Справа № 428/9390/19

Провадження №2/428/462/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, у вигляді недоотриманої пенсії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державний нотаріус Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Лола Юлія Вікторівна,

встановив:

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з цивільним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про стягнення 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, у вигляді недоотриманої пенсії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державний нотаріус Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Лола Ю.В., мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_3 . З 09.08.1986р. позивач перебувала з ОСОБА_3 у шлюбі. Під час шлюбу позивач з чоловіком постійно мешкали разом за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 . У зв`язку із початком проведення антитерористичної операції на території Луганської області, у тому числі і у м. Сорокине (Краснодон) з метою отримання пенсії за життя ОСОБА_3 тимчасово зареєструвався за адресою: АДРЕСА_2 . У зв`язку із наявністю нерухомого майна у м. Сорокине (Краснодон), ОСОБА_3 періодично виїжджав за вищевказаною адресою. Після того, як чоловік позивача важко захворів та не мав можливості приїжджати до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області пенсія на його користь пенсійним органом була нарахована, але не виплачувалась. Після смерті ОСОБА_3 , з метою отримання частки у спільній сумісній власності на майно набуте за життя чоловіком під час шлюбу, а саме частину недоотриманої пенсії, позивач звернулася до державного нотаріуса, яка завела спадкову справу №616/2018 та 27.03.2019р. видала позивачу, яка є пережившою дружиною ОСОБА_3 свідоцтво про право власності, за яким позивачу належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, а саме на грошові кошти у вигляді недоотриманої пенсії за життя на суму 107219,22грн. УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області позивачу було виплачено недоодержану пенсію чоловіка за період з 04.04.2016р. по 31.05.2018р., за три роки до дня звернення позивача за виплатою недоодержаної пенсії чоловіка. Однак, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області не було виплачено позивачу 1/2 частку недоотриманої пенсії, яка належить останній на підставі свідоцтва про право власності №6-105, тобто 53609,61грн. Тому, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом і просить стягнути з УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області на користь ОСОБА_2 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 53609,61грн.

30.01.2020р. до суду надійшов відзив УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області на позовну заяву, який мотивований тим, що для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Таким чином, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, встановлено, що виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера, яка ввійшла до складу спадщини, здійснюється виключно на підставі свідоцтва про право на спадщину. Недоодержана пенсія ОСОБА_3 з 01.03.2016 року по 31.05.2018 року становить 107219,22 грн. 04.04.2019 року ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області із заявою про виплату недоотриманої пенсії чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До вказаної заяви ОСОБА_2 додала Свідоцтво про право на спадщину за законом №6-106 від 27.03.2019 року. Згідно вказаного Свідоцтва спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії (за дні життя), що складає 53 609,61 (п`ятдесят три тисячі шістсот дев`ять) грн. 61 коп. Оскільки ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області за отриманням недоотриманої пенсії чоловіка ІНФОРМАЦІЯ_2 , неодержана пенсія була виплачена за період з 04.04.2016 року по 31.05.2018 року, тобто за три роки до дати звернення, у сумі 51 734,51 грн., враховуючи те, що спадщина складається з 1/2 частки грошових коштів, що підтверджується Талоном до разового доручення №909190832869/37 від 13.06.2019 року. Виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера здійснюється на підставі, свідоцтва про право на спадщину. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 необґрунтованими та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася.

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Державний нотаріус П`ятої Харківської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до судового засідання надав заяву про розгляд справи у відсутність представника нотаріальної контори.

Дослідивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.10), ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (російською), уклали шлюб 09.08.1986р., про що зроблено запис №304. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_6 . Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03.11.2018р. Сватівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Луганській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено відповідний актовий запис №746. З копії свідоцтва про право власності серії НОМЕР_3 , посвідченого 27.03.2019р. державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Лола Ю.В. видно, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є пережившою дружиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить 1/2 частка у праві спільної сумісної власності на майно набуте подружжям за час шлюбу. Спільне сумісне майно подружжя, складається з грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії (за дні життя) на суму 107219,22грн. Відповідно до листа - відповіді УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області №16392/03-22 від 29.07.2019р. недоодержана пенсія була виплачена за період з 04.04.2016р. по 31.05.2018р., тобто за три роки до дня звернення. А також в свідоцтві про право на спадщину за законом належить 1/2 частка грошових коштів. З копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.03.2019р. (спадкова справа №616/2018, зар. в реєстрі за №6-106), посвідченого державним нотаріусом Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Лола Ю.В. видно, що спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадщина на яку видано це свідоцтво, складається з 1/2 частки грошових коштів у вигляді недоотриманої пенсії за життя, що складає 53609,61грн.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовних вимог суд враховує наступне.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За змістом ст.77 ЦПК України належним визнається доказ, який містить інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми доказами у відповідності до ст.80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Представлені суду докази відповідають замісту статей 77,80 ЦПК України щодо належності, допустимості, достовірності кожного з них окремо та у своїй сукупності, та відповідно достатності їх для прийняття у справі законного та справедливого рішення.

