ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2020 р. Справа№ 910/3991/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Намистюк Д.А.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича

на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2020

у справі № 910/3991/20 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Фізичної особи-підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича

до Головного управління Національної поліції в місті Києві

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 834 832,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У березні 2020 року Фізична особа-підприємець Намистюк Денис Анатолійович (далі за текстом - позивач) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції в місті Києві (далі за текстом - відповідач) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в загальному розмірі 834 832,00 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач послався на те, що матеріальна та моральна шкода завдана йому внаслідок бездіяльності Оболонського УП ГУ НП в місті Києві в межах кримінального провадження № 1201510005001821, а також неправомірного закриття вказаного кримінального провадження.

Також позивач зазначив, що ухвалою Оболонського районного суд міста Києва від 27.09.2016 у справі № 756/11683/16-к бездіяльність Оболонського УП ГУ НП в місті Києві у кримінальному провадженні №1201510005001821 визнана незаконною. Крім того, ухвалою Оболонського районного суд міста Києва від 04.12.2017 у справі № 756/14391/17-к скасовано незаконну постанову Оболонського УП ГУ НП в місті Києві про закриття кримінального провадження № 1201510005001821.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.03.2020 у справі №910/3991/20 відмовлено у прийнятті позовної Фізичної особи - підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича до Головного управління Національної поліції в місті Києві про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в розмірі 834 832,00 грн.

Ухвалу господарського суду міста Києва мотивовано тим, що позов належить до юрисдикції загальних судів та повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства, оскільки з матеріалів поданої позивачем позовної заяви не вбачається, що спірні правовідносини виникли у зв`язку з вчиненням ним господарської діяльності, як суб`єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем.

Постановляючи ухвалу суд керувався статтею 20, пунктом 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Фізична особа - підприємець Намистюк Денис Анатолійович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2020 і направити справу на розгляд до суду першої інстанцій в іншому складі суду.

Зокрема, скаржник посилається на те, що йому практично відмовлено в доступі до правосуддя. Окрім того, апелянт зазначає, що у провадженні господарського суду міста Києва розглядається справа № 910/4685/18 між тими ж сторонами, що спростовує підсудність справи судам загальної юрисдикції.

Позиції інших учасників справи.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги та явка представників сторін.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2020 справу №910/3991/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича залишено без руху; надано строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

27.05.2020 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник зазначає, що інших доходів ніж доходи від підприємницької діяльності у сумі 100 (ста) гривень у 2019 році він не має, як і будь-якого іншого майна чи грошових коштів. На підтвердження майнового стану скаржником надано копію податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, поданої до Головного управління ДПС у м. Києві 10.01.2020. Також скаржником подано клопотання про поновлення порушеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/3991/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020 клопотання про поновлення пропущеного строку задоволено, поновлено Фізичній особі-підприємцю Намистюку Денису Анатолійовичу строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/3991/20 та відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3991/20; розгляд скарги призначено на 23.06.2020.

У судове засідання 23.06.2020 з`явився скаржник - Фізична особа-підприємець Намистюк Денис Анатолійович, який надав суду свої пояснення, підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 23.06.2020 не з`явився. Копію ухвали від 01.06.2020 відповідачу вручено 09.06.2020. Будь-яких заяв або клопотань від відповідача до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не визнавалась обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

При цьому визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції

Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18.

Згідно з ст. 2 ГК України у редакції Закону України від 03.10.2017 учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Майнові відносини (у розумінні ст. 4 ГК України) суб`єктів господарювання з юридичними особами, у тому числі тими, що не є суб`єктами господарювання (органами державної влади), регулюються нормами ГК та ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що Намистюк Денис Анатолійович зареєстрований як фізична особа - підприємець (а.с.10).

З урахуванням зазначеного вище, спір у даній справі про відшкодування майнової та моральної шкоди Головним управлінням Національної поліції у м. Києві за своїм суб`єктним складом підпадає під дію ст. 4 ГПК України з огляду і на те, що така вимога не об`єднана з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

За таких обставин колегія дійшла висновку, що спір у даній справі підвідомчий господарському суду.

Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2018 у справі №14-60цс18.

З огляду на викладене ухвалу господарського суду міста Києва винесено з порушенням норма матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 2, 4 ГК України, ст.ст. 4, 20 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/3991/20 - скасуванню з передачею матеріалів справи на розгляд до господарського суду міста Києва.

Судові витрати.

Оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч. 3 ст. 271 ГПК України, у даному випадку - про відмову у відкритті провадження у справі з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Намистюка Дениса Анатолійовича задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.03.2020 у справі №910/3991/20 скасувати.

Матеріали справи № 910/3991/20 передати на розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст судового рішення складено та підписано - 24.06.2020.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко