Справа№ 2-378/07

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2007 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у скла­ді: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі - Сиверин Л. А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спо­ру: Вознесенський міський відділ земельних ресурсів, про визнання права власності на зе­мельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності за нею на земельну ділянку площею 0,0782 га, яка надана для обслуговування особистого підсобного господарства та зе­мельну ділянку площею 0,1000 га, наданої для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказувала, що, відповідно до догово­ру купівлі-продажу від 31.07.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області, вона купила у ОСОБА_3 житловий будинок НОМЕР_1 (номер житлового будинку змінений з НОМЕР_2 на НОМЕР_1, згідно рішення Возне-сенської міської ради від 24.11.2006 року за НОМЕР_3), з господарськими будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1. Вказаний житловий будинок ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_2, яка отримала його у спадок після смерті своїх батьків: батька - ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та матері - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

По законодавству того часу купівля-продаж земельної ділянки нотаріально не оформ­лялася: відповідно до вимог ст. 30 ЗК України 1990 року при переході права власності на бу­дівлю разом з цим переходило і право власності або право користування земельною ділян­кою, що посвідчувалось місцевими радами народних депутатів, але з цим питанням до місце­вих органів влади вони не зверталися.

До цього часу право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але у зв'язку зі змінами у законодавстві неможливо вирішити це питання адмі­ністративним шляхом.

У попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному об­сязі.

Відповідачка ОСОБА_2 у попереднє судове засідання не з'явилася, у заяві на ім'я суду просила слухати справу у її відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_3 у попереднє судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти визнання права власності на земельні ділянки, що були надані для обслуговування особистого підсобного гос­подарства та житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, за ОСОБА_1.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Вознесенського міського відділу земельних ресурсів у попереднє судове засідання не з'явився. У заяві, що надійшла на адресу суду, не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив розглянути справу у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що земельні правовідносини, на які по­силається позивачка мали місце, земельні ділянки, відповідно до вимог ст. 13 Закону України" Про власність " від 7.02.1991 року є об'єктом права приватної власності, а відповідно ст. 152 ЗК України ( в редакції 2001 року) захист права на земельну ділянку здійснюється шляхом ( способом) визнання такого права.

Відповідно до вимог ст. 6, 23 ЗК України від 18.12.1990 року (введеного в дію з 15.03.1991 року) за ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно:

Державного акту на право приватної власності на землю від 23.02.1994 року, на підставі рішення виконкому Вознесенської ради від 25.01.1994 року за НОМЕР_4, зареєстрована земе­льна ділянка площею 0,1000 га, яка надана для обслуговування житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1; Державного акту на право приватної власності на землю від 03.03 Л 994 року, на підставі рішення виконкому Вознесенської ради від 25.01.1994 року за НОМЕР_4, зареєстрована земе­льна ділянка площею 0,0782 га, яка надана для обслуговування особистого підсобного господарства біля житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Згідно ст. 30 ЗК України 1990 року, при переході права власності громадян на житловий будинок, господарські будівлі та споруди до іншої особи переходить і право власності на зе­мельну ділянку за умови, що не змінюється її цільове призначення. Зазначена норма ЗК Украї­ни застосовується до правовідносин, що виникли починаючи з 15.03.1991 року ( вступу в за­конну силу ЗК України 1990 року ) до 1.01.2002 року ( набрання чинності ЗК України 2001 року).

При цьому, право власності на земельну ділянку при такому переході посвідчується від­повідними радами народних депутатів, як передбачено ст. 23 ЗК України 1990 року. Тому, суд, вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на законних підставах набули право власності на земельні ділянки, але, не посвідчили належним чином це право в Вознесенській міській раді (з заявою не зверталися та відповідне рішення не приймалося) та не отримали Державні акти, продовжуючи фактично користуватися земельними ділянками.

Відповідно до ст, 120 ЗК України 2001 року, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі циві­льно - правових угод, тобто, якщо відчужується будівля і споруда, яка розташована на земель­ній ділянці, що належить на праві власності, то, до набувача переходить право власності і на земельну ділянку, тому, позивачка, відповідно до вимог ст. 152 ч.З п "а" ЗК України, має пра­во на пред'явлення позову про визнання права власності на земельні ділянки, виходячи з по­ложень даної статті.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а вибір способу захи­сту належить позивачці.

Керуючись ст. ст. 10,11,130,174,209,212,213,214,215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- земельну ділянку розміром 0,1000 га, яка була надана у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до Державного акту на право приват­ної власності на землю від 23.02.1994 року, для обслуговування житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1;

- земельну ділянку розміром 0,0782 га, яка була надана у приватну власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відповідно до Державного акту на право при­

ватної власності на землю від 03.03.1994 року, для обслуговування особистого підсобного гос­

подарства біля житлового будинку НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.