Предметом спору між сторонами є стягнення нарахованої, однак не виплаченої пенсії у розмірі 53609,61грн.

Конституцією України(ст. 41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліменти, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій статті 52 цього Закону, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Отже, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини та позивач, прийнявши спадщину, має право на виплату відповідної суми.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що позивач отримала частину недоотриманої пенсії після смерті свого чоловіка за період з 04.04.2016р. по 31.05.2018р. в сумі 51734,51грн., що не заперечувалось жодною із сторін у справі, але загальна сума недоотриманої пенсії ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про право власності, а також довідки УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 19.02.2019р. №3547/03-22 складає 107219,22грн., тобто недоотримана частина пенсії складає - 53609,61грн. Разом з тим, УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області відмовляє позивачу у виплаті цих коштів, що також зазначено у поданому відзиві на позовну заяву.

Відповідно до положень ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Буквальне тлумачення наведеної норми права дає підстави вважати, що ця норма закону стосується до вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу або своєчасно не отриманих пенсіонером, на виплату яких він мав право, з власної вини.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що дана норма розповсюджується на правовідносини з приводу виплати нарахованих сум пенсії, але своєчасно не отриманих пенсіонером з власної вини та не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Отже, норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини, що регулюються нормами ст.1227 ЦК України та ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За наведених норм матеріального права, правові підстави для обмеження виплати недоотриманої спадкодавцем пенсії за період три роки до дня звернення спадкоємця за отриманням пенсії відповідно до ст.46 наведеного Закону у відповідача відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що відмова у виплаті успадкованих позивачем коштів становить порушення його права на мирне володіння своїм майном, передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога ст.1 Першого протоколу полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише "на умовах, передбачених законом" (рішення у справах "Амюр проти Франції", "Колишній король Греції та інші проти Греції" та "Малама проти Греції").

Водночас ст.1 Першого протоколу не гарантує права на надбання майна (рішення у справах "Ван Дер Мюзель проти Бельгії" та "Копеський проти Словаччини"). Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. "Майном" може бути як "існуюче майно", так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні "легітимні сподівання" на реалізацію майнового права. "Легітимні сподівання" за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі "Копеський проти Словаччини").

З огляду на викладене, суд вважає обмеження виплати недоотриманої пенсії необґрунтованими та такими, що спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами матеріального права, згідно яких сума пенсії, що належала пенсіонерові, але не була ним одержана за життя, передається членам його сім`ї у повному обсязі, тому позовні вимоги ґрунтуються на нормах ст.1227 ЦК України та ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та підлягають задоволенню.

При цьому обставини щодо недоплати указаної суми відповідачем не спростовані.

Позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не в порядку, передбаченому ч.1 ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст.1227 ЦК України, а, оформивши право на спадщину та право подружжя на частку у праві спільної сумісної власності на майно після смерті другого з подружжя нотаріально, однак добровільно відповідач ці права не реалізував, що спонукало ОСОБА_2 здійснити захист у судовому порядку.

Як зазначалося вище, відповідач дійсність виданих нотаріусом на ім`я ОСОБА_2 свідоцтв про право власності та про право на спадщину за законом не оспорив та належних доказів на спростування її прав у спірних правовідносинах не надав.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що право позивача на грошові кошти, які зберігаються в УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області, підтверджене виданим їй в установленому законом порядку правовстановлюючим документом - свідоцтвом про право власності, на яке відповідач не зважив, здійснюючи виплату на свій розсуд.

За таких підстав, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 768,40грн., понесені позивачем, що підтверджується квитанцією №27 від 08.08.2019р.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України , суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про стягнення 1/2 частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, у вигляді недоотриманої пенсії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державний нотаріус Восьмої Харківської державної нотаріальної контори Лола Юлія Вікторівна, задовольнити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (код ЄДРПОУ 21792459, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ід.н. НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_5 ) 1/2 частку у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу у вигляді недоотриманої пенсії у розмірі 53609, 61грн., та суму сплаченого судового збору в розмірі 768,40грн.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя