Справа № 341/2374/18

Провадження № 22-ц/4808/715/20

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Матківський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

Головуючого        Матківського Р.Й.

суддів        Горейко М.Д., Максюти І.О

секретар        Маслей А.М.

з участю        представника апелянта ОСОБА_1 О. ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про відшкодування моральної шкоди з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2020 року у складі судді Юсип І.М.,

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У грудні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», відокремлений підрозділ «Бурштинська теплова електрична станція» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що з 1986 по 2017 р. працював у відповідача. Після виповнення 55 років звернувся у відділ кадрів з метою оформлення документів на пільгову пенсію відповідно до ст. 80 Закону «Про пенсійне забезпечення», де йому повідомили про необхідність пропрацювати один рік, оскільки пільговий стаж становить тільки 9 років.

15.09.2016р. звернувся до Галицького районного суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Західенерго» про стягнення 36 646 грн. матеріальної шкоди, але у позові йому було відмовлено, апеляційний суд залишив рішення без змін. Однак Верховний суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий апеляційний розгляд, за результатами якого апеляційний суд скасував рішення першої інстанції і позов задовольнив, стягнувши з відповідача в користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 35646 гривень. Відповідач рішення виконав добровільно.

Позивач зазначав, що дії працівників роботодавця були неправомірними, відповідач не повідомив його про право на пільгову пенсію та не підготував документи до Пенсійного Фонду, і цими діями йому заподіяна моральна шкода, яку позивач оцінює в 117 466,66 грн.

Обгрунтовуючи розмір моральної шкоди ОСОБА_3 зазначав, що його страждання полягають в тому, що неправомірні дії відповідача знайшли відображення у його свідомості в формі відчуття (фізичні страждання) і уявлення та викликали певну психічну реакцію. Неправомірні діяння у формі висловлювання працівників відповідача про те,що він не має права на пенсію та неподання до Пенсійного Фонду документів на її оформлення викликало у нього моральні страждання, що спричинило ушкодження здоров`я. Все це порушило його нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного суспільного життя, порушення спілкування із оточуючими людьми, вимушених змін або обмежень у виборі активної діяльності, звичайного кола спілкування. Окрім того працівниками відповідача порушено його моральну рівність перед іншими людьми, які вийшли на пенсію у 55 років без всяких проблем. Причинний зв`язок між моральною шкодою і протиправними діяннями працівників відповідача полягає в тому, що саме невиконання Закону « Про пенсійне забезпечення» позбавило його своєчасного виходу на пенсію та ефективного юридичного захисту. Моральну шкоду оцінює в такій сумі виходячи з позиції законодавця щодо мінімального відшкодування моральної шкоди у цій сумі, оскільки відповідно до ч.1 та підпункту5 пункту 1 ч.2 ст. 4 закону «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб». Отже вважає, що 1762 ( прожитковий мінімум на 1 січня) - 1,7 %. Для того щоб визначити мінімальну моральну шкоду та мінімальну ціну позову необхідно 1762 помножити на 100% і розділити на 1,5% що становить 117 466,66 грн. і це є найменша ціна позову про відшкодування моральної шкоди у 2018 році. Просить позов задовольнити та звільнити його від сплати судового збору так як отримує він пенсію в розмірі 3 349,5 грн. з них він би мав заплатити 1762 грн. судового збору. Залишок пенсії становить менший прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Інших доходів у нього немає.

       Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на користь ОСОБА_3 10 000 гривень моральної шкоди.

Стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в дохід держави 2102 грн. судових витрат.

В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що внаслідок неналежного виконання посадовими особами відповідача обов`язків ОСОБА_3 було несвоєчасно призначено пенсію, у результаті чого ним була недоотримана пенсія за один рік в сумі 35,646 грн. і це встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Бездіяльність посадової особи ВП «Бурштинська ТЕС» ДТЕК Західенерго» є протиправною, і нею позивачу заподіяні моральні страждання. З урахуванням вимог розумності, справедливості, вини відповідача, обставини справи, суд вважав, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

На рішення суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, судові витрати покласти на позивача.

Мотиви апеляційної скарги.

Обов`язковими умовами відшкодування моральної шкоди є неправомірність дій відповідача та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та завданою шкодою, однак окрім пояснень представника позивача про «нібито моральні страждання», судом інших доказів не здобуто та не встановлено фактів, що підтверджують такі страждання. Із рішення суду не зрозуміло із яких підстав, на підставі яких доказів та керуючись якими нормами права, суд встановив факт морального страждання. Тому рішення суду є немотивованим.

Позивач не довів факту завдання йому моральної шкоди та розмір такої шкоди.

Відзиву на апеляційну скаргу позивач не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 працював на в АТ «ДТЕК Західенерго» що не оспорювалось сторонами. У травні 2015 р. йому виповнилося 55 років, і, оскільки його пільговий стаж дорівнював 12,5 років, то у нього виникло право на отримання пенсії.

Рішенням Галицького районного суду від 30.01.2017 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22.03.2017 р., у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди задоволено відмовлено з тих підстав що діями працівника відповідача під час виконання ним своїх службових обов`язків відсутні.

