Справа № 22ц-2177/ 2008 р.    

УХВАЛА

іменем України

Суддя першої інстанції: Довжук А.І.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівійський І. В.

18  листопада  2008  року  колегія   суддів  судової  палати   в   цивільних  справах апеляційного суду Миколаївської області в складі: головуючої   Данилової О.О.,  суддів:     Лівійського І.В.,

Шаманської І.О., при секретарі судового засідання Варміш О.С., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ЗАТ КБ «Приватбанк») на ухвалу судді Жовтневого районного суду м.  Миколаєва від  18 липня 2008 року, постановлену за заявою ЗАТ КБ «Приватбанк» про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту,

встановила:

В липні 2008 року ЗАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 1462 грн. 64 коп. боргу за договором кредиту.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2008 року зазначена заява повернута заявнику.

В апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на неправильне застосування суддею норми матеріального та процесуального права, просив ухвалу скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали заяви, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Наказне провадження є спрощеним видом цивільного судочинства, а судовий наказ - особливою формою судового рішення. Судовий наказ постановляється на підставі наданих письмових доказів, за скороченою процедурою без виклику сторін. Це, як ніколи, обумовлює щоб додані до заяви документи були від початку достовірними. А оскільки оригінал документу є найдостовірнішим письмовим доказом, то з врахуванням особливостей та швидкоплинності наказного провадження, положень статей 58, 59, 64, 98 ЦПК України, його і слід додавати заявникові на підтвердження обов'язку боржника перед ним.

Що ж до копії боргового документу, наданого заявником, то вона не є належним письмовим доказом, оскільки копія сама потребує надання додаткових документів на підтвердження достовірності, а саме, щодо повноважень особи, яка її завірила, статусу і повноважень організаційної структури, яка поставила на ній свою печатку.

Більше того, якість більшості доданих копій документів взагалі унеможливлює з'ясування їх змісту, а, відповідно, і можливості оцінити усі обставини справи.

Сплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення також має підтверджуватися оригіналами платіжних документів, а не їх копіями.

Відсутність або невідповідність документів, які додаються до заяви, є неналежним оформленням самої заяви, що відповідно ч. 1 ст. 101 ЦПК України є підставою повернення заяви стягувачу для усунення недоліків.

За таких обставин, суддя обґрунтовано повернув ЗАТ КБ «Приватбанк» його заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 боргу.

Доводи  апелянта  про  те,  що  діюче  законодавство  не  передбачає  обов'язкової нотаріальної форми засвідчення копій документів, не мають правового значення, оскільки стягувач не надав не тільки такої копії, але і оригіналу письмової угоди. Частина зазначених документів взагалі мас такий вигляд, який унеможливлює з'ясування їх змісту.

Відсутність або невідповідність документів, які додаються до заяви, є неналежним оформленням самої заяви, що відповідно до частини 1 статті 101 ЦПК України є підставою застосування положень статті 121 ЦПК України.

Таким чином, оскаржувана ухвала постановлена з додержанням вимог закону, а тому не має підстав для її скасування.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити, а ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Миколаєва від 18 липня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.