,  могла походити  від ОСОБА_3              

  Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудної в інкримінованому злочині доведена і вона повинна нести відповідальність за ст.121 ч.2 КК України  за умисне тяжке тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

           Вирішуючи питання про призначення покарання  підсудній,  суд враховує, що скоєний нею  злочин відповідно до ст.12 КК України є тяжким,   обтяжуючу покарання обставину - скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння, що  характеризується неоднозначно: як з негативного боку(а.с.36 т.2), так і з позитивного (т.1 а.с.108, 109), і вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі, але  в мінімальному розмірі, передбаченому  санкцією частини   статті КК України, за якою вона обвинувачується, з врахуванням    наявності у неї  малолітньої дитини, обставин скоєння злочину, поведінки потерпілого, що передувала вчиненню злочину.

           Запобіжним заходом до набрання чинності вироком суду  ОСОБА_3  слід залишити    підписку про невиїзд з місця проживання. У строк відбуття покарання ОСОБА_3 зарахувати період перебування в ІТТ Ніжинського МВ УМВС з  01 січня 2009 року по 04 січня 2009 року .

           Цивільний   позов потерпілої ОСОБА_10, заявлений до ОСОБА_3,  в частині відшкодування  матеріальної шкоди у розмірі  5001,77 грн. суд вважає можливим задовольнити у повному обсязі, так як розмір витрат  на поховання  та поминальний обід підтверджується квитанціями та накладними на а.с. 24-26 т.1, і його визнала підсудна ОСОБА_3, а в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі  500 000 грн.  вважає можливим задовольнити частково -  у розмірі 50 000 грн. з врахуванням  глибини  моральних страждань, виходячи з засад розумності та виваженості,  обставин скоєння злочину.

           Речові докази: ніж,  черевик чоловічий, килим та кусок шпалери з слідами крові, які  зберігаються в камері речових доказів Ніжинського МВ УМВС, слід знищити.

            Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд  

З А С У Д И В:

            ОСОБА_3  визнати винною за ст. 121 ч.2 КК України та призначити покарання  7 (сім)  років позбавлення волі.

             Строк відбуття покарання ОСОБА_3    рахувати з  часу її фактичного затримання та  зарахувати в нього період перебування в ІТТ Ніжинського МВ УМВС з 01 січня 2009 року по 04 січня 2009 року включно.

              Запобіжним заходом до набрання чинності вироком суду ОСОБА_3   залишити підписку про невиїзд з місця проживання.

               Цивільний   позов  потерпілої  ОСОБА_10 задовольнити частково.

               Стягнути з ОСОБА_3 на користь   ОСОБА_10 5001 (п»ять тисяч  одну грн. )  77 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та   50 000 (п»ятдесят тисяч) грн. у відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути  55001 (п»ятдесят п»ять тисяч одну грн.)  77 коп.

               У задоволенні  позову   ОСОБА_10 в іншій частині відмовити.

               Речові докази: ніж,  черевик чоловічий, килим та кусок шпалери з слідами крові, які  зберігаються в камері речових доказів Ніжинського МВ УМВС,  знищити.

                На вирок може бути подана апеляція  до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом  п”ятнадцяти діб з  моменту   його проголошення.

Суддя                         О.П. Діденко