Постановою Верховного суду від 08.05.2018 р. рішення Галицького районного суду та ухвалу Апеляційного суду від 07.05.2017 р. скасовано та направлено справу на новий розгляд до апеляційної інстанції (а.с.6-10).

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.07.2018 р. рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позов ОСОБА_3 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди задоволено. Стягнуто з ПАТ « ДТЕК Західенерго» на користь ОСОБА_3 35 646 грн. 00 коп. матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання посадовими особами відповідача обов`язків, ОСОБА_3 було несвоєчасно призначено пенсію, у результаті чого ним була недоотримана пенсія за один рік в сумі 35 646 грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, вислухавши представника апелянта, який доводи скарги підтримав, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положенням ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

       Відповідач у апеляційній скарзі зазначає, що окрім пояснень представника позивача про «нібито моральні страждання», судом інших доказів не здобуто та не встановлено фактів, що підтверджують такі страждання. Із рішення не зрозуміло із яких підстав, на підставі яких доказів та керуючись якими нормами права, суд встановив факт морального страждання. Тому рішення суду є немотивованим. Позивач не довів факту завдання йому моральної шкоди та розмір такої шкоди.

       Даючи оцінку вказаним доводам суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, окрема, полягає у фізичному душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Отже, розмір відшкодування моральної шкоди встановлюється судом і визначення його має ґрунтуватися на характері й обсязі моральних страждань, заподіяних особі у кожному конкретному випадку.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого відповідальність за завдання моральної шкоди настає за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки, моральної (немайнової) шкоди, причинного зв`язку та вини завдавача. При цьому треба враховувати, чим підтверджується факт завдання особі моральної шкоди, за яких обставин та якими діями (бездіяльністю) вона завдана, в якій грошовій формі чи в якій матеріальній формі особа оцінює завдану їй шкоду та з чого вона при цьому виходить та інші обставини.

До юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. Ці обставини повинні бути належно доведені.

Позивач зазначав, що відповідач не повідомив його про право на пільгову пенсію та не підготував документи до Пенсійного Фонду, і цими діями йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінив в 117 466,66 грн.

Позивач стверджував, що його страждання полягають в тому, що неправомірні дії відповідача знайшли відображення у його свідомості в формі відчуття (фізичні страждання) і уявлення та викликали певну психічну реакцію. Неправомірні діяння у формі висловлювання працівників відповідача про те, що він немає права на пенсію та неподання до Пенсійного Фонду документів на її оформлення викликало у нього моральні страждання. Все це порушило його нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного суспільного життя, порушення спілкування із оточуючими людьми, вимушених змін або обмежень у виборі активної діяльності, звичайного кола спілкування. Окрім того працівниками відповідача порушено його моральну рівність перед іншими людьми, які вийшли на пенсію у 55 років без всяких проблем. Причинний зв`язок між моральною шкодою і протиправними діяннями працівників відповідача полягає в тому, що саме невиконання Закону «Про пенсійне забезпечення» позбавило його своєчасного виходу на пенсію та ефективного юридичного захисту.

Суд у рішенні, яке набрало законної сили, встановив, що бездіяльність посадової особи ВП «Бурштинська ТЕС» ДТЕК Західенерго» є такою, що суперечить п.3.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто протиправною поведінкою посадової особи ВП «Бурштинська ТЕС» ДТЕК Західенерго» позивачу завдано матеріальної шкоди на суму 35646 грн. У добровільному (позасудовому) порядку вказану суму матеріальної шкоди відповідач позивачу не відшкодував, тому позивач 15 вересня 2016 року звернувся до суду із позовом, справа розглядалася судом першої інстанції, який відмовив у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції залишив рішення без змін, а суд касаційної інстанції скасував попередні рішення та направив справу на новий розгляд до апеляційного суду, який 09 липня 2018 року ухвалив остаточне рішення у справі, стягнувши кошти в сумі 35464 грн на відшкодування матеріальної шкоди. Отже, справа розглядалась судами майже два роки, протягом усього цього часу позивач доводив порушення свого права, брав участь у судових засіданнях, докладав зусиль щодо оскарження рішень судів, що вимагало від нього зміни його нормального життєвого ритму.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач із вини відповідача не отримував пенсію протягом року у розмірі 35646 грн, а тому наявні підстави для стягнення моральної шкоди. Крім того, сам факт завдання матеріальної шкоди у даному випадку є причиною завдання також і моральних страждань позивачу, зважаючи на судову тяганину, невизнання відповідачем порушеного права позивача, факт порушення якого встановлено судовим рішення, що набрало законної сили.

З урахуванням обставин справи, вимог розумності, справедливості, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідач своєю неправомірною поведінкою завдав позивачу моральні страждання на суму 10000 гривень.

       З огляду на викладене суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги частково.

       Вищезазначеним спростовуються доводи викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності будь-яких доказів факту завдання моральної шкоди позивачу та її розміру.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовано всебічно та повно, їм дано вірну правову оцінку, а рішення суду постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

       Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 березня 2020 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено 25 червня 2020 року.

Головуючий:                                                        Р.Й. Матківський

Судді:                                                                        М.Д. Горейко

І.О. Максюта