Справа № 22ц-2494/ 2008 р.    

УХВАЛА

 іменем України

Суддя першої інстанції: Разумовська ОТ.

Суддя-доповідач апеляційного суду: Лівійський І. В.

11   листопада 2008  року  колегія  суддів судової палати  в цивільних  справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої    Данилової О.О.,
суддів:     Лівійського І.В.,

Шаманської Н. О., при секретарі судового засідання Аніщенко Д.В., за участі: стягувача ОСОБА_3,

боржника ОСОБА_4, представника відповідача Скупої Н.Ю., прокурора Березицького B.C., розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу

за апеляційною скаргою Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Заводський ДВС) на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2008 року

за скаргою ОСОБА_3 до Заводського ДВС про визнання дій неправомірними,

встановила:

У травні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою до Заводського ДВС про визнання дій неправомірними.

Скаржник зазначав, що 23 листопада 2006 року Заводським районним судом м. Миколаєва було ухвалене рішення в справі за його позовом, яким зобов'язано ОСОБА_4 знести голуб'ятню, яка розташована за будинком № 28-6 у дворі будинку АДРЕСА_1. Дане рішення набрало законної сили та 25 грудня 2006 року був виписаний виконавчий лист, який спрямований на примусове виконання до Заводського ДВС. Однак, державний виконавець вказаної ДВС не виконав передбачених законодавством дій та 14 червня 2007 року передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження. В зв'язку з чим, зазначене рішення суду не виконано.

Посилаючись на викладене, скаржник просив суд визнати вказану постанову незаконною та зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження.

Під час розгляду справи ОСОБА_3 уточнив свої вимоги та просив також суд поновити йому строк звернення із даною скаргою, посилаючись на поважність причин пропуску такого строку.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2008 року скарга ОСОБА_3 задоволена. Постановлено визнати неправомірними дії державного виконавця Заводського ДВС в частині винесення зазначеної постанови про закінчення виконавчого провадження. Крім того, суд зобов'язав Заводське ДВС скасувати вказану постанову та поновити виконавче провадження.

В апеляційній скарзі Заводське ДВС, посилаючись на незаконність вказаної ухвали суду, просив її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_3 в задоволенні скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім доказам, які надали сторони та прийшов до вірного висновку про порушення прав ОСОБА_3 в процесі примусового виконання рішення суду. Тому обґрунтовано задовольнив його скаргу.

Доводи апелянта про законність постанови державного виконавця необгрунтовані, оскільки пов'язані з невірним тлумаченням законодавства щодо примусового виконання рішень судів та інших органів.

Так, відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» (далі -Закон), за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою має право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконанні в Заводському ДВС знаходився виконавчий лист про примусове виконання рішення суду, яким зобов'язано ОСОБА_4 знести голуб'ятню. Під час проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що знесенню голуб'ятні перешкоджає наявність голубів, які там знаходяться. В зв'язку з цим, державний виконавець викликав представника Миколаївського обласного клубу «Миколаївські голуби» прийняти участь 14 червня 2007 року в проведенні заходів по знесенню голуб'ятні. Останні, в свою чергу направили державному виконавцю лист з проханням зупинити виконавчі дії по знесенню голуб'ятні, посилаючись на племінний сезон та неможливість на той час відділяти пташенят від голубів.

Вказана обставина давала підставу державному виконавцю звернутись до суду з заявою про зупинення виконавчого провадження. Однак, він дійшов помилкового висновку про необхідність закінчити виконавче провадження.

Також, необгрунтованими є доводи апелянта про те, що скаржник без поважних причин пропустив строк звернення до суду із вказаної скаргою, оскільки він своєчасно знав про ухвалення державним виконавцем оскаржуваної постанови.

За ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 37 Закону, про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ.

Водночас, Заводська ДВС не надала доказів на підтвердження того, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 14 червня 2007 року взагалі направлялась ОСОБА_3

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу Заводський відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 вересня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України